Календар медицини

День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам’яті Святого Миколая у католиків та православних.

За традицією, цієї ночі діти отримують подарунки під подушками. Тому вони вірять у диво, звершуване святим Миколаєм і вчаться в святого бути милосердними. Святий Миколай опікується воїнами, водіями і тими, що подорожують, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей і студентів, моряків, торговців, і лучників.

В пам’ять про милосердя святого Миколая, цього дня відзначається Міжнародний день допомоги бідним.

80 років від дня народження імунолога, патофізіолога, члена-кореспондента НАМН України та НАН України, доктора медичних наук, професора Едуарда Вальтеровича Гюллінга (1937)

Один з провідних учених у галузі імунології, алергології та патофізіології, член-кореспондент АМН України (1993) за спеціальністю  патологічна фізіологія, член-кореспондент НАН України (1991), доктор медичних наук (1973), професор (1978), лауреат Державної премії України (1978), завідувач кафедри клінічної імунології та алергології Київської медичної академії післядипломної освіти (1985-1999), завідувач лабораторії Інституту технічної теплофізики НАН України (1996-1999).

Основні напрями наукових досліджень: патофізіологія реактивності, імунотерапія, імунопрофілактика та імунореабілітація. Ним на оригінальних моделях вивчена роль алергії в генезі тонзилітів, патології слухового та  вестибулярного аналізаторів, встановлено значення місцевих і системних змін  імунітету в розвитку вогнищевих інфекцій та алергічних реакцій, розроблені засоби та методи регіонарної імуномодуляції. Досліджена участь тимусу в розвитку алергічних захворювань, імунодефіцитів та атерогенезу.

Основні наукові праці: “Миндалины – источник  инфекции или иммунитета?” (1976); “Гормоны тимуса и иммунитет”(1977); “Роль тучных клеток в развитии иммунологыческих реакцый” (1979); “Тимус-зависимые механизмы патогенеза  атеросклероза” (1986); “Интегрофункциональная  модель системы  регуляции кроветворения” (1986); “Механизмы развития аллергии” (1997).

90 років від дня народження нейрохірурга, академіка НАМН України та НАН України, доктора медичних наук, професора Юрія Панасовича Зозулі (1927)

Академік НАМН України (1994), член-кореспондент НАН України (1991), академік НАН України (2009), доктор медичних наук (1996), професор (1968), дійсний член Нью-Йоркської академії наук, заслужений діяч науки і техніки (1978), нейрохірург вищої категорії, віце-президент НАМН України (1993-2011), директор Інституту нейрохірургії  ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України (з 1993). Провідний нейрохірург, визначний учений в галузі хірургічної патології центральної нервової системи, відомий організатор науки та педагог.

Основні напрями наукової діяльності: нейроонкологія, вивчення біомолекулярних і генетичних механізмів розвитку пухлин мозку, клінічна патофізіологія мозкового кровообігу, судинна нейрохірургія, проблеми нейротрансплантації, розробка методів хірургічних втручань при різних видах патології головного мозку. Вперше розробив і застосував у нейрохірургії технології лазерної мікрохірургії.

Основні наукові праці: “Туберкуломи головного мозку” (1959); “Мозковий кровообіг при пухлинах півкуль головного мозку” (1972); “Метастатичні пухлини головного мозку” (1977); “Оперативні втручання при захворюваннях головного мозку” (1986); “Атлас операцій на головному мозку” (1986); “Краніоорбітальні пухлини” (1988); “Судинна нейрохірургія” (1990); “Лазерна нейрохірургія” (1992); “Свободно-радикальное окисление и антиоксидантная защита при патологии головного мозга” (2000); “Спинальные сосудистые опухоли и мальформации” (2000); “Нейрогенная дифференцировка стволовых клеток” (2005); “Хирургическое лечение нейрокомпрессионных поясничных болевых синдромов”(2006).

Різдво Христове за григоріанським та ново-юліанським календарями.

130 років від дня народження хірурга, доктора медицини, професора Івана Вікентійовича Студзинського (1887-1966)

Доктор медицини (1928), професор (1933), завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Київського медичного інституту (1930-1941).

Закінчив медичний факультет Університету Св. Володимира (1912). Працював ординатором кафедри госпітальної хірургії. На кафедрі оперативної хірургії з 1915 р. Ординатор Травматологічного інституту. Захистив докторську дисертацію “Ампутаційна кукса та вказівки до реампутації” (1928). Завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Львівського медичного інституту (1944-1966).

Займався хірургією периферичних нервів кінцівок, оперативним лікуванням гриж. Вивчав етіологію природженої кривошиї.

115 років від дня народження фтизіатра, історика медицини, професора Василя Плюща (1902-1976)

Закінчив медичний факультет 1-го Київського медичного інституту (1928). Доцент Київського НДІ туберкульозу (1931-1941); професор кафедри туберкульозу Київського медичного інституту (1941-1943); професор внутрішніх хвороб Львівських медико-природничих фахових курсів (1943-1944) та Братиславського університету (1944-1945); лікар таборів біженців (1945-1951), протитуберкульозних лікарень і санаторіїв у різних містах Німеччини (1951-1974). Доктор медичних наук (1941). Один із засновників і керівник медичної секції УВАН, Українського історичного товариства.

Напрями наукових досліджень: діагностика та лікування гематогенно-дисемінованого туберкульозу; питання соціальної гігієни та історії української медицини; запропонував оригінальну класифікацію легеневого туберкульозу.

Наукові праці: “Штучний пневмоторакс” (1928); “Гематогенно-дисемінована туберкульоза” (1938); “Клініка гематогенно-дисемінованої туберкульози” (1941); “Нові протитуберкульозні середники та їх роля у лікуванні легеневої туберкульози” (1964); “Нариси з історії української медичної науки і освіти” (1970, 1983); “Українські лікарі-письменники та поети” (1972); “Мій досвід у лікуванні легеневої туберкульози” (1973); “Смертність від туберкульози за сто років та можливість її викорінення” (1976).