Календар медицини

Міжнародний День розсіяного склерозу був встановлений Міжнародною федерацією товариств розсіяного склерозу з метою інформування про проблему розсіяного склерозу, а також розширення глобального руху організацій РС й об’єднання національних і регіональних організацій, пошуку джерел фінансування глобального руху з проблем розсіяного склерозу.

Відзначається “Міжнародний День розсіяного склерозу” щорічно в останню середу травня.

Розсіяний склероз – це хвороба, що вражає головний мозок, зорові нерви, спинний мозок, що призводить до порушення відповідних функцій організму. Вона характеризується утворенням хаотично розсіяних вогнищ демієлінізації – втрати мієліну, білої жирової речовини, що покриває аксони – нервового волокна.

Ця проблема є настільки поширеною та болючою для всього цивілізованого світу, що вчені, не покладаючи рук, працюють над створенням ліків, які могли б щонайменше ефективно уповільнювати захворювання. Крім того, досі не створено засобів профілактики розсіяного склерозу – в цьому напрямі також тривають наукові дослідження. Досі існують проблеми з раннім виявленням хвороби – в багатьох випадках лікарі можуть повідомити пацієнтові остаточний діагноз лише тоді, коли нервова система уражена достатньо сильно. Клінічні дослідження різних засобів тривають в усьому світі, деякі з них проводяться і в Україні.

135 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медицини, професора Олександра Григоровича Єлецького (1884-1965)

Ортопед-травматолог, доктор медицини (1924), професор (1925). Закінчив Харківський університет (1911). Відтоді працював військовим лікарем. Від 1918 – у Саратовському університеті (РФ): від 1925 – завідувач кафедри оперативної хірургії; водночас очолював ортопедичне відділення міського відділу охорони здоров’я; 1932-1963 – завідувач кафедри ортопедії і травматології Київського медичного інституту; одночасно – завідувач відділу ортопедії і травматології Українського НДІ ортопедії. Під час 2-ї світової війни – завідувач кафедри травматології, ортопедії, військово-польової хірургії Томського медичного інституту (РФ) та військовий лікар.

Вивчав проблеми відновлення функцій опорно-рухового апарату, лікування спастичного паралічу, псевдосуглобів, кістково-суглобового туберкульозу, регенерації кісткової тканини. Одним з перших у СРСР виконав велику кількість операцій артропластики на колінних і кульшових суглобах, удосконалив методику операцій при застарілих вивихах і анкілозах кульшових і плечових суглобів. Описав особливості іннервації судин епіфізів кісток і капсули колінного суглоба.

Наукові праці: “Резекция задних корешков спинного мозга как способ лечения спастических параличей (операция Furster’a)” (1924); “К вопросу об иннервации капсулы и суставных концов костей коленного сустава” (1931); “Захворювання і пошкодження хребта” (1936); “Внутрисуставные повреждения больших суставов” (1955).

95 років від дня народження педіатра, доктора медичних наук Тамари Аркадіївни Балезіної (1924-1985)

Педіатр, доктор медичних наук (1979). Закінчила Київський медичний інститут (1948). Відтоді працювала в НДІ педіатрії, акушерства та гінекології: клінічний ординатор, від 1950 – м.н.с., від 1958 – ст.н.с. відділення фізіології та патології дітей раннього віку, від 1975 – ст.н.с. відділення харчування хворої та здорової дитини, від 1984 – лікар-педіатр дитячої консультативної поліклініки при Інституті.

Основні напрями наукової діяльності: вивчення та розроблення питань дієтотерапії при гострих кишкових захворюваннях у дітей; діагностика та лікування кандидомікозу в дітей, лікування гострих розладів харчування в дітей раннього віку, визначення клініко-діагностичних критеріїв грипу в дітей різних вікових періодів.

Наукові праці: “Применение ацидофильно-дрожжевых продуктов у детей раннего возраста при желудочно-кишечных заболеваниях” (1957); “Роль кандидомикоза в возникновении и течении поносов у детей раннего возраста” (1958); “Сухі молочні продукти й овочево-фруктові консерви в харчуванні дітей раннього віку” (1975); “Диетотерапия острых желудочно-кишечных заболеваний у детей раннего возраста” (1976).

Був заснований за рішенням ВООЗ і відзначається щорічно спільно з Всесвітнім днем хворого на алергію.

Однією з причин алергії є величезне антигенне навантаження на організм через негативний вплив природних і техногенних подразнюючих чинників. Алергічні захворювання найбільш поширені в мегаполісах – тут рівень захворюваності може сягати 60 % від усього населення.

Алергія – це гостра нетипова реакція імунної системи на різноманітні речовини. Алергічна реакція може проявлятися як алергічний риніт, сльозотеча (кон’юнктивіт), бронхіальна астма, шкірні реакції, кропив’янка (свербіж, висип тощо), набряк Квінке, анафілактичний шок.

Мета проведених у цей день заходів – залучення уваги громадськості до цих важливих проблем. Статистика невблаганна: за даними епідеміологічних досліджень, на даний час більше 40 % населення мають ті чи інші ознаки алергії. Мова вже може йти про неінфекційну пандемю: кожна третя людина хвора на алергічний риніт і майже кожна десята – на бронхіальну астму.

Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням був встановлений у 1987 р. Всесвітньою організацією охорони здоров’я, відзначається 31 травня кожного року. У цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.

У березні 2006 р. Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну. Конвенція зобов’язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на подолання тютюнової пандемії.

Причиною появи боротьби з тютюнопалінням є передчасна смертність і хвороби в усьому світі, яким людство здатне запобігти. На сьогоднішній день, за даними звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від вживання тютюну щороку помирають понад 5 мільйонів людей; очікується, що до 2030 р. ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей щорічно. В Європейському регіоні тютюн винен у смерті близько 1,6 мільйонів людей на рік.

Основними причинами смертей, пов’язаних із тютюнопалінням, є серцево-судинні захворювання (47 %); захворювання органів дихання (19 %); рак легень (16 %); інші види раку (9 %); інші причини (9 %). Близько 70 % пов’язаних із тютюном смертей сталися з людьми віком від 35 до 69 років, а це означає, що кожен померлий у цій віковій групі втратив у середньому 19 років життя.

В Україні палять близько 11,5 млн жителів, з них 9,1 млн чоловіків і 2,5 млн жінок. У відсотковому відношенні – 60 % і 11,2 % відповідно. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років є постійними курцями. Більш, ніж половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.

Куріння перетворилося на соціальну проблему, якою змушені займатися міжнародні організації. Багато країн світу відмовляються від тютюнопаління, створюють спеціальні закони щодо обмеження паління або вживання тютюну в спеціально відведених місцях.

80 років від дня народження кардіохірурга, члена-кореспондента АМН України, доктора медичних наук, професора Володимира Корнійовича Гусака (1939-2002)

Кардіохірург, доктор медичних наук (1981), професор (1984), член-кореспондент АМН України (2002), заслужений діяч науки і техніки України (1992). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1962). Працював лікарем. Від 1966 – у Донецькому медичному університеті: від 1984 – завідувач кафедри шпитальної хірургії, водночас – проректор з лікувальної роботи; від 1991 – генеральний директор Донецького обласного лікувально-клінічного об’єднання, на базі якого в 1999 створив і відтоді до 2002 очолював Інститут невідкладної і відновної хірургії АМНУ. У 2003 Інституту було присвоєне його ім’я.

Наукові праці: “Диагностика и хирургическое лечение миксомы сердца” (1998); “Хронический толстокишечный стаз” (2000); “Постоянная электрокардиостимуляция” (2000); “Термические субфасциальные поражения” (2000); “Открытий предсердно-желудочковый канал” (2001); “Проблемы и перспективы развития кардиохирургической службы Донбасса” (2001).