Календар медицини

Щороку, 5 травня, з 1991 року в понад 50 країнах світу відзначається Міжнародний день акушерки – International Day of the Midwife. 1987 року ідею проведення дня запропонувала Міжнародна конфедерація акушерок в Нідерландах. Конфедерацію засновано 1919 року, її об’єднує 88 акушерських асоціацій із 75 країн світу.

Акушерство від французької «accoucher», що означає «народжувати» – одна з найдавніших наук про фізіологічні та патологічні процеси, пов’язані з вагітністю, пологами і післяпологовим періодом, а також методи діагностики, лікування та профілактики ускладнень вагітності і пологів.

У виставковій залі ННМБУ організовано книжкову виставку до Міжнародного дня акушерства. На виставці демонструються монографії, довідники з діагностики, підручники, навчальні посібники, методичні рекомендації, практичні керівництва, практикуми з акушерства, вітчизняних та зарубіжних авторів.

Шановні користувачі, ознайомлюючись та вивчаючи видання, із фондів ННМБ України, маєте можливість поринути у філософію найпотаємнішого – народження нового життя. У виданнях висвітлюються численні проблеми, що постають перед акушерством і гінекологією: від етичних питань штучного запліднення до глобальної значущості контрацепції, лікування онкогінекологічних захворювань та проблем пренатальної діагностики, психічних наслідків коронавірусної хвороби, особливостей захворюваності серед жінок-військовослужбовців та збереження репродуктивного здоров’я у жінок в умовах агресивної війни р ф проти України.

Ще 20-30 років тому концепція ставлення до пологів, відомого французького акушера Мішеля Одена не сприймалася серйозно акушерами нашої країни. В акушерстві XX століття, зокрема радянському та пострадянському, не було індивідуального підходу до самого процесу, пологи розглядалися суто як біохімічний або імунологічний процес. Мішеляь Оден – це Лікар, який змінив світ акушерства.

У XXI столітті акушерство України помітно змінилося. Поступово пологові будинки відмовилися від ліжок Рахманіна, таким чином акцентуючи увагу на бажанні жінки народжувати в зручному саме для неї положенні. Рахманівські ліжка – на смітник! Пологові зали, де раніше зазвичай знаходились 2-3 роділлі, поступово набували статусу індивідуальних пологових залів. Віднедавна, на відміну від радянського акушерства, роділля має право вибору того партнера в пологах, який на її думку буде максимально допомагати, підтримувати, радіти процесу появи нового життя. Медичний персонал починає розуміти, що межа між наданням медичної допомоги і створенням максимального комфорту стирається, що під час пологів жінка може і має право бачити поряд насамперед близьких людей, а не лікарів.

Черговою зміною в українському акушерстві XXI століття стало формування толерантності до домашніх пологів у стратегії акушерства. Проте на сьогоднішній день домашні пологи знаходяться поза системою. Лікар не має права приїхати додому та офіційно прийняти пологи. Домашні пологи кваліфікують як такі, що знаходяться поза межами лікувального закладу, проте серед досить великої кількості громадян формується прогресивний рух за домашні пологи. 2017 року один із пологових будинків Києва розпочав проект «Домашні пологи у стінах пологового будинку», створивши максимально комфортні умови перебування родини в пологовому будинку. Водночас обмежили втручання медичного персоналу в фізіологічний процес пологів, мінімізували кількість медичного обладнання, пологова палата наповнилась ароматом з аромоламп, звучанням приємної заспокійливої музики тощо. Такі пологові зали викликають у породіль відчуття спокою та комфорту… за Мішелем Оденом.

Спілкування з французьким акушером, який вперше завітав до українського пологового будинку «Трійця», надзвичайно вразило медичний персонал, закликаючи змінити концепцію ведення пологів. Як наслідок – в одному з пологових залів створили всі умови «за Оденом». Таким чином складається нова концепція розвитку акушерської служби України, що пропонує нові комфортні сімейні умови, але водночас і дає змогу тримати руку на пульсі. У стінах пологового будинку стало можливим зустріти нове життя у сімейному колі, при цьому професіонали контролюють та попереджають ускладнення в пологах, які зазвичай майже неможливо передбачити. Поєднуючи практику наближення до сімейних пологів з виключно грудним вигодовуванням, деякі пологодопоміжні заклади мають статус «Лікарня доброзичлива до дитини». Завдяки консультантам з грудного вигодовування батьки мають можливість навчитись розуміти потреби новонародженого. Все це у минулому столітті розпочав Мішель Оден. Отже, мандри світом видатного французького акушера допомагають здійснити мрію багатьох сімей, повною мірою насолодитися найпотаємнішим – народженням нового Життя.

Де б ви не вивчали чи практикували акушерство й гінекологію, глибоке знання клінічних аспектів слугуватиме основою розуміння спеціальності та допоможе ефективно працювати й піклуватися про жінок. Мета бібліотеки – поширювати та забезпечити вас цими знаннями.

Вітаємо всіх з Міжнародним днем акушерства! Бажаємо, щоб подяки за допомогу і сприяння при пологах, лилися рікою і відбивалися в душевному теплі і умиротворенні. Будьте вільні, здорові, щасливі, успішні у всіх сферах життя! Миру всім!

Цей день покликаний звернути увагу людей на проблеми, пов’язані з захистом прав людей з обмеженими можливостями.

Свій початок історія “міжнародного дня боротьби за права інвалідів” бере 5 травня 1992 р. У цей день люди з обмеженими можливостями з сімнадцяти країн одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права та проти дискримінації інвалідів. З того часу подібні заходи відбуваються кожне п’яте травня.

Метою Дня боротьби за права інвалідів є сприяння більш глибокому розумінню проблем, пов’язаних з інвалідністю, мобілізація підтримки прав, гідності та благополуччя інвалідів. Люди з обмеженими можливостями мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту й інфраструктуру, як інші категорії громадян.

Михайло Михайлович Колесников (1938) лікар-епідеміолог, доктор медичних наук (1986), професор (1990).

Михайл Михайлович закінчив Київський медичний інститут (1961). Від 1963 – у Національному медичному університеті: від 1991 – професор кафедри епідеміології; водночас від 1990 – професор кафедри мікробіології та епідеміології Національної медичної академії післядипломної освіти.

Наукові дослідження присвячені епідеміології та профілактиці ток­сикоінфекцій (ботулізм, правець, дифтерія тощо); генному паразитизму, медико-епідеміологічній технології (метод індексованої каріограми) та санації субхвороб­ли­вих фізичних станів організму.

Наукові праці: “Методика приготовления эри­тро­цитарного антигенного дифтерийного диагностикума” (1974); “Вопросы клиники, эпиде­миологии и лечения ботулизма” (1982); “Вивчення та оцінка імунності населення та хворих на дифтерію в м. Києві в період епідемії (1996-1999 рр.)” (2000); “Новые теоретические подходы в эпидемиологии инфекционных болез­ней и в познании природы патогенности возбудителей” (2010).

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Колесникова М.М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Колесников М.М. “Роль животных как источников инфекции при ботулизме” (1968)
2. Сборник ситуационных задач по общей и частной эпидемиологии: Учеб. пособие для студентов (1991)

День Червоного Хреста і Червоного півмісяця заснований на честь швейцарського гуманіста Анрі Дюнана, який народився цього дня в 1828 р. У середині минулого сторіччя з його ініціативи вперше стали створюватися групи добровольців, які надавали допомогу пораненим на полях битв. У 1863 р. за його ініціативою була скликана конференція, що поклала початок міжнародному товариству Червоного Хреста.

Офіційно назву “Міжнародний Червоний Хрест” було затверджено в 1928 р. на 13-й міжнародній конференції в Гаазі, де був прийнятий статут організації, що змінювався згодом у 1952 і 1965 рр.

На 25-й міжнародній конференції Червоного Хреста, що відбулася в жовтні 1986 р., було затверджено нову назву організації – “Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця”. Завдання організації – надання допомоги пораненим, хворим і військовополоненим під час збройних конфліктів, допомога жертвам стихійних лих. Основні принципи діяльності руху – гуманність, неупередженість, добровільність, єдність, універсальність.

У всіх куточках планети Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця здійснює свою діяльність, щоб допомогти кожній людині. Всесвітнє співтовариство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, що об’єднує у своїх рядах майже півмільйона співробітників і 17 мільйонів волонтерів, є потужною силою, здатною змінити на краще життя тих, хто перебуває в найбільш уразливому становищі.

Георгій Леонідович Воронков (1923-1992) лікар-психіатр, доктор медичних наук (1973), професор (1977). Учасник 2-ї світової війни.

Георгій Леонідович закінчив Київський медичний інститут (1953), де відтоді й працював: 1975-1991 – завідувач кафедри психіатрії; одночасно від 1955 – заступник начальника відділу спеціальної медичної допомоги МОЗ УРСР. Головний психіатр МОЗ УРСР (1972-1989).

Наукові дослідження були присвячені питанням ранньої діагностики та лікування епілепсії, клініки та патогенезу основних форм психозів, атеросклеротичної психопатології. Описав цефалголепсію.

Наукові праці: “Учебный атлас психиатрии” (1962); “Психиатрия. Таблицы и схемы” (1977); “Практический справочник врача-психиатра” (1981); “Психические болезни” (1982); “Неотложная помощь в психиатрии” (1989); “Справочник врача-психиатра” (1990).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертація Г.Л. Воронкова “К проблеме дебютов и ранней диагностики эпилепсии” (1972)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Воронкова Г.Л., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Организация работы врача-психиатра в больнице общесоматического профиля (1983)
2. Справочник врача-психиатра (1990)
3. Диагностика и лечение шизофрении, протекающей в сочетании с экзогенноорганической патологией (1984)
4. Использование патопсихологических методов исследования в практике врачебно-трудовой экспертизы психических заболеваний (1983)
5. Методика контроля и самоконтроля знаний по психиатрии (1987)
6. Методические разработки к практическим занятиям на лечебном факультете (1977)
7. Организация внебольничной психиатрической помощи в условиях сельского района (1981)
8. Организация работы клинических психологов в  психоневрологических больницах (1980)
9. Практический справочник врача-психиатра (1981)
10. Профилактика и лечение белой горячки в соматическом стационаре (1976)
11. Психиатрия (1977)
12. Ранняя диагностика, лечение и профилактика эпилепсии (1979)
13. Учебный атлас психиатрии (1962)