Календар медицини

Михайло Михайлович Колесников (1938) лікар-епідеміолог, доктор медичних наук (1986), професор (1990).

Михайл Михайлович закінчив Київський медичний інститут (1961). Від 1963 – у Національному медичному університеті: від 1991 – професор кафедри епідеміології; водночас від 1990 – професор кафедри мікробіології та епідеміології Національної медичної академії післядипломної освіти.

Наукові дослідження присвячені епідеміології та профілактиці ток­сикоінфекцій (ботулізм, правець, дифтерія тощо); генному паразитизму, медико-епідеміологічній технології (метод індексованої каріограми) та санації субхвороб­ли­вих фізичних станів організму.

Наукові праці: “Методика приготовления эри­тро­цитарного антигенного дифтерийного диагностикума” (1974); “Вопросы клиники, эпиде­миологии и лечения ботулизма” (1982); “Вивчення та оцінка імунності населення та хворих на дифтерію в м. Києві в період епідемії (1996-1999 рр.)” (2000); “Новые теоретические подходы в эпидемиологии инфекционных болез­ней и в познании природы патогенности возбудителей” (2010).

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Колесникова М.М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Колесников М.М. “Роль животных как источников инфекции при ботулизме” (1968)
2. Сборник ситуационных задач по общей и частной эпидемиологии: Учеб. пособие для студентов (1991)

День Червоного Хреста і Червоного півмісяця заснований на честь швейцарського гуманіста Анрі Дюнана, який народився цього дня в 1828 р. У середині минулого сторіччя з його ініціативи вперше стали створюватися групи добровольців, які надавали допомогу пораненим на полях битв. У 1863 р. за його ініціативою була скликана конференція, що поклала початок міжнародному товариству Червоного Хреста.

Офіційно назву “Міжнародний Червоний Хрест” було затверджено в 1928 р. на 13-й міжнародній конференції в Гаазі, де був прийнятий статут організації, що змінювався згодом у 1952 і 1965 рр.

На 25-й міжнародній конференції Червоного Хреста, що відбулася в жовтні 1986 р., було затверджено нову назву організації – “Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця”. Завдання організації – надання допомоги пораненим, хворим і військовополоненим під час збройних конфліктів, допомога жертвам стихійних лих. Основні принципи діяльності руху – гуманність, неупередженість, добровільність, єдність, універсальність.

У всіх куточках планети Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця здійснює свою діяльність, щоб допомогти кожній людині. Всесвітнє співтовариство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, що об’єднує у своїх рядах майже півмільйона співробітників і 17 мільйонів волонтерів, є потужною силою, здатною змінити на краще життя тих, хто перебуває в найбільш уразливому становищі.

Георгій Леонідович Воронков (1923-1992) лікар-психіатр, доктор медичних наук (1973), професор (1977). Учасник 2-ї світової війни.

Георгій Леонідович закінчив Київський медичний інститут (1953), де відтоді й працював: 1975-1991 – завідувач кафедри психіатрії; одночасно від 1955 – заступник начальника відділу спеціальної медичної допомоги МОЗ УРСР. Головний психіатр МОЗ УРСР (1972-1989).

Наукові дослідження були присвячені питанням ранньої діагностики та лікування епілепсії, клініки та патогенезу основних форм психозів, атеросклеротичної психопатології. Описав цефалголепсію.

Наукові праці: “Учебный атлас психиатрии” (1962); “Психиатрия. Таблицы и схемы” (1977); “Практический справочник врача-психиатра” (1981); “Психические болезни” (1982); “Неотложная помощь в психиатрии” (1989); “Справочник врача-психиатра” (1990).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертація Г.Л. Воронкова “К проблеме дебютов и ранней диагностики эпилепсии” (1972)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Воронкова Г.Л., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Организация работы врача-психиатра в больнице общесоматического профиля (1983)
2. Справочник врача-психиатра (1990)
3. Диагностика и лечение шизофрении, протекающей в сочетании с экзогенноорганической патологией (1984)
4. Использование патопсихологических методов исследования в практике врачебно-трудовой экспертизы психических заболеваний (1983)
5. Методика контроля и самоконтроля знаний по психиатрии (1987)
6. Методические разработки к практическим занятиям на лечебном факультете (1977)
7. Организация внебольничной психиатрической помощи в условиях сельского района (1981)
8. Организация работы клинических психологов в  психоневрологических больницах (1980)
9. Практический справочник врача-психиатра (1981)
10. Профилактика и лечение белой горячки в соматическом стационаре (1976)
11. Психиатрия (1977)
12. Ранняя диагностика, лечение и профилактика эпилепсии (1979)
13. Учебный атлас психиатрии (1962)

Юрій Вікторович Биць (1938-2008) доктор медичних наук (1974), професор (1978).

Юрій Вікторович Биць закінчив Київський медичний інститут (1961), де відтоді й працював (нині Національний медичний університет): від 1977 – професор, одночасно 1975-1979 – начальник науково-дослідного сектора, 1979-1985 – декан 2-го лікувального факультету, від 1986 – завідувач кафедри патологічної фізіології, від 1994 – декан факультету підвищення кваліфікації викладачів.

Наукові дослідження були присвячені вивченню ролі порушень метаболізму судинної стінки, насамперед з боку енергетичного обміну, в розвитку артеріосклерозу. Порівняльно-патофізіологічні дослідження видових, вікових і регіональних особливостей обміну речовин судинної стінки дали змогу пов’язати їх з резистентністю артерій і вен до різних пошкоджувальних агентів.

Наукові праці: “До патогенезу артеріосклерозу менкебергівського типу” (1992); “Освітньо-професійна програма вищої освіти за професійним спрямуванням” (1994); “Ультраструктурные изменения эндотелия магистральных сосудов при острой и подострой гиперадреналинемии” (1996).

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Биць Ю.В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

Посібник до практичних занять з патологічної фізіології (2001)

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації Ю.В. Быць “Влияние гликолитических ядов на структуру и функцию гемато-офтальмического барьера” (1965); Быць, Ю. В. “Роль нарушений метаболизма сосудистой стенки в процессе ее склерозирования” (1973)

Віктор Григорович Шевчук (1938) фізіолог, доктор ме­дичних наук (1982), професор (1987), член-кореспондент АПН України (1993), завідувач кафедри нормальної фізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1987-2013).

Віктор Григорович закінчив Київський медичний ін­ститут імені О.О. Богомольця (1963). Працю­вав старшим науковим співробітником лабораторії фізіології Інституту геронтології АМН СРСР. У 1981 р. захистив докторську дисерта­цію “Нейрогуморальные регу­ляции гемодинамики и сократитель­ной функции миокарда в старости”. У 1986-1987 – професор кафедри фізіології Інституту удосконалення лі­карів.

Основний на­прям наукових досліджень – вивчення ме­ханізмів нейрогуморальної регуляції серцево-судинної системи.

Наукові праці: “Кровообращение и старение” (1984); “Старение клетки” (1987); “Нормальна фізіологія” (1994); “Посібник з нормальної фізіології” (1995); “Ро­зумова працездатність” (2000); “Фізіологія зовнішнього дихання” (2001); “Фізіологія серцево- судинної системи з основами патофізіоло­гії” (2002); “Посібник з фізіоло­гії” (2005); “Фізіологія” (2005).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертація В.Г. Шевчука “Возрастные особенности нейрогуморальной регуляции уровня сахара крови” (1967)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці  Шевчука В.Г. підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Вплив погоди на психофізіологічний стану здорової людини (1998)
2. Кровообращение и старение (1984)
3. Посібник з нормальної фізіології (1995)
4. Практикум з фізіології (2007)
5. Фізіологія (2008)