Микола Іванович Пирогов – видатний вчений, хірург та анатом, педагог та громадський діяч (25.11.1810-1881).
Микола Іванович Пирогов збагатив медичну та педагогічну науку оригінальними науковими дослідженнями і чудовими відкриттями. Ідеї і мрії ученого визначили подальший успішний розвиток анатомічної і хірургічної науки. М.І.Пирогов розробив і запропонував низку операцій, що ввійшли до золотого фонду хірургії під назвою “операцій Пирогова”. Він був засновником військово-польової хірургії, першим у світі застосував у польовому шпиталі ефірний наркоз та запропонував використовувати гіпсову пов’язку, що врятувала життя і здоров’я тисячам поранених воїнів.
Основоположник пластичної хірургії і топографічної анатомії, «Анатомічний атлас», складений ученим є путівником для хірургів усього світу. З п’ятдесяти років наукової, лікарської та педагогічної діяльності більшу частину М.І. Пирогов прожив в Україні, реалізуючи гуманітарні й просвітницькі ідеї, що сприяли становленню української інтелегенції, науки, освіти. Його ідеї, принципи, наукові праці витримали випробовування часом і не втрачають свого значення для медицини.
1861 року, після звільнення з посади попечителя Київського учбового округу, Микола Іванович оселився в садибі Вишня. Вишенський період для вченого був одним з найбільш творчих. До цього часу відноситься написання таких чудових, що обезсмертили ім’я вченого, праць, як “Военно-врачебное дело и частная помощь на театре войны в Болгарии и в тылу действующей армии в 1877-1878 гг”, “Начала всеобщей военно-полевой хирургии”, а також відомий документ вітчизняної історії та культури – “Дневник старого врача…”.
В особі Пирогова доля поєднала два таланти – лікаря і педагога. Багато сил він віддав справі народної освіти, завжди приділяючи величезне значення зв’язку школи з життям. поставив би це ім’я поряд з видатними корифеями вітчизняної науки. М.І. Пироговим було викладено ряд принципових положень про організацію педагогічного процесу та ролі науки у вищій школі. Він вважав наочність та активну участь у засвоєнні знань, осіб що навчаються, обов’язковою умовою викладання медичних дисциплін і, у зв’язку з цим, звертав велику увагу на практичні знання та самостійну роботу студентів. У своїх працях він неодноразово підкреслює необхідність правильно поєднувати «наукове» та «навчальне» у вищих закладах освіти, тобто науково-дослідну та педагогічну роботу.
Своїм величезним досвідом Пирогов щедро ділився зі студентами. Багато років, перебуваючи на посаді попечителя Київського та Одеського навчальних округів, він боровся зі становими забобонами в освіті, виступав за автономію університетів і загальну початкову освіту. Саме завдяки Миколі Івановичу в Києві були започатковані недільні школи для освіти дорослих. Основне завдання освітянської реформи Пирогов бачив у вихованні особистості, про що свідчать його слова: «Усі ті, хто готується бути корисними громадянами, мають спочатку навчитися бути людьми».
У фондах бібліотеки зберігається понад 100 документів про життєвий і професійний шлях, про вшанування пам′яті видатного вченого в Україні і у світі. Особлива цінність це унікальні прижиттєві наукові видання Миколи Івановича Пирогова, адже його внесок у розвиток медицини всього світу настільки значний, що по праву став безсмертним.
Пропонуємо до вашої уваги частину робіт з медичної книгозбірні ННМБУ, що експонуються на виставці, присвяченій видатному вченому, а також можливість докладніше ознайомитись з науковою спадщиною М.І.Пирогова та літературою про життя та діяльність вченого.
