Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Лют
25
Нд
Народився Дмитро Сергійович Мечев
Лют 25 день

75 років від дня народження фахівця в галузі радіаційної гігієни та радіаційної медицини, доктора медичних наук, професора Дмитра Сергійовича Мечева (1943)

Спеціаліст у галузі ядерної та радіаційної медицини. Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1966). Працював у Київському науково-дослідному інституті експериментальної і клінічної онкології (1966-1984). У 1979 захистив докторську дисертацію “Радіонуклідна діагностика пухлин опорно-рухового апарату (експериментально-клінічне дослідження)”. Завідувач кафедри радіології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (1993-2016). Радник МОЗ України з питань ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (1986).

Наукова діяльність присвячена розробці схем лікування онкологічних хворих з використанням методів променевої та радіонуклідної терапії. Започаткував методи остеосцинтиграфії, лімфосцинтиграфії, позитивної візуалізації пухлин, схеми комплексного лікування кісткових метастазів гормонозалежних пухлин, радіоімунологічний аналіз простатспецифічного антигену (PSA); впроваджує методики отримання мультимодальних зображень і 3D-планування променевої терапії (КТ-топометрія при передпроменевій підготовці хворих). Розробив і впровадив у клінічну практику оптимальну схему діагностики та лікування високодиференційованих форм раку щитоподібної залози.

Наукові праці: “Руководство по ядерной медицине” (1991); “Радиоизотопная диагностика в онкологии” (1981); “Радионуклиды в диагностике и лечении рака молочной железы” (1986); “Лечебное применение открытых радионуклидов” (1988); “Радионуклидная діагностика опухолей у детей” (1990); “Радіаційна гігієна” (1999); “Лучевая диагностика левожелудочковой недостаточности у больных с патологией миокарда” (2000); “Избранные лекции рентгенодиагностики заболеваний легких” (2005); “Гормони та пухлинні маркери: клініко-методичні аспекти” (2007); “Променева діагностика” (2009); “Променева терапія пухлин головного мозку” (2010); “Застосування джерел іонізуючих випромінювань у медицині та попередження надмірного опромінення персоналу у пацієнтів” (2010).

Лют
28
Ср
Народився Петро Федорович Дудка
Лют 28 день

70 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Петра Федоровича Дудки (1948)

Лікар-терапевт, док­тор медичних наук (1996), професор (2005), професор кафедри терапії сто­матологічного факультету Київського медичного інституту (з 2004).

Закінчив Вінницький медичний ін­ститут (1972). Працював дільничним терапевтом поліклінічного відділення Шепетівської ЦРЛ. Професор кафедри терапії стоматологічного фа­культету Київського медичного ін­ституту імені О.О. Богомольця (2004). У 1996 р. захистив докторську дисертацію “Гемомікроциркуляторна та кінінова системи при ран­ніх стадіях серцевої недостатності”.

За його ініціа­тивою проводяться фундаментальні наукові дослідження щодо вивчення адаптогенної дії гіпоксітерапії на клі­тинному та субклітинному рівнях при хронічних неспецифічних захворюван­нях легень. Провів дослідження гемореології, мікроциркуляції та калікриїнкінінової системи, що стали ос­новою практичного втілення нових підходів щодо антиагрегатної терапії при серцевій недостатності, ішемічній хворобі серця. Вніс вагомий внесок у розробку наукових концепцій з проб­лем діагностики та лікування хроніч­ного легеневого серця, а також пато­фізіології та лікування серцевої недостатності.

Наукові праці: “Стан гемомікроциркуляції при ранніх стадіях серцевої недостат­ності” (1995); “Експериментально-клінічне обґрунтування ефективності уфібрату при гіперлітопротеідемії” (1999); “Основи функціональ­ної діагностики внутрішніх хвороб” (2000); “Сучасні погляди на ревматичну лихо­манку” (2002); “Клінічна пульмоноло­гія” (2003).

Бер
1
Чт
Антон Іванович Собкевич (1883-1945)
Бер 1 день

140 років від дня народження фтизіатра, доктора медицини, професора Антона Івановича Собкевича (1883-1945)

Фтизіатр, доктор медицини (1918), професор (1926), перший завідувач курсу туберкульозу (1924-1929), директор Київського клінічного туберкульозного інституту (1926-29), декан медичного факультету (1929), професор Київського фармацевтичного інституту (1931-35), науковий співробітник Київського НДІ гігієни харчування (1935-1938).

Закінчив медичний факультет Томського університету (1910), де й працював викладачем, здійснював науково-дослідну роботу в клініці та лабораторії. У роки Першої світової війни перебував на Західному фронті, був головним лікарем санітарно-інфекційного лазарету (1914-1918). У 1918 р. повернувся до Томська, працював викладачем в університеті.

У 1921 р. був обраний постійним науковим співробітником УАН, переїхав до Києва та від 1922 р. працював у Київському медичному інституті (доцент, заступник декана, декан медичного факультету), викладав перший в Україні курс туберкульозу (1926-1929). Лекції читав українською мовою. Саме в цей час вийшли його фундаментальні праці: “Наука про харчування та їжу (дієтика)” (1927), “Механізми і апарат нервової системи” (1928), “Туберкульоз” (1928).

Був активним учасником українських лікарських організацій періоду УНР, пізніше – член президії Медичної секції ВУАН (1929) та член термінологічної комісії. З 1938 р. за станом здоров’я не працював, помер 23 грудня 1945 р.

Всесвітній день імунітету
Бер 1 день
Всесвітній день імунітету

Став відзначатися медичною громадськістю за ініціативою Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) з 2002 р.

Мета цього дня – залучення широкої громадської уваги до проблем, пов’язаних з поширеністю імунних захворювань, а також зі збереженням і зміцненням імунітету загалом.

Бер
3
Сб
Василь Тимофійович Покровський (1838-1877)
Бер 3 день

Василь Тимофійович Покровський (1838-1877), терапевт, доктор медицини (1864), екстраординарний (1867), ординарний (1868) професор, завідувач кафедри спеціальної патології і терапії з госпітальною клінікою Університету Св. Володимира (1866-1877). Учень С.П. Боткіна та І.М. Сеченова.

Закінчив Петербурзьку медико-хірургічну академію з відзнакою та золотою медаллю (1861). Працював ординатором клініки внутрішніх хвороб професора С.П. Боткіна, під керівництвом якого в 1864 р. захистив докторську дисертацію “Об отравлении окисью углерода. Материалы для физиологии угара”.

У вересні 1866 р. відомий анатом і фізіолог професор О.П. Вальтер запро­понував його кандидатуру на вакантну посаду керівника кафедри спеціальної патології і терапії з госпітальною клінікою медичного факультету Університету Св. Володимира. У квітні 1867 р. його було затверджено на посаду екстраординарного професора Університету Св. Во­лодимира та завідувача госпітальною терапевтичною клінікою. Одночасно він був призначений ординатором Київського військового госпіталю, на базі якого була розташована клініка.

Пропонував перейти від теоретичного до наочного викладання. У 1867 р. його рекомендації було внесено у відповідні рішення факультету, в яких йшлося про відміну виключно теоретичного викладання спеціальної патології, терапії, хірургії, офтальмології та про необхідність супроводу лекцій клінічними демонстраціями.

Був провідником передових ідей вітчизняної фізіології та клінічної медицини в Україні. Займався питаннями діагностики захворювань нирок, запропонував метод бімануальної пальпації нирок.

Один з перших вів викладання курсу нервових хвороб. Засновник і завідувач неврологічного відділення при Київському військовому шпиталі. Під час проведення активної боротьби з епідеміями тифу перший відмітив, що поворотний тиф є самостійним захворюванням, а не різновидом черевного та висипного тифу.

У 1877 р. очолив боротьбу з тифозною епідемією в Києві та захворів висипним тифом, помер на 39 році життя.

 

Бер
6
Вт
Всесвітній день боротьби з глаукомою
Бер 6 день
Всесвітній день боротьби з глаукомою

З метою поширення інформації про дану патологію 6 березня у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з глаукомою. Його започаткували у 2008 році за ініціативи Всесвітньої асоціації товариств глаукоми (WGA) та Всесвітньої асоціації пацієнтів з глаукомою (WGPA). Фахівці попереджають, тільки раннє виявлення і правильне лікування захворювання дає змогу зберегти зір. Для цього необхідний регулярний профілактичний огляд у офтальмолога. Лікарі радять проходити обстеження особам у віці 35-40 років не рідше ніж 1 раз на 5 років, а тим, чий вік старший за 50, – кожні 2-3 роки.

Глаукома – це одне з найбільш інвалідизуючих офтальмологічних захворювань, при якому діагностують постійне або періодичне підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ). Дана патологія характеризується також атрофією зорового нерву та зміною полів зору. Нерідко глаукома призводить до часткової або повної втрати його втрати.

Кількість хворих на глаукому у світі сягає 65 млн. А серед 28 млн незрячих майже кожен п’ятий втратив зір через цю патологію. За даними статистики, глаукому діагностують у 1-2% людей старших за 40 років, але близько 25% випадків захворювання залишаються невиявленими. Якщо патологію діагностували у віці 40-45 років, то при відсутності лікування до 60-65 років людина може повністю осліпнути.

До підвищення ВОТ призводить накопичення внутрішньоочної рідини внаслідок надмірної її продукції чи порушення виведення внаслідок змін дренажної системи ока. Чому стаються ці зміни достеменно не відомо.

В групі ризику знаходяться особи:

  • у родичів яких було діагностовано глаукому;
  • старші 40 років, у яких ВОТ знаходиться у верхній межі норми, або з підвищеним ВОТ незалежно від віку;
  • з високим ступенем короткозорості після 40-50 років або далекозорості (особливо жінки після 50 років);
  • в анамнезі яких травми або запальні захворювання очей;
  • старші за 60-70 років;
  • хворі на діабет, ендокринні, нервові та кардіоваскулярні захворювання;
  • які проходять тривалий курс лікування гормональними препаратами;
  • зі зниженим (щодо вікової норми) артеріальним тиском.

Симптомами глаукоми можуть бути:

  • біль, різь, відчуття важкості та почервоніння очей;
  • звуження поля зору, затуманення, поява «сітки» перед очима;
  • при погляді на яскраве світло з’являються «райдужні кола»;
  • погіршення зору у вечірній та нічний час доби;
  • відчуття підвищеного зволоження очей;
  • незначні болі навколо очей.

У фондах ННМБУ можна ознайомитись з літературою за цією темою:

  1. Кощинець О. Б., Капечук В. В., Крицун Н. Ю. Особливості чинників ризику прогресування первинної глаукоми та їх вплив на розвиток пізніх стадій захворювання // Клінічна та профілактична медицина. – 2019. – № 3/4. – С. 41-46.
  2. Фурсова А. Ж. и др. Антиангиогенная терапия диабетического макулярного отека у пациентов с первичной открытоугольной глаукомой // Вестник офтальмологии. – 2020. – Т. 136, № 6 ч.2. – С. 185-194.
  3. Назирова З. Р., Туракулова Д. М., Бузруков С. Б. Хирургическое лечение врожденной глаукомы у детей с применением дренажа «Глаутекс» // Вестник офтальмологии. – 2020. – Т. 136, № 6 ч.2. – С. 202-206.
  4. Новицький І. Я., Левицька О. В. Порівняння ефективності непроникаючої глибокої склеректомії в комбінації з ендотрабекулоектомією та трабекулоектомії // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 2. – С. 27-31.
  5. Ісаєв О. А., Сердюк В. М. Зв’язок первинної відкритокутової глаукоми з поліморфізмом rs2070744 (T-786C) гена ендотеліальної NO-синтази (NOOS3) в українській популяції // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 3. – С. 3-9.
  6. «Глаукома». Стандарти медичної допомоги // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 4. – С.75-81.
  7. Лопадчак Р. М., Новицький І. Я., Федус Я. З. Наш досвід лазерної іридотомії у пацієнтів із хронічною закритокутовою глаукомою // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 6. – С. 10-13.
  8. Dusmukhamedova A. M., Tuchibaeva D. M., Khadzhimetov A. A. Assessing factors of endothelialv vascular dysfunction in patients with primary open-angle glaucoma // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 6. – Р. 14-18.
  9. Левицька О. В., Новицький І. Я. Вплив дозованої ендотрабекулоектомії з непроникною глибокою склеректомією на рівень внутрішньоочного тиску та показники відтоку вологи передньої камери // Запорізьк. мед. журнал. – 2022. – Т. 24, № 3. – С. 328-331.