Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
95 років від дня народження організатора охорони здоров’я, генерал-майора медичної служби Леоніда Кириловича Караванова (1925-2002)
Лікар, організатор охорони здоров’я. Закінчив Львівський медичний інститут (1950). У 1950-1951 – завідувач лікувального профспілкового сектора міського відділу охорони здоров’я у м. Луцьку; 1951-1952 – в. о. завідувача міського відділу охорони здоров’я м. Луцька; 1953-1959 – очолював медичну службу КДБ у Волинській області, 1959-1960 – Львівській області; 1960-1983 – очолював медичну службу КДБ УРСР; генерал-майор медичної служби (1983); Заслужений лікар України.
Зробив значний внесок у розвиток матеріальної бази медичної служби та удосконалення лікувально-діагностичного процесу КДБ УРСР; за його активної участі були відновлені та створені Військово-медичні служби у всіх областях України.
135 років від дня народження патолога, доктора медицини, професора Олексія Антоновича Кронтовського (1885-1933)
Патолог, доктор медицини (1917), професор (1921). Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1911). Відтоді працював у Київському санітарно-бактеріологічному інституті (з перервою): засновник (1924) і завідувач відділу експериментальної медицини; у Київському медичному інституті: професор кафедр бактеріології (1921-1923) та загальної патології (1923-1924); засновник і завідувач відділу експериментальної біології та медицини Київського рентґенорадіологічного інституту (нині Національний інститут раку, 1924-1933).
Наукові дослідження з експериментальної патології пухлин та культивування тканин поза організмом. Вивчав природу злоякісного росту тканин і шляхи впливу на цей процес, проблеми ендокринології та мікробіології. Розробив методи культивування тканин поза організмом і вивчення обміну речовин злоякісних пухлин шляхом створення в організмі тварин так званої ізольованої пухлини.
Наукові праці: “Материалы к сравнительной и экспериментальной патологии опухолей” (1916); “Метод тканевых культур” (1917); “Наследственность и конституция” (1925); “Новая методика изучения внутренней секреции посредством эксплантации” (1927); “Метод изолирования опухолей в организме и вне организма” (1928).
105 років від дня народження невропатолога, фахівця з професійної патології, доктора медичних наук, професора Ганни Абрамівни Модель (1915-2001)
Невропатолог, фахівець з професійної патології, доктор медичних наук (1962), професор (1968). Закінчила Київський медичний інститут (1937). Працювала лікарем. У 1943-1950 – ст. н. с. Українського психоневрологічного інституту (нині Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМНУ, Харків); від 1950 – у Київському НДІ гігієни праці та професійних захворювань (нині Інститут медицини праці НАМНУ): 1965-1979 – завідувачка відділу профпатології.
Вивчала питання діагностики, лікування й експертизи професійних захворювань нервової системи в працівників промисловості та сільського господарства; вплив токсичних речовин на стан гіпоталамічної системи.
Наукові праці: “Експертиза працездатності при захворюваннях нервової системи” (1958); “Функциональные изменения нервной системы в начальных стадиях некоторых профессиональных заболеваний” (1961); “Актуальные проблемы клиники вибрационной болезни” (1972).
75 років від дня народження кардіолога, доктора медичних наук, професора, академіка АМН України Георгія Вікторовича Дзяка (1945-2016)
Кардіолог, доктор медичних наук (1980), професор (1983), академік АМН України (1997), заслужений діяч науки і техніки України (1993). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1968), де відтоді й працював: від 1979 – завідувач кафедри шпитальної терапії, у 1986-1996 – проректор з навчальної роботи, від 1996 – ректор. Віце-президент Асоціації кардіологів України (від 1994).
Наукові дослідження з проблем кардіології та ревматології. Описав механізм адаптації осіб з ревматичними вадами серця, типи порушень легеневого та серцевого кровообігу; визначив особливості порушень серця при його гіпертонічній та ішемічній хворобах; запропонував засоби профілактики та лікування хворих на ревматизм.
Наукові праці: “Клиническая реография” (1977); “Мерцательная аритмия” (1979); “Лікарсько-трудова експертиза в практиці терапевта” (1994); “Лікувальна фізкультура та спортивна медицина” (1995); “Дисметаболический постменопаузальный синдром” (2000); “Зміни вмісту статевих стероїдів після тотальної оваріоектомії у жінок репродуктивного віку з артеріальною гіпертензією” (2001).
21 березня – Міжнародний день людини з синдромом Дауна. Ідея обрати саме цю дату належить французькій асоціації, що займається дослідженням даної патології. Синдром Дауна – це найпоширеніший генетичний хромосомний розлад, спричинений аномальним поділом клітин, що призводить до появи трьох копій хромосоми 21. У 2007 році ВООЗ офіційно затвердила статус міжнародного дня.
Причини виникнення хромосомної аномалії достеменно не відомі. Одним із факторів, що підвищує ризик народження дитини з синдромом Дауна, є вік матері. Жінки, які на момент вагітності мають 35 років і старші, підлягають більшому ризику народити дитину із генетичним розладом.
Люди із синдромом Дауна мають певні фізичні особливості: приплюснуте обличчя, маленька голова, коротка шия, висунутий язик, скошені вгору очні щілини, маленькі вуха, маленьку широку долоню з однією складкою, невеличку стопу, короткі пальці, низький зріст. Крім того, у таких людей поганий м’язовий тонус, а на райдужці ока можуть спостерігатись крихітні білі плями (плямами Брушфілда). Щодо інтелектуального розвитку, то у більшості людей із синдромом Дауна спостерігають легкі та помірні когнітивні порушення. Вони відчувають проблеми із мовленням, а також короткостроковою та довгостроковою пам’яттю.
Багато людей із синдромом Дауна не мають серйозних вроджених дефектів, крім зовнішніх ознак хвороби. Проте проблеми із здоров’ям можуть бути значними, зокрема втрата слуху, обструктивне апное, часті вушні інфекції, хвороби очей, вроджені хвороби серця та травного тракту.
Синдром Дауна – це стан, що триває все життя. Рання діагностика, профілактика захворювань, фізична терапія та участь у програмах соціальної адаптації допомагає таким пацієнтам покращити їхні фізичні та інтелектуальні здібності, розвинути їх потенціал.
Світова спільнота закликає в цей день до підвищення обізнаності про дану патологію, толерантності, визнання різноманітності людей Землі та необхідності об’єднувати зусилля громадськості щодо соціальної адаптації людей із синдромом Дауна. Один із символів цього дня є Rock Your Socks! Шкарпетки нагадують хромосоми, тож вони є веселий і яскравий спосіб підкреслення індивідуальності. Організатори заходів цього дня закликають носити дивні шкарпетки, яскраві шкарпетки, довгі шкарпетки, будь-які шкарпетки взагалі для підкреслення своєї унікальності.
В фондах ННМБУ можна ознайомитись із літературою за цією темою:
- Діагностика та лікування природжених вад розвитку у плодів, новонароджених та дітей раннього віку : збірник наукових праць ДУ «ІПАГ НАМН України». – Київ : Задруга, 2018.
- С. М. Касян, В. О. Петрашенко, М. П. Загородній. Вибрані аспекти медичної генетики : навчальний посібник. – Суми : Сум.держ. ун-т, 2019.
- Л. В. Акуленко, Ю. О. Козлова, И. Б. Манухин. Дородовая профилактика генетической патологии плода : руководство для врачей. – Москва : Гэотар-Мед., 2019.
- Г. Б. Соколова. Теоретико-методичні засади психологічного супроводу школярів із синдромом Дауна: автореферат дис. … д-ра психол. наук :. – Київ, 2019.
115 років від дня народження онколога, доктора медичних наук, професора Івана Тодосійовича Шевченка (1905-1993)
Онколог, доктор медичних наук (1950), професор (1952). Закінчив Харківський медичний інститут (1930). У 1931-1934 – хірург і головний лікар управління санаторіями та будинками відпочинку України; 1934-1937 – завідувач хірургічного відділення та головний лікар Слодібського медкомбінату в Києві; 1938-1941 – начальник лікарсько-санітарної служби Південно-Західної залізниці, завідувач онкологічного відділення Центральної дорожньої лікарні; 1941-1943 – провідний хірург евакогоспіталю 6-ї загальновійськової армії, а також лікар 1-го рангу у фронтових евакогоспіталях; з 1943 – провідний хірург госпіталю та всієї госпітальної бази армії; з 1945 – директор Київського рентгено-радіологічного та онкологічного інституту; надалі працював на посадах доцента (1946-1952), завідувача (1952-1959, 1971-1975) кафедри онкології Київського інституту удосконалення лікарів; у 1951-1971 – головний онколог МОЗ України.
Наукові праці присвячені питанням передракових станів, профілактики злоякісних пухлин, раку стравоходу тощо; запропонована методика операції на прямій кишці зі збереженням слизової оболонки сфінктера, створені метод операції накладення фістули шлунка на зразок “хоботка завитка”, метод закриття пневмотораксу, розроблений новий метод рентгено-радіумхірургії раку різних локалізацій.