Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Мета цього дня – привернути увагу населення до проблем, пов’язаних із судинно-мозковими захворюваннями. День було засновано ВООЗ за участі Всесвітньою організацією боротьби з інсультом.
Інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу, внаслідок якого виникає пошкодження частини головного мозку. Щорічно понад 110 тис. українців стають жертвами інсульту. Третина з тих, хто захворів, – молодша 65 років. Інсульт посідає друге місце в списку патологій, від яких помирають наші громадяни.
В зоні ризику розвитку захворювання знаходяться:
- Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, зокрема ті, хто страждає на гіпертончіну хворобу та мають високий вміст холестерину у крові;
- Ті, хто має ендокринні патології, зокрема діабет;
- Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, страждають на ожиріння;
- Особи, які зловживають алкоголем, курять.
Існують два різновиди інсульту:
- геморагічний спричиняється розривом мозкової артерії;
- ішемічний виникає при закупорюванні тромбом артерії, яка постачає кров у мозок.
Слід пам’ятати, що прогноз захворювання залежить від швидкості та ефективності надання допомоги, тому важливим є обізнаність населення щодо перших ознак захворювання. Якщо виникла підозра щодо інсульту:
- Попросіть людину посміхнутися чи випити ковток води. Через те, що один куточок губ опущений зробити це не можливо;
- Запропонуйте повторити за вами речення. У людини, в якої розвивається інсульт мова нерозбірлива, плутана. Повторити речення їй важко;
- Запропонуйте підняти вгору обидві руки. Через слабкість обидві руки будуть підніматись не однаково (одна рука буде відставати);
- Виникає різкий інтенсивний біль у голові;
- Розвивається раптова сабкість чи оніміння у частині тулуба або кінцівках.
ВООЗ попереджає, якщо ви помітили хоча б один із цих проявів у людини, негайно викликайте екстрену допомогу!
Ініціатором проведення цього дня в 2004 році виступила Міжнародна федерація асоціацій псоріазу (International Federation of Psoriasis Associations – IFPA).
За різними оцінками на псоріаз страждає близько 2–4% жителів Землі. В Україні кількість хворих становить понад 1 млн осіб. Більшість пацієнтів із псоріазом скаржаться на низьку якість життя.
Псоріаз – неінфекційне хронічне захворювання, що вражає переважно шкіру, але також можливе запалення суглобів. Причини цієї хвороби досі не з’ясовані. Вважається, що розвитку патології сприяють різні чинників: імунні розлади, порушення обміну речовин, супутні ендокринні та неврологічні захворювання. На сьогодні вилікувати псоріаз поки неможливо, проте перебіг хвороби можна контролювати, досягаючи тривалих періодів ремісії.
На жаль, у суспільстві ще й досі поширені міфи щодо передачі захворювання при безпосередньому контакті з хворим або при користуванням спільними предметами побуту та гігієни.
Насправді псоріаз не передається повітряно-краплинним або статевим шляхом, а також при безпосередньому контакті. Більше того, це захворювання не передається дитині при годуванні грудьми і навіть при переливанні крові. Тож хворі на псоріаз можуть спокійно відвідувати басейни, лазні, інші громадські місця, користуватися загальними рушниками, постільною білизною, не створюючи при цьому загрозу інфікування.
135 років від дня народження оториноларинголога, професора Якова Олександровича Шварцберга (1885-1969)
Оториноларинголог, професор (1935), заслужений діяч науки УРСР (1941), завідувач кафедри оториноларингології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1944-1963), професор-консультант (по 1969). У 1923 р. був призначений начальником ЛОР-відділення Київського окружного військового госпіталю та головним отоларингологом Київського особового військового округу. У 1932 був обраний приват-доцентом Київського інституту удосконалення лікарів, а в 1935 – завідувачем ЛОР-кафедри Київського медичного стоматологічного інституту з присудженням йому звання професора.
Наукові праці були присвячені тонзилярній проблемі, бойовим травмам лор-органів, трахеобронхоезофагоскопії при сторонніх тілах, склеромі.
125 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Петра Михайловича Буйка (1895-1943)
Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1936), професор (1938). Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник воєнних дій 1918-1920, 1-ї та 2-ї світових воєн. Закінчив Київський медичний інститут (1922). У 1923-1929 – голова Бердичівського комітету профспілки “Медсанпраця”, завідувач здороввідділу в Білій Церкві, головний лікар лікарень Червоного Хреста в Білій Церкві та Люботині. Від 1930 – доцент Київського медичного інституту; від 1931 – завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського стоматологічного інституту; у 1933-1938 – один із засновників і директор Київського НДІ охорони материнства і дитинства, який у 1950-1993 носив його ім’я (нині Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМНУ); 1939-1941 – завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського медичного інституту. Під час 2-ї світової війни – хірург медсанбату; після поранення під м. Умань Черкаської області потрапив у полон, звідки втік. Працював хірургом у Фастівській районній лікарні (від 1942). Був партизаном, урятував понад 1000 радянських громадян від вивезення на фашистську каторгу. Від липня 1943 очолював медичну частину партизанського загону. Спалений живцем німецькими карателями в с. Ярошівка Фастівського району, де встановлено пам’ятник.
Основні напрями наукових досліджень: профілактика та лікування розривів промежини під час пологів, лікування міхурево-піхвових нориць. Запропонував метод фістулографії з гомотрансплантацією плаценти на ушитий дефект сечового міхура.
Наукові праці: “Клініка і профілактика розривів промежини при пологах” (1940); “Хирургическое лечение пузырно-влагалищных свищей у женщин с применением плацентарной ткани” (1954).
120 років від дня народження травматолога-ортопеда, доктора медичних наук, професора Андрія Фаустовича Бродського (1900-1979)
Травматолог-ортопед, доктор медичних наук (1967), професор (1968), завідувач оргмедвідділу (1950-1954), керівник лабораторії консервування і трансплантації біологічних тканин (1959-1969) Українського НДІ травматології та ортопедії.
Основні напрями його діяльності: виготовлення біологічної плівки та застосування її для лікування хворих з опіками та трофічними виразками, розроблення технологій заготівлі, консервування та трансплантації кісткових гомотрансплантантів для хірургічного лікування травматологічних та ортопедичних хворих.
105 років від дня народження гематолога, організатора охорони здоров’я, члена-кореспондента АН УРСР, доктора медичних наук Семена Семеновича Лаврика (1915-1990)
Гематолог, організатор охорони здоров’я, член-кореспондент АН УРСР (1979), доктор медичних наук (1966), професор (1967), директор Київського НДІ гематології та переливання крові (1960), ректор Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1970-1984), керівник лабораторії консервування кісткового мозку Київського НДІ гематології та переливання крові МОЗ УРСР (1984-1989). Лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки за цикл праць “Створення наукових основ та методів кріоконсервування клітинних суспензій і їх застосування у медицині” (посмертно. 1992)