Марія Вікторія Веркентін–лікарка, дослідниця народилася 21 березня 1901 року в с. Корделівка Вінницької області. ЇЇ батьком був німець Отто Веркентін, матір’ю англійка Марія Алоїзія Кіменс. Отто Веркентін працював у Корделівці директором цукрового заводу.
Коли Марії було 9 років, сім’я переїхала до Києва. Марія Вікторія закінчила гімназію у Києві і почала вивчати медицину в Київському університеті ім. св. Володимира. Під час більшовицької революції родина нелегально перетнула польський кордон і оселилася у Варшаві. Марія продовжила вивчати медицину, у 1925 році вона одержала лікарський диплом. Під час навчання вона працювала волонтером на кафедрі внутрішніх захворювань Варшавського університету, а потім у відділенні радіології під керівництвом професора Вітольда Завадовського.
З 1929 року вона очолювала відділення радіології у Вольській лікарні Варшави. Неодноразово виїздила на стажування до Відня, Берліну та Лондону. Досконале володіння німецькою та англійською мовами дозволяло Марії повною мірою ознайомлюватися із найновішими досягненнями тогочасної медицини і застосовувати їх у лікуванні польських пацієнтів. Будучи активною учасницею наукових товариств, вона виступала з доповідями на міжнародних медичних конференціях і опублікувала багато наукових статей у фахових медичних журналах. Особливу увагу приділяла захворюванням легень, зокрема туберкульозу. У 1931 році запровадила виконання бронхографічних досліджені у відділенні яке очолювала. Мала неабиякі організаторські здібності, також працювала як викладач в університеті. Навіть із початком ІІ світової війни не припиняла викладацьку діяльність.
Німецьке вторгнення до Польщі в 1939 році перешкодило розвитку лікарської та дослідницької кар’єри Марії. Поки у Варшаві було електропостачання, вона працювала як рентгенолог. Потім працювала як хірург у операційних, робила перев’язки, доглядала поранених. У 1940 р. у лікарні відкрилося відділення променевої терапії. Марія Веркентін занурилася у роботу, пацієнтів із злоякісними пухлинами легень ставало все більше, для контролю перебігу лікування потрібно було робити багато рентгенівських знімків. Окрім того, Марія викладала у підпільному університеті, також проводила заняття для лікарів. Допомагала людям ув’язненим у варшавській тюрмі Пав’як, надавала їм чужі радіологічні знімки із ознаками туберкульозних змін у легенях.
У вересні 1943 року Марія була заарештована поблизу Варшави куди поїхала покласти квіти на могилу загиблих польських воїнів. Вона відмовилася підписати фольксліст, який підтверджував її німецьке походження і врятував би її від ув’язнення у концентраційному таборі.
Коли Марія Веркентін опинилася у Аушвіці, вона приховала той факт, що була кваліфікованим радіологом тому що не хотіла брати участь у нелюдських експериментах німецьких псевдолікарів із застосуванням рентгенівського опромінювання. Вона працювала медсестрою у табірній лікарні, завжди старалася допомогти тим, хто цього потребував.
Взимку 1944 року Марія тяжко перехворіла висипним тифом, що дуже погіршило її ментальний стан. Вона була застрелена охоронцем біля огорожі табору при спробі втечі в Аушвіці 2 лютого 1944 року,. Її символічна могила знаходиться на Варшавському євангелічному кладовищі, в алеї 15-1-24.
Уся родина Веркентін загинула під час німецької окупації Польщі – Марія, дві її сестри і брат у концтаборі Аушвіц, мати померла у лікарні у Вашаві.
У 1947 році Марія Веркентін була посмертно нагороджена Офіцерським хрестом ордену Відродження Польщі.
На вшанування 125-ї річниці з дня народження видатної лікарки, викладачки, дослідниці, справжньої гуманістки у Польській медичній бібліотеці підготована книжкова виставка. Запрошуємо до ознайомлення!
