Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Чому Міжнародне професійне свято стоматологів, святкують щороку 9 лютого?
Згідно з легендою, Аполлонія — дочка александрійського імператора, увірувала в Христа, що на той час було неприпустимо. Дівчину схопили і піддали жорстоким тортурам і навіть вирвали всі зуби. Тоді Аполлонію вивели на майдан і поставили умову: або вона зречеться своєї релігії, або її спалять живцем. Дівчині розв’язали руки, щоб вона могла стати на коліна і виконати умову катів. Однак коли її звільнили від канатів, Аполлонія кинулася у вогонь і згоріла живцем. Це сталося 9 лютого 249 року.
Відтоді склалося повір’я: якщо болить зуб, зверніться – до Аполлонії з молитвою, і біль вщухне. У 300 році церква канонізувала Аполлонію святою мученицею, та ікона святої Аполлонії (гарної дівчини з щипцями в руках) була майже в кожному храмі.
1989, 11-12 лютого – у Києві в Республіканському Будинку кіно відбулась установча конференція, на якій було створено прийнято статут і обрано керівні органи Товариства української мови імені Тараса Шевченка. Товариство згодом стало основою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Товариство брало найактивнішу участь у всіх загальнополітичних заходах, не випускало з поля зору проблему зміцнення позицій української мови як державної, приймало активну участь у підготовці Верховною Радою Закону про мови в Україні. Розпочало активну видавничу роботу, зокрема почало випускати газету «Слово». Організація об’єднала у своїх лавах понад півмільйона чоловік.
У вересні 2001 р. в Люксембурзі на черговій зустрічі Міжнародної конфедерації батьків, чиї діти хворі на онкологічні захворювання, було прийнято рішення про проведення Міжнародного дня дитини, хворої на рак. З 2003 р. 15 лютого офіційно вважається Міжнародним днем дитини, що хвора на рак. Основна мета цього дня – покращити інформування суспільства про проблеми дитячих онкологічних хвороб. В Україні відзначається з 2003 р.
70 років від дня народження офтальмолога, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Наталії Володимирівни Пасєчнікової (1950)
Офтальмолог, член-кореспондент НАМН України (2012), доктор медичних наук (2003), професор (2005), заслужений лікар України (1998), директор ДУ “Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України” (з 2004), професор кафедри офтальмології Одеського державного медичного університету (з 2007).
Один з відомих учених в офтальмології. Основні напрями наукової діяльності присвячені експериментальним і клінічним дослідженням у галузі розробки та застосування лазерних методів для лікування захворювань ока: селективний вплив лазерного випромінювання на структури хоріоретинального комплексу, дослідження з застосування лазерного фемтосекундного лазера в лікуванні захворювань заднього відрізку ока, розробка біоеквіваленту рогівки та пошук нових матеріалів для її біологічного покриття, дослідження методів високочастотного електрозварювання біологічних тканин в офтальмології. Заснувала новий напрям у використанні лазерного випромінювання – селективний вплив на структури хоріоретинального комплексу, а також вперше в Україні впровадила транспупілярну термотерапію та лікування ретинопатії недоношених. З ії ініціативи в Україні організована невідкладна допомога дітям із цією патологією. У контексті розвитку новітніх лазерних технологій під її керівництвом вивчена, розроблена та впроваджується в практику антимікробна фотодинамічна терапія.
Наукові праці: “Лазерное лечение при патологии глазного дна” (2007); “Тканесохраняющая высокочастотная электросварочная хирургия” (2009); “Первичная глаукома. Новый взгляд на старую проблему” (2010); “Диабетическая макулопатия. Современные аспекты патогенеза, клиники, диагностики, лечения” (2010); “Результаты клинико-морфологического исследования экспериментального применения имплантов на основе поперечносшитого коллагена в качестве аналога донорской роговицы” (2011); “Инфракрасная диагностика в офтальмологии” (2014).
100 років від дня народження анатома, доктора медичних наук, професора Ігоря Євгеновича Кефелі (1920-1980)
Анатом, доктор медичних наук (1967), професор (1967). Закінчив Київський медичний інститут (1944), де й працював завідувачем (1971-1978), професором (1978-1980) кафедри анатомії. Вивчав васкуляризацію центральної нервової системи, мікроциркуляторне русло функціонально різних органів.
Наукові праці: “К анатомии лимфатических сосудов наружных мышц глаза” (1958); “Левостороннее положение нижней полой вены” (1961); “Атлас схем по анатомии человека” (1963); “Соотношение нервных клеток и капилляров спинного мозга человека” (1974).
95 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Владилена Юхимовича Кушніра (1925-2006)
Терапевт, доктор медичних наук (1973). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1952), де й працював: професор кафедр факультетської терапії та шпитальної терапії № 1.
Основні наукові праці були присвячені проблемам гастроентерології.
Наукові праці: “О единстве язвенной болезни” (1979); “Классификация язвенной болезни” (1981); “Язвенная болезнь” (1983); “Взаимосвязь язвенного поражения двенадцатиперстной кишки и функционального состояния печени” (1985); “Неспецифический язвенный колит” (1986).