Календар медицини

Чому Міжнародне професійне свято стоматологів, святкують щороку 9 лютого?

Згідно з легендою, Аполлонія — дочка александрійського імператора, увірувала в Христа, що на той час було неприпустимо. Дівчину схопили і піддали жорстоким тортурам і навіть вирвали всі зуби. Тоді Аполлонію вивели на майдан і поставили умову: або вона зречеться своєї релігії, або її спалять живцем. Дівчині розв’язали руки, щоб вона могла стати на коліна і виконати умову катів. Однак коли її звільнили від канатів, Аполлонія кинулася у вогонь і згоріла живцем. Це сталося 9 лютого 249 року.

Відтоді склалося повір’я: якщо болить зуб, зверніться – до Аполлонії з молитвою, і біль вщухне. У 300 році церква канонізувала Аполлонію святою мученицею, та ікона святої Аполлонії (гарної дівчини з щипцями в руках) була майже в кожному храмі.

65 років від дня народження фахівця в галузі внутрішньої (екстрагенітальної) патології вагітних, доктора медичних наук, члена-кореспондента НАМН України Володимира Ісааковича Медведя (1953)

Завідувач відділення внутрішньої патології вагітних ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України”, професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, експерт Державного експертного центру МОЗ України, член-кореспондент НАМН України (2011), доктор медичних наук (1992), професор (1996), заслужений лікар України (2009), терапевт вищої категорії, Відмінник охорони здоров’я (1986).

Провідний фахівець у галузі внутрішньої (екстрагенітальної) патології вагітних. Основні напрями наукової діяльності: акушерська кардіологія, акушерська нефрологія, акушерська діабетологія, фармакотерапія в період вагітності, організація спеціалізованої допомоги вагітним з екстрагенітальною патологією. Наукові розробки охоплюють широке коло терапевтичних проблем у сучасній акушерській клініці. Сформулював концепцію оцінки ризику вагітності як основи лікарської стратегії та тактики в клініці екстрагенітальної патології вагітних. На її підґрунті запропоновано та впроваджено нову класифікацію ступенів ризику вагітності при хворобах серця. Зробив суттєвий внесок у розробку проблеми «Цукровий діабет і вагітність». Запропонував нову класифікацію гестаційного діабету, був ініціатором запровадження в Україні перинатального моніторингу цукрового діабету, створення Державного реєстру вагітних з цукровим діабетом. Уперше запропонував поняття і термін «вагітність-асоційована патологія». Удосконалив тактику ведення та лікування вагітних з високою легеневою гіпертензією.

Наукові праці: “Введение в клинику экстрагенитальной патологии беременных”( 2007); “Экстрагенитальная патология беременных. О главном” ( 2010); “Тромбоэмболия легочной артерии” (2016); “Вроджені вади серця і вагітність” (2016); “Ефективний антенатальний догляд” (2012); “Невідкладні стани в акушерстві” (2011); “Гипертензия у беременных” (2008); “Основы акушерской кардиологии” (2009); “Медикаментозное лечение во время беременности: особенности, опасности, ограничения” (2008); “Беременность и новообразования” (2010); “Экстрагенитальная патология беременных: клиническая значимость, проблемы, принципы ведения”(2011); “Беременность-ассоциированная патология” (2012); “Акушерская кардиология в доказательствах” (2017).

У вересні 2001 р. в Люксембурзі на черговій зустрічі Міжнародної конфедерації батьків, чиї діти хворі на онкологічні захворювання, було прийнято рішення про проведення Міжнародного дня дитини, хворої на рак. З 2003 р. 15 лютого офіційно вважається Міжнародним днем дитини, що хвора на рак. Основна мета цього дня – покращити інформування суспільства про проблеми дитячих онкологічних хвороб. В Україні відзначається з 2003 р.

75 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора В’ячеслава Григоровича Передерія (1943)

Закінчив Кримський медичний ін­ститут (1966), працював на посадах асистента, доцента, професора Кримського медичного інституту; у 1984 захистив докторську дисертацію “Ефек­тивність рибонуклеїнової кислоти при виразкових ура­женнях гастродуоденальної зони”; від 1986 – завідувач кафедри факультетської терапії № 1 Київського медич­ного інституту (нині – Національний медичний універ­ситет імені О.О. Богомольця); 1987-1990 – проректор з навчальної роботи цього ж університету; 1990-1994 – перший заступник, від 2003 – заступник міністра охорони здоров’я України; від 1995 – директор Українського НДІ харчування; голова Українського товариства терапевтів України (з 1986); народний депутат Верхо­вної ради України 5-го та 6-го скликання; перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я (з 2006).

Основні напрями наукової діяльності: дослідження актуальних проблем гастроентерології та гастроімунології

Наукові праці: “Источники и био­логические эффекты ионизирующего излучения” (1988); “Взаимодействия пищи и лекарств” (1995); “Иммунный статус: методы и принципы меди­каментозной коррекции” (1995); “Гастроентерологія” (1995); “Клинические лекции по внутренним болезням” (1998).

55 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Юрія Володимировича Поляченка (1963)

Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1986); працював у Київському НДІ ортопедії (1986-1994); заступник Міністра охорони здоров’я України (1999-2001), Державний се­кретар (2002-2003), Міністр охорони здоров’я України (2005-2007); директор Інституту хі­рургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України (2007-2013); завідувач кафедри хірургії та трансплантології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (2008-2015).

У 2002 захистив докторську дисертацію “Організаційні, тактичні і методологічні проблеми лікування переломів у потерпілих із поєднаними травмами”, професор; член Наукової ради НАМН України з клінічної медицини; заслужений лікар України (1997).

120 років від дня народження історика медицини, кандидата медичних наук, доцента Рувима Яковича Бенюмова (1898-1967)

Історик медицини, кандидат медичних наук, доцент. Закінчив юридичний факультет Київського університету (1920) і Київський медичний інститут (1926). Начальник кафедри санітарної оборони (1939-1944); завідувач кафедри історії медицини (1946-1959), завідувач курсу історії медицини при кафедрі соціальної гігієни й організації охорони здоров’я (1959-1965) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця.

Основні напрями наукової діяльності: історія медичної науки та медичної освіти, історія медико-санітарного законодавства.

Наукові праці: “З історії розвитку громадської медичної думки на Україні. Н. А. Хржонщевський (1836-1906) (видатний український вчений і громадський діяч)” (1963); “Из истории развития прогрессивных традиций в Киевском медицинском институте” (1966).