Організм людини містить понад 1000 різних видів бактерій, вірусів, грибів та інших одноклітинних. Вони складають, так звану мікробіоту людини. Всі гени, що знаходяться в цих клітинах, називають мікробіомом. Вчені вважають, що організм звичайної людини є господарем для майже 100 трильйонів мікробних клітин. До речі, це у 10 разів більше, ніж кількість клітин самої людини. Маса мікробіоти складає 2-3% від маси тіла людини. То як вона впливає на наше життя?
Дослідження мікробіома – одне з найбільш значущих наукових досягнень останніх десятиліть. У роботі над проектом Human Microbiome Project взяли участь близько 200 вчених із 80 дослідницьких центрів. Результати досліджень публікувались у журналах Nature та Public Library of Science починаючи з 2012 р. Про що ж дізнались вчені?
Мікроорганізми еволюціонували разом з людиною та стали її невід’ємною частиною, виконуючи ряд життєво важливих функцій. Відомо, що найбільші популяції мешкають у кишечнику, на шкірі та статевих органах. Вони впливають на харчування, імунітет, поведінку та здоров’я людини. На разі виявлено зв’язок між станом мікробіоти та захворюваннями травного тракту (коліт, хвороба Крона), дихальної (астма), серцево-судинної, ендокринної (цукровий діабет) систем, шкіри (екзема), психічними (аутизм, депресія) та метаболічними (ожиріння, анорексія) розладами, а також онкологічними патологіями, розсіяним склерозом, целіакією тощо.
Баланс мікрофлори служить індикатором здоров’я людини. На підтримку її життєдіяльності витрачається близько 20% поживних речовин, що надходять у організм людини, та 10% енергії. Мікроорганізми, в свою чергу, беруть участь у безлічі біохімічних процесів. Наприклад, вони виробляють значну кількість незамінних амінокислот та вітамінів, а також ферментів, здатних знешкоджувати токсичні речовини. Мікробіота відіграє важливу роль у протистоянні надмірному росту в кишечнику патогенних мікроорганізмів занесених ззовні та навіть здатна виділяти протизапальні сполуки. Порушення балансу мікробіоти антибіотиками сприяє розвитку резистентності до них патогенів.
Вчені припустили, що мікроорганізми, які мешкають в кишечнику людини, можуть впливати на метаболізм лікарських засобів. Вперше такі дослідження були проведені із препаратом леводопа, який призначають для лікування хвороби Паркінсона. При цій патології відбувається руйнування нейронів, що виробляють нейромедіатор дофамін. Саме його недостатність проявляється тремором, м’язовою ригідністю, порушенням координації рухів. При прийомі препарату лише від 1 до 5% потрапляє до мозку, а решта не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр і спричиняє побічні ефекти. Для зниження ризику їх виникнення леводопу застосовують з карбідопою або бенсеразідом, але ефективність все одно варіює у різних пацієнтів. Вчені припустили, що зниження ефективності препарату може бути пов’язане з діяльністю кишкових бактерій. Згодом було виявлено, що до цього причетні Enterococcus faecalis та Eggerthella lenta.
З’ясувавши, що кишкова мікробіота впливає не тільки на метаболізм людини, але й лікарських засобів, вчені зможуть розробляти більш ефективні препарати.
Матеріал підготовлено на основі джерел нашої бібліотеки