В-10156
АртЕк
2020
358
У третій книзі трилогії розповідається про розвиток військової терапії у Радянській армії, про створення власної військово-медичної служби у незалежній Україні та про відомих терапевтів Вітчизни.
Зміст:
Розділ I. Військова терапія після Другої Світової війни. - С. 6
Глава 1. Загальна характеристика стану військової терапії після Другої Світової війни та тенденції її подальшого розвитку. - С. 8
Глава 2. Головні терапевти Київського військового округу. - С. 27
Глава 3. Провідні терапевти Київького військового госпіталю. - С. 36
Глава 4. Аварія на Чорнобильській атомній елекростанції (ЧАЕС). - С. 46
Глава 5. Війна в Афганістані. - С. 72
Розділ II. Відомі терапевти Київського військового госпіталю. - С. 86
Глава 1. Г. Й. Бурчинський (1908-1993) - видатний вітчизняний військовий терапевт. - С. 88
Глава 2. Професор, полковник медичної служби Марко Михайлович Городецький. - С. 122
Главпа 3. Б. В. Епштейн - 60 років на терапевтичній службі у Київському військовому госпіталі і 75 років на військово-медичній службі. - С. 169
Глава 4. Провідний терапевт Київського військового госпіталю - полковник медичної служби І. К. Асаулюк. - С. 196
Розділ III. Військова терапія у роки незалежності. - С. 226
Глава 1. Загальна характеристика даного етапу. - С. 228
Глава 2. Перший головний терапевт МО України, один з ініціаторів реформування військово-медичної служби, генерал-майор медичної служби М. М. Вовкодав. - С. 258
Глава 3. Сімонов С. С. - заступник начальника головного клінічного госпіталю МО України - головний терапевт МО України. - С. 275
Глава 4. До питання про історію викладання військової терапії. - С. 299
Глава 5. Кафедра військової терапії УВМА. - С. 307
Глава 6. Воєнно-польова терапія чи військова терапія, воєнно-польова хірургія чи військова хірургія?. - С. 320