Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
100 років від дня народження анатома, доктора медичних наук, професора Ігоря Євгеновича Кефелі (1920-1980)
Анатом, доктор медичних наук (1967), професор (1967). Закінчив Київський медичний інститут (1944), де й працював завідувачем (1971-1978), професором (1978-1980) кафедри анатомії. Вивчав васкуляризацію центральної нервової системи, мікроциркуляторне русло функціонально різних органів.
Наукові праці: “К анатомии лимфатических сосудов наружных мышц глаза” (1958); “Левостороннее положение нижней полой вены” (1961); “Атлас схем по анатомии человека” (1963); “Соотношение нервных клеток и капилляров спинного мозга человека” (1974).
95 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Владилена Юхимовича Кушніра (1925-2006)
Терапевт, доктор медичних наук (1973). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1952), де й працював: професор кафедр факультетської терапії та шпитальної терапії № 1.
Основні наукові праці були присвячені проблемам гастроентерології.
Наукові праці: “О единстве язвенной болезни” (1979); “Классификация язвенной болезни” (1981); “Язвенная болезнь” (1983); “Взаимосвязь язвенного поражения двенадцатиперстной кишки и функционального состояния печени” (1985); “Неспецифический язвенный колит” (1986).
95 років від дня народження фармаколога, доктора хімічних наук, професора Ніни Павлівни Максютіної (1925-2015)
Фармаколог, доктор хімічних наук (1972), професор (1972), заслужений діяч науки і техніки України (2005). Закінчила Харківський фармацевтичний інститут (1948). У 1948-1966 працювала в Харківському науково-дослідному хіміко-фармацевтичному інституті; 1966-1992 – завідувач, 1992-1999 – професор кафедри фармацевтичної хімії й фармакогнозії, від 2000 – професор кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів Національної медичної академії післядипломної освіти; водночас у 1999-2002 – завідувач секції фармакогнозії та ботаніки кафедри фармації, від 2003 – професор кафедри фармакогнозії і ботаніки Національного медичного університету (обидва – Київ).
Наукові дослідження були присвячені створенню лікарських засобів на основі лікарських рослин і фармацевтичному аналізу; вивченню серцевих глікозидів. Авторка препаратів “Плантоглюцид”, “Бероксан”, “Вітапектин” тощо.
Наукові праці: “Анализ фармацевтических препаратов и лекарственных форм” (1976); “Методы анализа лекарств” (1984); “Фитотерапия в комплексном лечении заболеваний внутренних органов” (1991); “Розробка нового кардіопротектора корвітин для ін’єкцій” (1998); “Вивчення жирнокислотного складу ліпідного комплексу кипрею вузьколистого (Іван-чаю)” (2010).
145 років від дня народження патологоанатома, доктора медицини, професора Івана Трохимовича Титова (1875-1949)
Патологоанатом, доктор медицини (1904), професор (1913), академік АН БРСР, заслужений діяч науки БРСР, завідувач кафедри патологічної анатомії і гістології Жіночого медичного інституту (1913-1920), завідувач кафедри патологічної анатомії (1920-1922) та голова Вченої ради Київського медичного інституту, з 1923 очолював кафедру патологічної анатомії медичного факультету Білоруського університету. Закінчив медичний факультет Університету Св. Володимира (1898).
Наукові праці: “Случай белой флегмоны” (1899); “Об эхинококке костей” (1907); “К казуистике аппендицита на почве инородных тел” (1914).
Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про “підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності” було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Андрейчин Михайло Антонович (1940) інфекціоніст, академік НАМН України (2017), доктор медичних наук (1981), професор (1983), заслужений діяч науки і техніки України (1995), завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами (з 1981), проректор з наукової роботи Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (1983-2004).
Вчений у галузі інфекційних хвороб, епідеміології та військової епідеміології. Описав 7 раніше невідомих клінічних симптомів інфекційних хвороб. Вперше розробив термографічну семіотику гострих респіраторних інфекцій, вірусних гепатитів, харчових токсикоінфекцій, шигельозу, лептоспірозу, оперізувального герпесу й інших хвороб, запропонував термографічні критерії їх диференційної діагностики. Поглибив знання про механізм лікувальної дії різних видів ентеросорбентів, антиоксидантів, гепатопротекторів, імуностимуляторів, обґрунтував доцільність їх поєднаного застосування при поширених інфекційних захворюваннях. Запропонував метод колоносорбції при гострих кишкових інфекціях, що суттєво пришвидшує клінічне одужання та забезпечує санацію кишечнику від патогенних мікроорганізмів без додаткового застосування антибактерійних засобів. Довів можливість підвищення лікувальної ефективності рекомбінантних α-інтерферонів та індукторів інтерфероноутворення при вірусних гепатитах за умови попередньої дезінтоксикації організму ентеросорбентами. Розробив аерозольну інтерферонотерапію гострих респіраторних вірусних інфекцій і вперше здійснив апробацію нового вітчизняного препарату нуклеїнової кислоти (нуклекс), довів його високу клінічну ефективність. Отримав і впровадив у лікарську практику протилептоспірозний алогенний імуноглобулін, за допомогою якого вдалося втричі знизити летальність при тяжких формах недуги. Узагальнив світовий досвід з медичної протидії біотероризму та розробив низку пропозицій для лікувально-профілактичних закладів і Міністерства охорони здоров’я. У 1997 очолив ініціативну групу, зусиллям якої була створена Асоціація інфекціоністів України. Відтоді й дотепер є президентом Асоціації.
Наукові праці: “Теплобачення в медицині” (1990); “Бактериальные диареи” (1998); “Шигельоз” (2002); “Епідеміологія екстремальних умов з курсом військової епідеміології” (2002); “Біотероризм. Медична протидія” (2005); “Інфекційні хвороби у загальний практиці та сімейній медицині” (2007); “Infectious diseases: підручник” (2007, 2015); “Черевний тиф (нове про патогенез, діагностика, лікування)” (2009); “Вірусні гепатити і рак печінки” (2010); “Гострі респіраторні вірусні інфекції” (2011); “Епідеміологія: підручник” (2012); “Інфекційні хвороби: підручник” (2012)”; “Професійні інфекційні хвороби” (2014); “Військова епідеміологія з епідеміологією надзвичайних ситуацій” (2015).