Календар медицини

85 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук, професора Олега Гнатовича Волощенка (1934)

Гігієніст, доктор медичних наук (1984), професор (1991), заслужений діяч науки і техніки України (1999). Закінчив Київський медичний інститут (1958). Працював лікарем у Луганській області (1958-1961); від 1962 – в Інституті гігієни та медичної екології АМНУ: 1977-1999 – заступник директора з наукової роботи, від 1999 – завідувач лабораторії гігієни нових хімічних матеріалів, препаратів та біомоніторингу; за сумісництвом – у Київському інституті удосконалення лікарів (1989-1992 – завідувач кафедри комунальної гігієни).

Досліджує вплив факторів довкілля на здоров’я й умови проживання населення, гігієнічні проблеми застосування пестицидів, полімерів та інших хімічних чинників. Засновник наукової школи з гігієни побутової хімії, полімерів та інших хімічних засобів.

Наукові праці: “Химия в быту и окружающая среда” (1978); “Санитарная бактериология и вирусология синтетических моющих средств” (1980); “Гигиена и токсикология бытовых химических веществ” (1983); “Гигиеническое значение поверхностно-активных веществ” (1991); “До проблеми радіаційного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС” (1996); “Історія становлення та основні наукові здобутки лабораторії нових хімічних матеріалів, препаратів та біомоніторингу” (2000).

60 років від дня народження інфекціоніста, доктора медичних наук, професора Олександра Костянтиновича Дуди (1959)

Інфекціоніст, доктор медичних наук (2007), професор (2011), завідувач кафедри інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (з 2010). Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1982). З 2009 експерт МОЗ з материнської смерті, спричиненої інфекційними ускладненнями. Заступник проректора з лікувальної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Заступник проректора з лікувальної роботи.

Основні напрями наукової та практичної діяльності: гострі та хронічні вірусні гепатити: діагностика та лікування; грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції: діагностика та лікування; лихоманки нез’ясованої етіології; антибіотик асоційовані діареї: діагностика, лікування та профілактика; міокардити різної етіології.

Наукові праці: “Особенности клинического течения и функционального состояния миокарда у больных дифтерийным миокардитом” (1997); “Клінічний перебіг і стан кардіогемодина-міки у хворих з різними варіантами дифтерійного міокардиту” (1998); “Критерии диагностики дифтерийного миокардита” (1999); “Особенности изменений систолической и диастолической функций левого желудочка у больных дифтерийным миокардитом по данным допплер-эхокардиографического исследования” (1999); “Особенности течения дифтерии у лиц пожилого и старческого возраста” (2002); “ВИЧ-инфекция — актуальность и реальность” (2003); “Острый респираторный дистресс синдром в инфектологии” (2010); “Церебральная форма малярии. Актуальность. Клиника” (2010); “Хронічний вірусний гепатит С у вагітних: клініко-епідеміологічні особливості” (2011); “Мікоплазмова респіраторна інфекція (лекція)” (2010); “Болезнь Вильсона и беременность (клиническая лекция)” (2012); “Герпетична та герпесвірусна інфекція” (2015).

Починаючи з 1997 р., 17 травня відзначається професійне свято “День пульмонолога”.

Пульмонологія – це розділ клінічної медицини, що вивчає хвороби органів дихання (трахеї, бронхів, легень і плеври). Дихання належить до основних функцій організму. Без нього людина може прожити не більше 7 хвилин. Тому справедливо вважається, що дихання є ознакою життя. Хто не дихає, той не живе.

Захворювання органів дихання є серйозною проблемою сучасної медицини через широке поширення, прогресуючий перебіг, скорочення якості та тривалості життя. Хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженими в Україні.

115 років від дня народження уролога, доктора медичних наук, професора Ольги Василівни Проскури (1904-1978)

Уролог, доктор медичних наук (1959), професор (1961), заслужений діяч науки УРСР (1968). У 1928 закінчила Київський медичний інститут. У 1953-1969 — завідувачка кафедри урології, з 1961 — професор Київського інституту вдосконалення лікарів. Протягом багатьох років була Головним урологом Міністерства охорони здоров’я УРСР.

Науковий напрямок – запальні захворювання сечостатевої системи, лікування міхурово-піхвових нориць і нетримання сечі в жінок, пухлини сечостатевої системи, полікістоз нирок.

За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я кожну третю неділю травня проводиться День пам’яті померлих від СНІДу. Вперше цей день був відзначений ще в 1983 р. в Сан-Франциско США. На той момент у світі було зареєстровано лише кілька тисяч випадків захворювання на цю страшну хворобу та про неї практично нічого не було відомо. Організаторами проведення акції пам’яті померлих від СНІДу стали люди, яких особисто торкнулася ця трагедія, які пережили біль втрати рідних і друзів.

Мета “Дня пам’яті померлих від СНІДу” – привернення уваги населення до цієї проблеми, профілактики цього захворювання, а також уваги влади до соціального захисту ВІЛ-інфікованих.

Метою нової Загальнодержавною цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 рр. є зниження рівня захворюваності та смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу шляхом забезпечення державою сталості системи надання якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки людей, які живуть з ВІЛ, у контексті реформи системи охорони здоров’я та соціальної сфери.

З 19 травня 2011 р. Всесвітня організація сімейних лікарів WONCA започаткувала святкування Всесвітнього дня сімейного лікаря.

За визначенням WONCA, сімейний лікар (лікар загальної практики) – фахівець, який надає первинну медико-санітарну допомогу всім членам сім’ї, незалежно від віку, статі, характеру захворювання, з урахуванням психологічних, соціальних, культурних та особистих особливостей пацієнта та родини.
Цей день присвячений ролі сімейного лікаря (лікаря загальної практики) в системах охорони здоров’я всього світу, він дає можливість підкреслити важливий внесок сімейних лікарів у охорону здоров’я населення.

За даними світової статистики, близько 80 % усіх проблем, пов’язаних зі здоров’ям, у розвинутих країнах світу сьогодні вирішуються на етапі загальної лікарської практики. І сьогодні в більшості країн світу система сімейної медицини є основою національної охорони здоров’я, а в університетах активно створюються програми (кафедри) для підготовки сімейних лікарів

В Україні впровадження інституту лікаря загальної практики розпочато в 2011 р. в рамках реформування й удосконалення первинної медико-санітарної допомоги в окремих областях. Сімейні лікарі доказали, що вони можуть проводити ефективну профілактику захворювань та лікувати широке коло захворювань.