Календар медицини

Щорічна літня акція “Тиждень підтримки грудного вигодовування” в усьому світі проводиться, починаючи з 1-го серпня. Дата проведення була обрана невипадково, цього дня в 1990 р. була прийнята Декларація про захист, заохочення та підтримку грудного вигодовування. Цю Декларацію підписали 32 країни та 10 агентств ЮНІСЕФ.

Проходить ця акція під егідою WABA – Міжнародного Союзу, що об’єднує організації та приватних осіб, які вірять у право матері на годування дитини грудьми та право дитини харчуватися материнським молоком. Ця організація присвячує свою роботу захисту, освіті та підтримці цих прав. WABA працює в тісному співробітництві з ЮНІСЕФ.

Всесвітня акція “Тижня підтримки грудного вигодовування” була задумана як один зі стратегічних методів популяризації та підтримки природного вигодовування дітей, для пожвавлення та відновлення, в умовах втраченої традиції – годувати діток грудьми.

Різні організації, що підтримують традиційне природне грудне вигодовування, проводять різні заходи для привернення уваги широкої громадськості до даної проблеми. Проводяться роз’яснювальні лекції для вагітних жінок, матерів-годувальниць, для персоналу медичних закладів, що надають допомогу матерям і дітям. За участю засобів масової інформації з’являються репортажі, замітки про користь і необхідність природного вигодовування.

160 років від дня народження лікаря-фізіотерапевта, доктора медицини Йосипа Яковича Дейча (1857-1928)

Лікар-фізіотерапевт, доктор медицини (1891). Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1884). Спеціалізувався у Відні. Працював лікарем у Києві, де відкрив власну фізіотерапевтичну клініку на вулиці Михайлівській, 22-А; надавав допомогу хворим, які не мали можливості платити за лікування.

Голова фізіотерапевтичної секції Київського єдиного науково-медичного товариства. Розробляв методи комбінованого лікування стенокардії та кісткового туберкульозу, нервових захворювань; розробив власний метод лікування так званої самовільної гангрени; сконструював низку фізіотерапевтичних приладів, зокрема електричну грілку.

Професіоналізм Йосипа Дейча високо цінував інший відомий київський лікар Теофіл Яновський, за направленням якого в клініці лікаря Дейча проходила курс лікування Лариса Косач, відома широкому загалу як Леся Українка. Пацієнтами Йосипа Дейча були Михайло Коцюбинський, Марія Заньковецька, Микола Садовський, Євген Чикаленко та родина Рильських.

Це міжнародний день, що був запропонований організацією “Лікарі світу за запобігання ядерній загрозі”. Він відзначається в річницю дня бомбардування японського міста Хіросіми 6 серпня 1945 р.

Цей день у певному сенсі є символічним і слугує для нагадування про цю людську трагедію, про роль лікарів у боротьбі за мир і в запобіганні війни загалом. Організація відзначає цей день своєю повсякденною роботою.

Ця організація виникла в 1980 р. у Франції в результаті відокремлення від іншої відомої міжнародної організації “Лікарі без кордонів”. Відтоді великі відділення “Лікарів світу” з’явилися в дванадцяти країнах.

У всьому світі регулярно здійснюються терористичні акти та насильство, внаслідок чого багато невинних людей стають інвалідами на все життя. При цьому від лікарів вимагається не тільки уміння надати правильну медичну допомогу, але й довготерпіння, гуманність, любов до пацієнта. Адже часом добре слово та розуміння можуть бути ціннішими за будь-які ліки.

105 років від дня народження фтизіатра, доктора медичних наук, професора Володимира Петровича Рудіна (1912-1977)

Фтизіатр, доктор медичних наук, професор (1949), завідувач кафедри туберкульозу Київського медичного інституту  ім. О.О. Богомольця (1948-1960).

Закінчив Мінський медичний інститут (1933). З березня 1934 р. по серпень 1941 р. трудова діяльність В.П. Рудіна проходила в Ялтинському науково-дослідному інституті туберкульозу, де він був інтерном, науковим, а потім старшим науковим співробітником. З 1946 по 1948 рр. працював доцентом на кафедрі туберкульозу Львівського медичного інституту. Одночасно за сумісництвом був заступником директора з наукової частини Львівського інституту туберкульозу. В 1947 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук “О лечении туберкулеза легких холодными воздушными ваннами”.

У серпні 1948 р. за конкурсом був обраний завідувачем кафедри туберкульозу та професором кафедри Київського медичного інституту. Володів великим лекторським талантом. Його лекції для студентів завжди були змістовними та легко сприймалися. Автор близько 100 наукових праць, присвячених таким актуальним питанням фтизіатрії, як вікова реактивність організму хворих на туберкульоз, особливості діагностики, клініки, патогенезу, лікування туберкульозу в юнаків, літніх осіб, туберкульозний менінгіт і нові методи кліматотерапії туберкульозу.

Наукові праці: “Аеротерапія хворих на туберкульоз в холодному півріччі на південному березі Криму” (1940); “Раннее распознавание и лечение туберкулеза легких” (1942); “Туберкулез (кортико-висцеральная патология и терапия)” (1951).

65 років від дня народження онколога, доктора медичних наук, професора Олега Івановича Євтушенка (1952)

Онколог, доктор медичних наук (2003), професор кафедри онкології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (2004), член Європейської асоціації досліджень раку (EACR) та Європейського товариства хірургів онкологів (ESSO).

Закінчив Тернопільський державний медичний інститут (1975). Учень професора І.П. Дєдкова.

Розробляє комбіновані методи лікування хворих на рак ободової кишки, діагностики злоякісних пухлин товстої кишки.

Автор понад 150 наукових праць і 42 авторських свідоцтв та патентів України.

Наукові праці: “Сучасна діагностика та лікування хворих на рак ободової кишки” (2004); “Комбіновані методи лікування хворих на рак ободової кишки” (2004); “Кріохірургічне лікування хворих на рак ободової кишки” (2008); “Онкологічна проктологія” (2012).

Щорічно 8 серпня у багатьох країнах світу відзначають День офтальмології. Це професійне свято лікарів, які лікують різні захворювання очей. Завдяки офтальмологам ми маємо можливість бачити і сприймати навколишній світ у всіх його неповторних відтінках і кольорах, адже відомо, що до 90% інформації людина отримує через зір.

Лікарі-офтальмологи щодня стикаються з патологіями органу зору різного ступеня тяжкості. Деякі захворювання очей можуть протікати абсолютно безсимптомно, тому завдання офтальмолога дуже відповідальне – виявити ці захворювання якомога раніше і зберегти зір. Глаукома залишається однією з найпоширеніших причин втрати зору у світі. Це небезпечне захворювання очей, яке проявляється періодичним або постійним підвищенням внутрішньоочного тиску з наступним ураженням зорового нерва, що призводить до необоротної втрати зору.

У День офтальмології ми хочемо привітати всіх офтальмологів з професійним святом. Бажаємо їм успіхів у праці, міцного здоров’я, достатку та Перемоги!