Зростання температури повітря понад +29 °С суттєво підвищує відвідування відділень невідкладної допомоги пацієнтів з хронічними серцево-судинними захворюваннями. Такі данні мета-аналізу рецензованих статей, надрукованих до 2019 року, проведений у США.
Протягом останніх 150 років середньорічна температура на Землі неухильно зростає. Вчені вважають, що це передовсім пов’язано із антропогенним впливом. Прогнозують, якщо радикальні зміни клімату триватимуть, це може мати негативні наслідки для здоров’я і якості життя людей.
Одна з найуразливіших категорій є пацієнти з патологіями серцево-судинної системи, зокрема ті, хто страждає на артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця, аритмії, серцеву недостатність, гіпертрофічну кардіоміопатію тощо. Дослідження показали, що зміна температури навколишнього середовища призводить до погіршення симптомів (задишка, біль у грудях, втрата свідомості). Існують переконливі докази того, що вплив сильної спеки безпосередньо збільшує ризик серцево-судинних катастроф.
Хто ж пацієнтів найбільш вразливий? Відкриття американські вчені не зробили, це літні люди старші 60 років та маленькі діти, що є цілком логічним через недостатність роботи у них адаптаційних механізмів. У першій категорії – внаслідок природнього зниження функцій організму, а у другій – через недостатню сформованість. Гендерна приналежність не дала суттєвої різниці у показниках. У окремих публікаціях вказувалось на більшу кількість звернень за невідкладною допомогою серед чоловіків. Але вчені припустили, що це може бути пов’язано із їх професійною діяльністю (чоловіки частіше займаються важкою фізичною працею) та особливостями жіночої психології (звертаються за допомогою у крайніх випадках).
Вчені зробили висновок: найбільше страждають від загострення серцево-судинних захворювань, спричинених теплом, особи, які живуть у високоурбанізованих районах, хто працює на відкритому повітрі, а також люди з нижчою освітою та соціальним статусом.
Задля зниження ризику загострення серцево-судинних захворювань варто дотримуватись певних правил:
- За можливості обмежте перебування на відкритій місцевості вранішніми і вечірніми годинами (до 11-ї і після 19-ї) та уникайте інтенсивного фізичного навантаження;
- Підтримуйте водно-сольовий баланс, вживайте 2,5-3 л води на добу. Пити потрібно перед участю в будь-якій легкій або помірній активності на відкритому повітрі. Пам’ятайте, разового споживання рідини під час фізичного навантаження недостатньо для поповнення витрат. Але уникайте й надмірного її споживання, оскільки це може призвести до електролітного дисбалансу і появи ряду побічних ефектів. Рекомендована доза – 30 мл води кожні 15–20 хвилин роботи;
- Носіть одяг із натуральних тканин, капелюхи з крисами (не менше ніж 7,5 см) та сонцезахисні окуляри;
- Обмежте споживання жирної та білкової їжі, алкоголю та кофеїну.
Якщо ви важко переносите спеку, потурбуйтесь про наявність кондиціонерів і вентиляторів у приміщеннях, де працюєте. За нагоди приймайте частіше прохолодний душ або ванну, робіть холодні компреси або обгортання. Будьте уважні, не залишайте дітей і тварин у припаркованих транспортних засобах без кондиціонерів.
Матеріал підготовлено на основі джерел нашої бібліотеки
https://www.cdc.gov/climateandhealth/docs/HeatCardiovasculoarHealth-508.pdf
https://fp.com.ua/articles/sertsevo-sudynni-zakhvoryuvannya-u-litniy-period/
