Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Шлапак Ігор Порфирійович (1943-2015) анестезіолог, доктор медичних наук (1995), академік Академії наук вищої освіти (2010), заслужений діяч науки і техніки України (2003), завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (1996-2015).
Ігор Порфирійович в 1968 закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця, працював у щойно відкритому відділенні реанімації Клінічної лікарні № 14 м. Києва.
У 1994 став керівником Клініки анестезіології, інтенсивної терапії та реанімації науково-практичного об’єднання швидкої медичної допомоги та медицини катастроф. Тоді ж його було призначено головним позаштатним спеціалістом МОЗ України з клінічної токсикології. У 1995 захистив докторську дисертацію з проблем реґіонарної анестезії.
Його наукові інтереси були надзвичайно широкими та стосувалися проблем інтенсивної терапії черепномозкової та поєднаної травм, гострих отруєнь та інсультів, сепсису, шоку, цукрового діабету, гострого панкреатиту, лікування больових синдромів, застосування регіонарної анестезії тощо.
Наукові праці: “Анестезіологія та інтенсивна терапія” (2015); “Черепно-мозкова травма: сучасні принципи невідкладної допомоги” (2007); “Цукровий діабет: погляд з позиції лікаря-анестезіолога” (2010).
У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Шлапак І.П. «Экстракорпоральная перфузия изолированной печени и обоснование ее применения в реаниматологии» (1974)
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці І.П. Шлапака, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Інфузійна терапія в практиці лікаря внутрішньої медицини (2013)
- Інфузійна терапія інфекційних хвороб (2015)
- Посібник із проведення респіраторної підтримки (2003)
- Цукровий діабет (2010)
Відзначається щорічно в останню неділю вересня.
Міжнародний день глухих заснований у 1951 р. на честь створення Міжнародної федерації глухих. За статистикою порушеннями слуху страждає кожна дев’ята людина. Його втрачають у результаті травми, хвороби чи вроджених вад.
Возіанов Олександр Федорович (1938-2017) уролог, доктор медичних наук (1978), професор (1980), академік НАНУ (1991), НАМНУ (1993), АМН Бразилії (1997), Польщі (1997), Білорусі (1998) та Росії (2001), заслужений діяч науки УРСР (1986). Герой України (2000). Закінчив Київський медичний інститут (1962). Працював лікарем (1966-1968); від 1968 – в Національному медичному університеті (Київ): від 1979 – завідувач кафедри урології; одночасно від 1987 – директор Інституту урології НАМНУ; від 1990 – начальник Лікувально-оздоровчого управління при Президентові України; від 1993 – президент НАМНУ. Голова Українського товариства урологів (від 1987), президент Асоціації урологів України (від 1995).
Олександр Федорович досліджував функціональні методи діагностики та хірургічного лікування основних урологічних захворювань. Розробив класифікацію передраку та раку передміхурової залози та сечового міхура, оригінальну методику операції та спеціальний інструментарій для вилучення доброякісної пухлини передміхурової залози. Засновник лабораторій радіонуклідної (1972) та термографічної (1983) діагностики, першого в Україні відділення екстракорпоральної літотрипсії (1996) та клініки ендоскопічної урології (1998).
Наукові праці: “Радиоизотопные методы диагностики в детской урологии” (1972); “Хирургическое лечение рецидивного нефролитиаза” (1984); “Атлас-руководство по урологии” (1990); “Клиническая термодиагностика” (1991); “Болезни мочевого пузыря у детей” (1992); “Предрак и ранние формы рака мочевого пузыря” (1994); “Сексологія і андрологія” (1997); “Цитокины: Биол. и противоопухол. свойства” (1998); “Эндокринная терапия рака предстательной железы” (1999); “Вроджені вади сечових шляхів у дітей” (2000); “Урологія” (2002); “Основы нефрологии детского возраста” (2002); “Рак передміхурової залози” (2004).
Професійне свято медичних працівників у сфері урології у світі щорічно відзначають 2 жовтня. Вже в часи Гіпократа (VI-V вік до н.е.) існували “каменесіки” – люди, які вміли видаляти камені з сечового міхура через розріз промежини. Засновником урології як окремої медичної дисципліни історики вважають Франциско Діаса. Його монографія, надрукована в Мадриді в 1588 р., цілком присвячена причинам виникнення, клінічним проявам, діагностиці та лікуванню урологічних захворювань, техніці урологічних операцій, опису урологічного інструментарію.
Балтайтіс Юлій Вікторович (1938) хірург, доктор медичних наук (1985), професор (1986), заслужений діяч науки і техніки України (2000). Закінчив Ворошиловградський медичний інститут (1962).
Юлій Вікторович працював лікарем (1962-1964); асистентом Донецького медичного інституту (1964-1968); від 1968 – у Національному медичному університеті (Київ): 1968-1970 – асистент кафедри факультетської хірургії, 1970-1986 – доцент кафедри хірургічних хвороб № 1, 1986-1989 – професор, 1989-2000 – завідувач кафедри факультетської хірургії № 1, одночасно 1988-1990 – декан 2-го лікувального факультету. 1986-2000 – головний проктолог МОЗ України. Від 2000 – у США.
Фахівець у галузі абдомінальної хірургії, зокрема колопроктології.
Наукові праці: “Осложнения аппендэктомии” (1978); “Неспецифический язвенный колит” (1986); “Низкие температуры в медицине” (1988).