Календар медицини

На фресці Мікеланджело у Ватикані, правиця Бога вказує на ліву руку Адама. Де в чому це символічно, бо Мікеланджело, який був шульгою від природи, з юних років привчав себе працювати правою рукою. Більшість малюнків він робив правою, втім  ліву руку використовував для робіт, що вимагали сили, як різьблення по мармуру.

Джерело: CLINICAL ANATOMY, volume 31, number 5, july 2018 https://doi.org/10.1002/ca.23203

95 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук, професора Олексія Івановича Марченка (1922)

Стоматолог, доктор медичних наук (1967), професор (1967), завідувач кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології з курсом дитячої стоматології Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця (1977-1988).

Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1951), працював асистентом кафедри терапевтичної стоматології. Від 1959 до 1973 рр. керував Одеським НДІ стоматології. У 1966 р. захистив докторську дисертацію “Исследование физиологических механизмов всасывания слизистой оболочкой полости рта и языка”. Організатор і перший завідувач кафедри терапевтичної стоматології Одеського медичного інституту (1960-1977). У 1994 р. організував кафедру терапевтичної стоматології в Київському медичному інституті Української асоціації народної медицини.

Наукові дослідження з проблем лікування періодонтиту, вивчення анаеробної мікрофлори порожнини рота, кандидозів слизової оболонки порожнини рота, застосування фітопрепаратів у стоматології. Учні: Р.Г. Синіцин, Ю.А. Федоров, Т.Н. Варава та ін.

Автор понад 260 наукових праць, зокрема 12 монографій, 14 авторських свідоцтв на винаходи.

Наукові праці: “Клиника и лечение периодонтитов” (1958); “Кандидозы слизистой оболочки полости рта” (1978); “Фармакотерапия в стоматологии” (1986); “Лечение заболеваний в детской терапевтической стоматологии” (1988).

60 років від дня народження фармацевта, доктора фармацевтичних наук Михайла Луковича Сятині (1957-2017)

Вчений-фармацевт, організатор аптечної справи, доктор фармацевтичних наук (2005), академік УАННП (1996), Заслужений працівник охорони здоров’я України (1998). Народний депутат Верховної Ради України 4-го скликання (2002-2006). Доцент, професор кафедри організації й економіки фармації НМАПО імені П.Л. Шупика (1996–2006); завідувач кафедри аптечної та промислової технології ліків (2006–2012), завідувач кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 2012).

Закінчив фармацевтичний факультет Львівського державного медичного інституту (1979). Працював на посаді провізора в аптеці № 7, потім завідувачем центральної районної аптеки Шевченківського району міста Києва. У 1989 р. – начальник виробництва українсько-англійського спільного підприємства “Фемтек”; 1990-1994 рр. – консультант торгового представництва Угорщини в Україні; 1995-1996 рр. – директор АТ “Медімпекс” (Угорщина); 1996-2002 рр. – директор представництва АТ “Гедеон Ріхтер” (Угорщина) та президент ТОВ “Гедеон Ріхтер Укрфарм”.

Автор понад 50 наукових праць, зокрема 2 монографій, 2 навчальних посібників, словника-довідника. Наукові дослідження присвячені проблемам фармацевтичної справи в Україні, впровадженню нових фармацевтичних технологій, питанням медикаментозного забезпечення населення, історії фармації України та ін.

Наукові праці: “Фармацевтична справа в Україні. Сьогодення. День прийдеш­ній” (1998); “Історія фармації України” (1999); “Історія фармації” (2000); “Створення та впровадження в медичну практику рідких лікарських форм на основі бджільництва” (2003); “Словник-довідник для фахівців фармації з питань управління та економіки” (2001).

115 років від дня народження психіатра, доктора медичних наук, професора Якова Павловича Фрумкіна (1902-1978)

Психіатр, доктор медичних наук (1940), професор (1932), завідувач кафедри психіатрії Київського медичного інституту (1932-1975), професор-консультант по 1978 р. Розробляв питання клінічної психіатрії, розвивав ідеї московської психіатрічної школи С.С. Корсакова та П.Б. Ганнушкіна.

У 1924 р. закінчив медичний факультет 1-го Московського університету . Учень відомого психіатра П.Б. Ганнушкіна.

Автор понад 150 наукових праць, присвячених питанням клініки, систематики, диференційної діагностики та лікування психічних захворювань, організації психіатричної допомоги та викладання психіатрії, методологічним питанням психіатрії.

Уперше описав такі клінічні поняття, як “невизначений тип афекту” (при шизофренії), “принцип відповідності” психопатологічних симптомів, деталізував клінічні форми епілепсії та типи епілептичного недоумства, клініку атеросклеротичного галюцинозу, “слідові механізми в психопатологічному симптомоутворенні”, “гострі психопатичні стани”, “тріаду Фрумкіна” (при шизофренії).

Наукові праці: “Материалы к вопросу о клинической классификации эпилепсии” (1936); “Психиатрическая терминология” (1939); “Вопросы психиатрии” (1940); “Краткая дифференциальная диагностика некоторых психических заболеваний” (1950); “Учебный атлас психиатрии” (1962).

85 років від дня народження фізіолога, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, доктора медичних наук, професора Геннадія Михайловича Бутенка (1932)

Академік Національної академії медичних наук України (обраний 1994 р. за спеціальністю патологічна фізіологія), член-кореспондент НАН України (1992), член-кореспондент РАМН (1986), доктор медичних наук (1971), професор (1984), двічі лауреат Державної премії України (1981, 1999), премії НАН України ім. О.О. Богомольця (1997), заслужений діяч науки і техніки України (2002), Директор Державної установи “Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України”, завідувач відділу клітинних та тканинних технологій цього ж інституту, завідувач лабораторії патофізіології та імунології Державної установи “Інститут геронтології НАМН України”.

Основні напрями наукової діяльності охоплюють дослідження вікових передумов виникнення патології в похилому та старечому віці, причин і механізмів порушень діяльності системи імунітету при старінні, а також розробку низки фундаментальних проблем геронтології. Ним встановлені характерні форми імунологічних порушень, запропоновані підходи корекції імунного стану людей похилого віку, показана роль імунологічних механізмів у патогенезі обумовленої віком патології та висунута гіпотеза про існування активного чинника, що негативно впливає на функціонування фізіологічних систем, зокрема стовбурових клітин.

Автор понад 350 наукових праць, зокрема 5 монографій, 4 посібників, 1 підручника для вищих медичних закладів, 5 авторських свідоцтв. Підготував 1 доктора та 17 кандидатів наук.

Голова комісії з імунологічних лікарських засобів та продуктів генних технологій Державного фармакологічного центру МОЗ України, член правління наукових товариств з геронтології та геріатрії; з імунології, алергології та імунореабілітації; з патологічної фізіології; почесний член Російського наукового товариства з геронтології РАН; член редколегій 5 наукових журналів.

Основні наукові праці: “Активные механизмы нарушения функций в процессе старения» (1990); “Старение иммунной системы” (1998); “Остеопороз и иммунная система» (2002); “Возрастные изменения как предпосылка к возникновению возрастной патологии» (2002); “Генетические аспекты старения и возрастной патологии” (2008).