Відданість ідеалам науки

До 90-річчя від дня народження Пінчука Вадима Григоровича (28.12.1930-1996), онколога, академіка НАМН України, доктора медичних наук, професора, завідувача відділу цитології пухлинного росту, директора Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Р. Є. Кавецького.

Пінчук Вадим Григорович народився 28 грудня 1930 року в місті Полтаві в сім’ї службовців. Після закінчення Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця, як одного з найбільш обдарованих студентів, його було направлено до аспірантури на кафедру патологічної анатомії, яку очолював професор Є. І. Чайка.

З 1961 року діяльність Вадима Григоровича Пінчука була пов’язана з Інститутом експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України, де майбутній академік Пінчук В. Г. пройшов шлях від керівника групи електронної мікроскопії, завідувача відділу цитології пухлинного росту до директора. У 1978 році Вадим Григорович Пінчук очолює школу вітчизняних онкологів-експериментаторів. Разом з колективом науковців Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України він продовжив подальший розвиток, заснованого Р. Є. Кавецьким, напрямку про механізми взаємодії пухлини та організму. За досягнення в цій галузі, разом з групою провідних вчених Інституту, 1984 року В. Г. Пінчук отримує Державну премію України в галузі науки і техніки, як послідовник наукових ідей академіка Р. Є. Кавецького. Вадим Григорович Пінчук вивчає роль стресу у виникненні злоякісної пухлини та її метастазуванні, і у 1986 році узагальнює ці результати у колективній монографії ″Саncer, Stress and Death″, яку надруковано у США.

За 18 років, коли на посаді директора був В. Г. Пінчук, Інститут залишався провідним науковим центром, де на сучасному рівні вивчались молекулярні та клітинні механізми канцерогенезу та лейкозогенезу, проблеми біології пухлинної клітини, протипухлинної резистентності організму, екологічної онкології та епідеміології пухлин. Протягом останніх 10 років життя В. Г. Пінчук увесь свій досвід та талант науковця спрямовує на організацію робіт, пов’язаних з медико-біологічними аспектами аварії на ЧАЕС. Під його керівництвом і за безпосередньою участю була сформульована концепція ″Україна проти раку після Чорнобиля″. Результати досліджень були узагальнені у монографії ″Радиобиологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС″ (1992), перекладеній німецькою мовою і надрукованій у Німеччині. В монографії висвітлені сучасні уявлення про біологічну дію малих доз радіації, викладені результати досліджень на тваринах, які утримувались в умовах постійної дії радіації низької інтенсивності в зоні Чорнобильської АЕС.

В. Г. Пінчуком вперше була описана реакція тимусу на дію зовнішніх факторів, зокрема радіаційне опромінення і його вплив на імунну систему. Вчений вважав, що імунна система займає ключові позиції, як в боротьбі з пухлинною хворобою, так і в попередженні її виникнення.

За дослідження імуноморфологічних основ протипухлинної резистентності Вадиму Григоровичу Пінчуку посмертно у 1998 році було присуджено другу Державну премію України в галузі науки і техніки.

В. Г. Пінчук залишив велику наукову спадщину. Йому належить більше 300 наукових праць, які відносяться до різних розділів теоретичної та експериментальної онкології. У фондах ННМБУ зберігаються прижиттєві видання наукового доробку видатного вченого. Вшановуємо академіка НАН України В. Г. Пінчука ювілейною книжковою виставкою, яка експонується у виставковій залі ННМБ України.

Діяльність академіка НАМН України В. Г. Пінчука та його внесок у вітчизняну науку було належно відзначено багатьма урядовими нагородами. Вадим Григорович прожив у науці успішне та плідне життя. Як наслідок свого таланту, працьовитості та професіональної захопленості, він завжди реалізовував свої задуми, які отримали визнання на батьківщині та за кордоном.

Нащадки завжди будуть пам’ятати цю щиру і талановиту людину, видатного вченого і організатора науки, його внесок в сучасну експериментальну онкологію та радіобіологію в цілому і, зокрема, в науковий розвиток Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України.

Публікації на цю тему

До 90-річчя від дня народження Пінчука Вадима Григоровича (28.12.1930-1996), онколога, академіка НАМН України, доктора медичних наук, професора, завідувача відділу цитології пухлинного росту, директора Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Р. Є. Кавецького. Пінчук Вадим Григорович народився 28 грудня 1930 року в місті Полтаві в сім’ї службовців. Після закінчення Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця, як одного з найбільш обдарованих студентів, його було направлено до аспірантури на кафедру патологічної анатомії, яку очолював професор Є. І. Чайка. З 1961 року діяльність Вадима Григоровича Пінчука була пов’язана з Інститутом експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України, де майбутній академік Пінчук В. Г. пройшов шлях від керівника групи електронної мікроскопії, завідувача відділу цитології пухлинного росту до директора. У 1978 році Вадим Григорович Пінчук очолює школу вітчизняних онкологів-експериментаторів. Разом з колективом науковців Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України він продовжив подальший розвиток, заснованого Р. Є. Кавецьким, напрямку про механізми взаємодії пухлини та організму. За досягнення в цій галузі, разом з групою провідних вчених Інституту, 1984 року В. Г. Пінчук отримує Державну премію України в галузі науки і техніки, як послідовник наукових ідей академіка Р. Є. Кавецького. Вадим Григорович Пінчук вивчає роль стресу у виникненні злоякісної пухлини та її метастазуванні, і у 1986 році узагальнює ці результати у колективній монографії ″Саncer, Stress and Death″, яку надруковано у США. За 18 років, коли на посаді директора був В. Г. Пінчук, Інститут залишався провідним науковим центром, де на сучасному рівні вивчались молекулярні та клітинні механізми канцерогенезу та лейкозогенезу, проблеми біології пухлинної клітини, протипухлинної резистентності організму, екологічної онкології та епідеміології пухлин. Протягом останніх 10 років життя В. Г. Пінчук увесь свій досвід та талант науковця спрямовує на організацію робіт, пов’язаних з медико-біологічними аспектами аварії на ЧАЕС. Під його керівництвом і за безпосередньою участю була сформульована концепція ″Україна проти раку після Чорнобиля″. Результати досліджень були узагальнені у монографії ″Радиобиологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС″ (1992), перекладеній німецькою мовою і надрукованій у Німеччині. В монографії висвітлені сучасні уявлення про біологічну дію малих доз радіації, викладені результати досліджень на тваринах, які утримувались в умовах постійної дії радіації низької інтенсивності в зоні Чорнобильської АЕС. В. Г. Пінчуком вперше була описана реакція тимусу на дію зовнішніх факторів, зокрема радіаційне опромінення і його вплив на імунну систему. Вчений вважав, що імунна система займає ключові позиції, як в боротьбі з пухлинною хворобою, так і в попередженні її виникнення. За дослідження імуноморфологічних основ протипухлинної резистентності Вадиму Григоровичу Пінчуку посмертно у 1998 році було присуджено другу Державну премію України в галузі науки і техніки. В. Г. Пінчук залишив велику наукову спадщину. Йому належить більше 300 наукових праць, які відносяться до різних розділів теоретичної та експериментальної онкології. У фондах ННМБУ зберігаються прижиттєві видання наукового доробку видатного вченого. Вшановуємо академіка НАН України В. Г. Пінчука ювілейною книжковою виставкою, яка експонується у виставковій залі ННМБ України. Діяльність академіка НАМН України В. Г. Пінчука та його внесок у вітчизняну науку було належно відзначено багатьма урядовими нагородами. Вадим Григорович прожив у науці успішне та плідне життя. Як наслідок свого таланту, працьовитості та професіональної захопленості, він завжди реалізовував свої задуми, які отримали визнання на батьківщині та за кордоном. Нащадки завжди будуть пам’ятати цю щиру і талановиту людину, видатного вченого і організатора науки, його внесок в сучасну експериментальну онкологію та радіобіологію в цілому і, зокрема, в науковий розвиток Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України.