Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Жов
20
Пт
Всесвітній день профілактики остеопорозу
Жов 20 день

Всесвітній день профілактики остеопорозуІніціатива встановлення Всесвітнього дня профілактики остеопорозу належить Національному товариству остеопорозу Великобританії та ВООЗ. Відзначається він щорічно 20 жовтня, починаючи з 1999 р. Його метою є підвищення глобальної поінформованості суспільства щодо профілактики, діагностики та лікування остеопорозу і метаболічних захворювань кісток.

Остеопороз – це системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням маси кісток та порушенням мікроархітектури кісткової тканини, що призводить до підвищення їх крихкості та високого ризику переломів. Втрата кісткової тканини є нормальною частиною старіння, але у деяких людей вона відбувається раніше, ніж зазвичай.

Факторами ризику розвитку остеопорозу і перелому кісток є:

  • часті переломи раніше;
  • сімейний анамнез остеопорозу;
  • вік старше 65 років;
  • жіноча стать;
  • індекс маси тіла 20 кг/м2 або маса тіла <57 кг;
  • системний прийом глюкокортикоїдів понад 3 міс;
  • гіподинамія, куріння, зловживання алкоголем;
  • наявність деяких захворювань ендокринних (цукровий діабет 2-го типу), аутоімунних (целіакія), онкологічних, а також порушення всмоктування в кишечнику і порушення травлення, ревматоїдний артрит;
  • належність до білої раси.

Кожна третя жінка старше 50 років і кожен п’ятий чоловік страждають остеопорозом. За даними ВООЗ остеопороз, як причина інвалідності та смертності хворих, займає четверте місце після захворювань серцево-судинної системи, онкологічної патології та цукрового діабету. Остеопороз може посилювати перебіг атеросклерозу і підвищувати ризик ускладнень. Через зниження мінеральної щільності кісткової тканини збільшується відкладення кальцію в коронарних артеріях. Одне з найбільш складних наслідків остеопорозу – перелом шийки стегна.

Для профілактики остеопорозу необхідно вести активний спосіб життя; відмовитись від шкідливих звичок, правильно харчуватись. Корисними будуть будь-які вправи з навантаженням, але особливо ходьба, біг, стрибки і танці. Натомість плавання не допоможе, оскільки у воді осьове навантаження на кістки практично відсутнє. Ефект фізичної терапії ґрунтується на тісному зв’язку працюючих м’язів з нервовою системою, кістками, обміном речовин, внутрішніми органами. Щодо їжі, то слід вживати продукти з високим вмістом кальцію, вітаміну D, магнію, фосфору, білка. Обов’язково слід відмовитись від куріння і зловживання алкоголем.

Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози
Жов 20 день

Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залозиЦей день запроваджено Указом Президента України від 17 січня 2005 р. № 42/2005 з метою активізації діяльності із запобігання виникненню і поширенню захворювань на рак молочної залози та привернення уваги суспільства до цієї проблеми.

Рак молочної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. За даними Національного канцер-реєстру, щорічно в Україні реєструють понад 16 тис нових випадків раку молочної залози, з них 24,5 % складають жінки репродуктивного віку. Але дана патологія може розвинутись не тільки у жінок (10 частина хворих – чоловіки).

Рак молочної залози виліковується за умови його виявлення на I стадії – у 95%, на II стадії – у 80%, на III стадії – у 50% жінок. Через те, що на ранніх стадіях (І-й і ІІ-й) він має безсимптомний перебіг і не завдає болю, а жінки не проходять регулярні щорічні огляди у лікаря, в кожної четвертої українки його діагностують уже на ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується.

Слід пам’ятати, що до групи ризику входять:

  • ті, в кого мама, бабуся, сестра, тітка хворіли на рак грудей;
  • жінки, що не вагітніли та не народжували дітей або перша вагітність була у 30 років і старше;
  • особи, старші за 40 років;
  • жінки, у яких менструації почались у віці до 12 років;
  • жінки з пізньою менопаузою (після 55 років);
  • жінки, які протягом тривалого часу приймають гормональні контрацептиви, зокрема
  • ЗГТ при менопаузі;
  • хворі на цукровий діабет, гіпертонічну хворобу;
  • ті, хто має надмірну вагу та ожиріння;
  • особи, які зловживають алкоголем та курять.

Симптоми, що дають підстави запідозрити рак молочної залози:

  • прозорі або кров’янисті виділення з грудей;
  • втягнення соска у зв’язку з проростанням пухлини у шкіру;
  • зміна кольору або структури шкіри грудей (набряк, збільшення або зменшення розмірів);
  • ущільнення або новоутворення у молочних залозах;
  • ерозії, кірочки, лусочки, виразки в зоні соска, ареоли;
  • збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.

Для запобігання раку молочної залози важливо дотримуватися здорового способу життя (відмовитись від куріння, алкоголю, регулярно займатися фізичною активністю і підтримувати нормальну масу тіла), а також вчасно проходити огляд лікаря.

Жов
22
Нд
Народився Микола Дмитрович Кучер
Жов 22 день

60 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Кучера (1957)

Хірург, доктор медичних наук (2002), професор (2003). Закінчив Київський медичний інститут (1980), де й працює від 1982 р.; від 2003 р. – професор кафедри хірургії № 1 Національного медичного університету.

Наукові дослідження присвячені хірургічному лікуванню хворих на дифузні запальні ураження товстої кишки; лапароскопічній і відновній абдомінальній хірургії.

Наукові праці: “Дифференциальная диагностика неспецифического язвенного колита и болезни Крона толстой кишки” (1989); “Компрессионные толстокишечные анастомозы в осложнен­ных условиях” (1993); “Перший в Україні досвід застосування лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної герніопластики у 128 хворих (1993–2000 рр.)” (2001); “Комплексная профилактика гнойно-септических осложнений в восстановительной хирургии толстой кишки” (2010).

Жов
26
Чт
Народився Валерій Казимирович Лішко
Жов 26 день

80 років від дня народження вченого в галузі біохімії, доктора біологічних наук, академіка НАН України Валерія Казимировича Лішка (1937)

Бiохiмiк, доктор біологічних наук (1975), академік НАНУ (1982). Закiнчив Київський університет (1960). Відтоді до 2000 р. працював в Iнститутi бiохiмiї НАНУ: 1970-1972 – заступником директора з наукової роботи, 1977-1989 – директором, водночас у 1977-1982 – завідувачем лабораторії біомембран, від 1982 – завідувачем відділу нейрохімії; 1972-1977 – завідувачем лабораторії біохімії нервової системи Інституту фізіології АН УРСР; за сумісництвом у 1982-1991 – професором кафедри біохімії Київського університету. Головний редактор “Украинского биохимического журнала” (1981-1989).

Наукові дослідження присвячені питанням нейрохімії та мембранології; молекуляр­ним механiзмам активного та пасивного транс­портування iонiв крiзь мембрани. Запропонував модель активного іонного переносу. Використав мембраннi везикули як модель для дослідження активного транс­порту­вання iонiв. Систематизував данi щодо механiзму функцiонуван­ня структурної організацiї та бiологічної ролi натрiєвого насоса бiологічних мембран. Запропонував метод iден­тифiкацiї каналiв нервових і м’язо­вих мембран у безклiтинній сис­темi. Встановив, що деякi елементи iонних каналiв можуть iснувати у виглядi розчинних бiлкiв, здатних взаємодiяти зі штучними мембранами та створювати в них трансмембранно локалiзованi структури. Обґрунтував роль мем­бранного холестеролу в перебігу останнього етапу екзоцитозу. Опи­сав фізіологічний механізм, що обмежує збільшення тромбу при пошкодженні кров’яної судини.

Наукові праці: “Натриевый насос биологических мембран. К., 1977; Влияние компонентов крови на стабильность липосом” (1985); “Мембраны и жизнь клетки” (1987); “Plasminogen on the sur­faces of fibrin clots prevents adhesion of leukocytes and platelets” (2010); “The fusion of synaptic vesicle membra­nes studied by lipid mixing: the R18 flu­orescence assay validity” (2010); “The assembly of nonad­hesive fibrinogen matrices depends on the αC regions of the fibrinogen mole­cule” (2012).

Жов
27
Пт
Народився Павло Олександрович Кучеренко
Жов 27 день

135 років від дня народження патологоанатома, доктора медицини, професора Павла Олександровича Кучеренка (1882-1936)

Лікар-патологоанатом, доктор медицини (1918), професор (1921). Навчався в Новоросійському університеті в Одесі, закінчив Військово-медичну академію в Санкт-Петербурзі (1908). Від 1910 р. працював у лабораторії В. Високовича; від 1913 – в Київському медичному інституті: 1920-1936 – директор Патолого-анатомічного інституту, завідувач кафедри патологічної анатомії; водночас у 1924-1936 – завідувач однойменної кафедри Київського інституту удосконалення лікарів та ветеринарно-зоотехнічного інституту. Брав участь в організації медичного факультету Університету св. Володимира в Києві (1918), у діяльності медичної секції ВУАН.

Наукові дослідження були присвячені патологічним глікогенозам, ендемічному зобу, патологічній морфології ендокринних залоз при злоякісних пухлинах, лімфогранулематозу, ролі ретикулоендотеліальної системи.

Наукові праці: “К вопросу об отложении гликогена в почке при сахарном мочеизнурении (Отложение гликогена и растительных полисахаридов в почке при различных экспериментальных условиях)” (1917); “Основи патологічної морфології” (1929); “До питання про характеристику волинського ендемічного вола (Strumaendemica)” (1933); “Патологічна анатомія. Частина спеціальна” (1936); “Інкреторні залози і злоякісні новотвори” (1937).

Жов
29
Нд
Всесвітній день боротьби з інсультом
Жов 29 день

Всесвітній день боротьби з інсультом

Мета цього дня – привернути увагу населення до проблем, пов’язаних із судинно-мозковими захворюваннями. День було засновано ВООЗ за участі Всесвітньою організацією боротьби з інсультом.

Інсульт – це  гостре порушення мозкового кровообігу, внаслідок якого виникає пошкодження частини головного мозку. Щорічно понад 110 тис. українців стають жертвами інсульту. Третина з тих, хто захворів, – молодша 65 років. Інсульт посідає друге місце в списку патологій, від яких помирають наші громадяни.

В зоні ризику розвитку захворювання знаходяться:

  • Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, зокрема ті, хто страждає на гіпертончіну хворобу та мають високий вміст холестерину у крові;
  • Ті, хто має ендокринні патології, зокрема діабет;
  • Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, страждають на ожиріння;
  • Особи, які зловживають алкоголем, курять.

Існують два різновиди інсульту:

  • геморагічний спричиняється розривом мозкової артерії;
  • ішемічний виникає при закупорюванні тромбом артерії, яка постачає кров у мозок.

Слід пам’ятати, що прогноз захворювання залежить від швидкості та ефективності надання допомоги, тому важливим є обізнаність населення щодо перших ознак захворювання. Якщо виникла підозра щодо інсульту:

  • Попросіть людину посміхнутися чи випити ковток води. Через те, що один куточок губ опущений зробити це не можливо;
  • Запропонуйте повторити за вами речення. У людини, в якої розвивається інсульт мова нерозбірлива, плутана. Повторити речення їй важко;
  • Запропонуйте підняти вгору обидві руки. Через слабкість обидві руки будуть підніматись не однаково (одна рука буде відставати);
  • Виникає різкий інтенсивний біль у голові;
  • Розвивається раптова сабкість чи оніміння у частині тулуба або кінцівках.

ВООЗ попереджає, якщо ви помітили хоча б один із цих проявів у людини, негайно викликайте екстрену допомогу!