Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
120 років від дня народження патофізіолога, онколога, доктора медичних наук, професора, академіка АН УРСР Ростислава Євгеновича Кавецького (1899-1978)
Патофізіолог, онколог, доктор медичних наук (1937), професор (1939), академік АН УРСР (1951), заслужений діяч науки УРСР (1960). Учасник 2-ї світової війни. Навчався в Томському університеті (РФ, 1920-1921), закінчив Самарський університет (1925). Працював у 2-му Московському медичному інституті; завідувач відділу експериментальної онкології Інституту експериментальної біології та патології (1931-1938), застуник директора з наукової роботи (1944-1946), директор (1946-1952) Інституту клінічної фізіології АН УРСР (обидва – Київ), після їхнього об’єднання в 1953 в Інститут фізіології АН УРСР очолював лабораторію компенсаторних і захисних функцій організму (до 1960); водночас – завідувач кафедри патологічної фізіології Київського інституту удосконалення лікарів (1938-1955); директор Інституту проблем онкології АН УРСР (нині Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології НАНУ, Київ, 1960-1978), якому присвоєно його ім’я. Член Президії, голова Бюро Відділення біологічних наук АН УРСР (1952-1960).
Наукові дослідження були присвячені причинам формування злоякісних пухлин, ролі нервової системи в пухлинному процесі; механізмам бластомогенезу; профілактиці, діагностиці та лікуванню пухлинної хвороби; обміну речовин у пухлинах і нормальних тканинах; ролі захисних реакцій організму в трансформації клітини. Довів зворотність канцерогенезу та здатність пухлинної клітини до дедиференціювання. Одним з перших у СРСР впровадив у практику лікування пухлинної хвороби антиретикулярну цитотоксичну сироватку.
Наукові праці: “Роль активної мезенхіми в диспозиції організму до злоякісних новотворів” (1937); “Опухолевый процесс и нервная система” (1958); “Опухоль и организм” (1962); “Лазеры в биологии и медицине” (1969); “Биофизика рака” (1976); “Взаимодействие организма и опухоли” (1977).
90 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Валентини Євдокимівни Дашкевич (1929-2012)
Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1986), професор (1988). Закінчила Чернівецький медичний інститут (1954). Працювала лікарем. Від 1959 – в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ (Київ): завідувачка відділення перинатології (1976-1979) та акушерського відділення екстрагенітальних захворювань вагітних (від 1979).
Вивчала особливості патогенезу та перебігу під час вагітності найбільш поширених і тяжких захворювань, частоту та структуру акушерських і перинатальних ускладнень; механізми адаптації організмів матері та плода; обґрунтовувала методи розродження вагітних, профілактики материнської та перинатальної смертності при екстрагенітальній патології. Після аварії на ЧАЕС розробила систему медичного обслуговування вагітних і новонароджених на уражених територіях.
Наукові праці: “Кесарево сечение при экстрагенитальной патологии” (1996); “Немедикаментозные методы лечения в акушерстве и гинекологии” (1996); “Беременность, роды, плод и состояние плаценты у жительниц г. Славутич” (1997); “Чернобыльская катастрофа – состояние здоровья женщин и детей” (2003); “Рак щитовидной железы и беременность” (2006).
90 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук, професора Андрія Мойсейовича Шевченка (1929-2010)
Гігієніст, доктор медичних наук (1970), професор (1972), завідувач кафедри гігієни праці й профзахворювань (1972-1993), з 1993 – професор кафедри Київського національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.
День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам’яті Святого Миколая у католиків та православних.
За традицією, цієї ночі діти отримують подарунки під подушками. Тому вони вірять у диво, звершуване святим Миколаєм і вчаться в святого бути милосердними. Святий Миколай опікується воїнами, водіями і тими, що подорожують, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей і студентів, моряків, торговців, і лучників.
В пам’ять про милосердя святого Миколая, цього дня відзначається Міжнародний день допомоги бідним.
65 років від дня народження вченого в галузі токсикології та гігієни, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук Миколи Георгійовича Проданчука (1954)
Вчений у галузі токсикології та гігієни, член-кореспондент НАМН України (2002), доктор медичних наук (1993), професор (1995), заслужений лікар України (1998), директор Інституту екогігієни і токсикології їм. Л.І. Медведя (1994).
Один з провідних учених-гігієністів. Основні напрями його наукової діяльності спрямовані на фундаментальні проблеми токсикології, гігієни ксенобіотиків, вивчення віддалених наслідків їх дії на організм, сучасних і прогнозних тенденцій здоров’я населення України та шляхів профілактики впливу негативних факторів. Під його керівництвом і за безпосередньої участі науково обгрунтовано та впроваджено в народне господарство понад 80 гігієнічних нормативів на ксенобіотики в повітрі робочої зони, атмосфері населених місць, воді водоймищ; розроблено, затверджено та впроваджено 20 методичних вказівок щодо визначення вказаних полютантів у навколишньому середовищі.
Голова Товариства токсикологів України, експерт ВООЗ з питань організації охорони здоров’я, експерт-токсиколог Програми ООН з довкілля (UNEP), член робочої групи МОЗ з питань підготовки проектів законодавчих актів у галузі охорони здоров’я, офіційний науковий консультант Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства.
Наукові праці: “Современные проблемы комплексного токсиколого-гигиенического регламентирования пестицидов” (2000); “Поверхнево-активні речовини в агропромисловому комплексі: еколого-гігієнічні аспекти” (2000); “Принципы оценки токсикологических экспериментов на животных с учетом различной чувствительности к токсикантам взрослых и детей” (2001); “Токсикологічна наука в Україні: досягнення, стан та перспективи розвитку, інтеграція з світовою наукою” (2001); “Гігієна: проблеми і перспективи” (2002).
90 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук, професора Галини Микитівни Вишняк (1929-2002)
Стоматолог, доктор медичних наук (1975), професор (1981). Закінчила Київський медичний стоматологічний інститут (1951), де й працювала (1951-1954); від 1954 – у Київському медичному інституті (1969-1979 – доцент); від 1980 – у Київській медичній академії післядипломної освіти: завідувач кафедри терапевтичної стоматології № 2, від 1996 – професор.
Основні напрями наукової діяльності: рання діагностика генералізованих захворювань пародонту; пародонтоз, пародонтит, нейроендокринні аспекти їхнього патогенезу; діагностика та методи лікування захворювань язика, слизової оболонки ротової порожнини.
Наукові праці: “Пародонтоз у детей и подростков” (1977); “Пародонтология детского возраста” (1981); “Диагностика и лечение заболеваний языка” (1983); “Генерализованные заболевания пародонта” (1999).