Календар медицини

Проведення Тижня імунізації покликане привернути увагу громадськості до імунізації як одного з головних профілактичних заходів, що дозволяють вберегти людство від інфекційних захворювань. ВООЗ наполегливо рекомендує родинам обов’язково вакцинувати дітей проти смертоносних хвороб.

За даними ВООЗ, імунізація дозволяє щорічно запобігати від 2 до 3 мільйонів випадків смерті від дифтерії, правця, кашлюку, кору, свинки та краснухи. Кількість дітей, які вчасно отримують вакцину, зростає, зокрема завдяки старанням ВООЗ і оголошеного нею Тижня імунізації.

Метою Глобального плану дій ВООЗ відносно вакцин є гарантування до 2020 року кожній людині захисту від інфекцій, які можливо попередити методом імунізації. На національному рівні країни мають забезпечити охоплення щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця 80 % відповідного населення, впровадити одну чи більше нових вакцин, ліквідувати поліомієліт, кір, краснуху, правець у матерів і новонароджених.

95 років від дня народження вченого в галузі медицини праці, академіка АМН та НАН України, доктора медичних наук, професора Олександра Оганесовича Навакатікяна (1925-2006)

Академік АМН України (1993), академік HAH України (1992), член-кореспондент РАМН (1988), доктор медичних наук (1963), професор (1965), заслужений діяч науки України (1985), заступник директора (1968-1996), керівник відділу фізіології праці Інституту медицини праці АМН України (1968-2002).

Відомий вчений у галузі медицини праці. Дослідження присвячені механізмам розвитку, діагностиці та профілактиці стресу, передпатології та патології, що виникли під впливом трудової діяльності та факторів середовища.

Наукові праці: “Функції дихання при пневмоконіозах та пилових бронхітах” (1967); “Вікова працездатність осіб розумової праці” (1979); “Вплив умов праці на працездатність та здоров’я операторів” (1984); “Фізіологія та гігієна розумової праці” (1987); “Здоров’я та працездатність при розумовій праці” (1989).

85 років від дня народження соціального гігієніста, доктора медичних наук, професора Анатолія Родіоновича Уваренка (1935-2014)

Соціальний гігієніст, доктор медичних наук (1986), професор (1987), директор Київського НДІ соціальної гігієни та управління охорони здоров’я (1989-1994), керівник Республіканського відділу (Центру) наукової медичної інформації та патентноліцензійної роботи МОЗ України (1975-2005). Професор кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я з підвищенням кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я (2010 р. була перейменована на кафедру менеджменту охорони здоров’я) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (2006-2014).

Наукові праці були присвячені питанням медичної інформації, проблемам медичної профілактики й якості медичного забезпечення.

120 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Василя Йосиповича Акімова (1900-1964)

Хірург, доктор медичних наук (1951), професор (1951). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Одеський медичний інститут (1930). Працював у Кадіївській райлікарні Сталінської (Донецької) області (1930-1935); асистентом (1935-1941) Українського інституту вдосконалення лікарів (Харків); головним, потім провідним хірургом евакошпиталю (1941-1945); доцентом кафедри факультетської хірургії Львівського медичного інституту (1945-1950); завідувачем кафедри факультетської хірургії Станіславського медичного інституту (1950-1953); професором Львівського медичного інституту (1953-1958); завідувачем кафедри хірургії № 1 Київського інституту вдосконалення лікарів (1958-1964).

Основні напрями наукової діяльності: хірургія щитоподібної залози, хірургічне лікування відкритих пошкоджень грудної клітки (проникні вогнепальні поранення); ускладнення при захворюваннях шлунка, дванадцятипалої кишки; питання топічної діагностики виразок, що кровоточать.

Наукові праці: “О сплетении при болезни Гоше” (1934); “Клиника и диагностика рака щитовидной железы” (1936); “Клиника и диагностика хронического неспецифического тиреоидита” (1936); “Риделевский зоб” (1940).

95 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Ігоря Михайловича Ганджи (1925-2007)

Терапевт, доктор медичних наук (1961), професор (1963), заслужений діяч науки УРСР (1987). Закінчив Київський медичний інститут (1946). Працював в Інституті клінічної медицини (нині Інститут кардіології АМНУ, Київ; 1946-1951 та 1954-1962, зокрема від 1957 очолював відділ функціональної патології); від 1951 – в Київській медичній академії післядипломної освіти (з перервою): завідувач (1962-1993), професор (1993-2001) кафедри сімейної медицини. Головний терапевт МОЗ УРСР (1957-1967).

Вивчав патогенез захворювань печінки та жовчних шляхів, запальних захворювань серцевого м’яза, ревматизму, дифузних захворювань сполучної тканини, атеросклерозу, васкулітів малого кола кровообігу.

Наукові праці: “Профилактика и лечение атеросклероза” (1966); “Атеросклероз” (1973; 1978); “Системные болезни соединительной ткани” (1988); “Некоронарогенні захворювання серцевого м’яза” (1993); “Ревматологія” (1996); “Внутрішні хвороби” (2002).

70 років від дня народження психіатра, доктора медичних наук, професора Олександра Костянтиновича Напрєєнка (1950)

Психіатр, доктор медичних наук (1991), професор (1992), заслужений діяч науки і техніки України (2004), завідувач кафедри психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту (1973), після чого 3 роки працював у Чернігівській області на посадах лікаря-терапевта та головного лікаря сільської дільничної лікарні, а потім 10 років лікарем-психотерапевтом і молодшим науковим співробітником НДІ урології та нефрології. У 1976 пройшов спеціалізацію за фахом “Психіатрія”. У Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця працює з 1986 року: на посадах асистента, потім доцента, з 1991 року завідувача кафедри психіатрії та наркології. З 1997 по 2000 – член експертної ради ВАК України. З 1998 по 2005 і в 2013 – головний позаштатний спеціаліст з психіатрії та наркології МОЗ України.