Календар медицини

З метою поширення інформації про дану патологію 6 березня у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з глаукомою. Його започаткували у 2008 році за ініціативи Всесвітньої асоціації товариств глаукоми (WGA) та Всесвітньої асоціації пацієнтів з глаукомою (WGPA). Фахівці попереджають, тільки раннє виявлення і правильне лікування захворювання дає змогу зберегти зір. Для цього необхідний регулярний профілактичний огляд у офтальмолога. Лікарі радять проходити обстеження особам у віці 35-40 років не рідше ніж 1 раз на 5 років, а тим, чий вік старший за 50, – кожні 2-3 роки.

Глаукома – це одне з найбільш інвалідизуючих офтальмологічних захворювань, при якому діагностують постійне або періодичне підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ). Дана патологія характеризується також атрофією зорового нерву та зміною полів зору. Нерідко глаукома призводить до часткової або повної втрати його втрати.

Кількість хворих на глаукому у світі сягає 65 млн. А серед 28 млн незрячих майже кожен п’ятий втратив зір через цю патологію. За даними статистики, глаукому діагностують у 1-2% людей старших за 40 років, але близько 25% випадків захворювання залишаються невиявленими. Якщо патологію діагностували у віці 40-45 років, то при відсутності лікування до 60-65 років людина може повністю осліпнути.

До підвищення ВОТ призводить накопичення внутрішньоочної рідини внаслідок надмірної її продукції чи порушення виведення внаслідок змін дренажної системи ока. Чому стаються ці зміни достеменно не відомо.

В групі ризику знаходяться особи:

• у родичів яких було діагностовано глаукому;
• старші 40 років, у яких ВОТ знаходиться у верхній межі норми, або з підвищеним ВОТ незалежно від віку;
• з високим ступенем короткозорості після 40-50 років або далекозорості (особливо жінки після 50 років);
• в анамнезі яких травми або запальні захворювання очей;
• старші за 60-70 років;
• хворі на діабет, ендокринні, нервові та кардіоваскулярні захворювання;
• які проходять тривалий курс лікування гормональними препаратами;
• зі зниженим (щодо вікової норми) артеріальним тиском.

Симптомами глаукоми можуть бути:

• біль, різь, відчуття важкості та почервоніння очей;
• звуження поля зору, затуманення, поява «сітки» перед очима;
• при погляді на яскраве світло з’являються «райдужні кола»;
• погіршення зору у вечірній та нічний час доби;
• відчуття підвищеного зволоження очей;
• незначні болі навколо очей.

У фондах ННМБУ можна ознайомитись з літературою за цією темою:

1. Кощинець О. Б., Капечук В. В., Крицун Н. Ю. Особливості чинників ризику прогресування первинної глаукоми та їх вплив на розвиток пізніх стадій захворювання // Клінічна та профілактична медицина. – 2019. – № 3/4. – С. 41-46.
2. Фурсова А. Ж. и др. Антиангиогенная терапия диабетического макулярного отека у пациентов с первичной открытоугольной глаукомой // Вестник офтальмологии. – 2020. – Т. 136, № 6 ч.2. – С. 185-194.
3. Назирова З. Р., Туракулова Д. М., Бузруков С. Б. Хирургическое лечение врожденной глаукомы у детей с применением дренажа «Глаутекс» // Вестник офтальмологии. – 2020. – Т. 136, № 6 ч.2. – С. 202-206.
4. Новицький І. Я., Левицька О. В. Порівняння ефективності непроникаючої глибокої склеректомії в комбінації з ендотрабекулоектомією та трабекулоектомії // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 2. – С. 27-31.
5. Ісаєв О. А., Сердюк В. М. Зв’язок первинної відкритокутової глаукоми з поліморфізмом rs2070744 (T-786C) гена ендотеліальної NO-синтази (NOOS3) в українській популяції // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 3. – С. 3-9.
6. «Глаукома». Стандарти медичної допомоги // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 4. – С.75-81.
7. Лопадчак Р. М., Новицький І. Я., Федус Я. З. Наш досвід лазерної іридотомії у пацієнтів із хронічною закритокутовою глаукомою // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 6. – С. 10-13.
8. Dusmukhamedova A. M., Tuchibaeva D. M., Khadzhimetov A. A. Assessing factors of endothelialv vascular dysfunction in patients with primary open-angle glaucoma // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 6. – Р. 14-18.
9. Левицька О. В., Новицький І. Я. Вплив дозованої ендотрабекулоектомії з непроникною глибокою склеректомією на рівень внутрішньоочного тиску та показники відтоку вологи передньої камери // Запорізьк. мед. журнал. – 2022. – Т. 24, № 3. – С. 328-331.

100 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук, професора Василіси Степанівни Коваленко (1921-1993)

Стоматолог, доктор медичних наук (1971), професор (1976). Закінчила Київський стоматологічний інститут (1946). Працювала в Київському медичному інституті: декан стоматологічного факультету (1960-1966 та 1970-1985), професор кафедри хірургічної стоматології (1969-1986).

Вивчала питання клініки, діагностики та лікування неепідемічних сіаладенітів, остеомієліту щелеп тощо.

Наукові праці: “Два случая дермоидной кисты редкой локализации” (1974); “Редкое наблюдение болезни Маделунга” (1978); “Исходы лечения больных с флегмонами лица в зависимости от сроков их первичной диагностики” (1980).

125 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Іллі Леонтійовича Зайченка (1896-1964)

Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1938), професор (1949). Учасник 1-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1924), де й працював до 1927. У 1927-1935 – в Українському НДІ ортопедії та травматології (нині Інститут патології хребта та суглобів АМНУ, Харків); 1935-1941 – старший науковий співробітник Українського НДІ ортопедії (нині Інститут травматології та ортопедії АМНУ, Київ) і керівник клініки ортопедії, травматології та польової хірургії 2-го Київського медичного інституту; під час 2-ї світової війни – військовий лікар; у 1944-1946 – завідувач кафедри військово-польової хірургії, ортопедії і травматології Одеського медичного інституту й інституту удосконалення лікарів; 1946-1951 – завідувач клініки дитячої хірургії, ортопедії і травматології, заступник директора з наукової роботи Інституту охорони материнства і дитинства у м. Мукачеве; за сумісництвом у 1946-1948 – завідувач кафедри анатомії людини, 1948 – загальної хірургії Ужгородського університету; від 1951 – у Львівському медичному інституті, де в 1955 організував і відтоді очолював кафедру ортопедії, травматології та дитячої хірургії.

Наукові дослідження були присвячені регенерації травмованих кісткової та хрящової тканин; структурі травматизму, його профілактиці в працівників нафтовидобувної та нафтопереробної, сільськогосподарської та деревообробної промисловостей; лікуванню переломів і вивихів хребта, вроджених вивихів стопи, туберкульозних кокситів, гонітів і спондилітів.

Наукові праці: “Трансплантация эпифизарного хряща и регенерация костной и хрящевой ткани” (1957); “Элементы к построению управления регенеративным процессом костной ткани и вообще тканей” (1958); “Пластика костных дефектов в свете стадийного развития регенеративного процесса” (1958).

80 років від дня народження фармаколога, доктора медичних наук, професора Надії Олександрівни Горчакової (1941)

Фармаколог, доктор медичних наук (1987), професор (1990). Закінчила Київський медичний інститут (1964), де відтоді й працює: від 1989 – професор. Голова експертної комісії Державного фармакологічного центру МОЗ України (від 1991).

Досліджує проблеми фармакології біохімічних, фізико-хімічних, метаболічних і серцево-судинних засобів.

Наукові праці: “Індивідуальна чутливість організму до ліків” (1991); “Магний в медицине” (1992); “Экологическая фармакология” (1998); “Спирулина и здоровье” (2000); “Фармакологія” (2001); “Фармакология. Рецептура. Практические занятия” (2003); “Очерки фармакологии метаболических средств” (2001); “Кардиопротекторы” (2005).

65 років від дня народження організатора охорони здоров’я, доктора медичних наук Василя Михайловича Князевича (1956)

Організатор охорони здоров’я, доктор медичних наук (2009), заслужений лікар України (2007). Закінчив Івано-Франківський державний медичний інститут (1984). Працював на посадах лікаря (1984-1985) Бучацької ЦРЛ, головного лікаря Яблунівського туберкульозного санаторію (1985-1987), головного лікаря Бучацького району Тернопільської області (1987-1992), завідувача відділу охорони здоров’я Тернопільської обласної державної адміністрації (1992-1998), головного лікаря та генерального директора Тернопільського комунального спеціалізованого медичного об’єднання “Фтизіатрія” (2000-2002), головного лікаря центральної поліклініки Деснянського району м. Києва та начальника відділу охорони здоров’я Деснянської районної державної адміністрації м. Києва (2002-2005), начальника медичного управління, заступника керівника Державного управління справами (2005-2007), Міністра охорони здоров’я України (2007-2010), ректора Київського медичного університету Української асоціації народної медицини (2012-2013), завідувача кафедри управління охорони суспільного здоров’я Національної академії державного управління при Президентові України (з 2013).

Основні напрями наукової діяльності: державна політика та державне управління охороною здоров’я.

95 років від дня народження патологоанатома, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента НАНУ, академіка АМНУ Дмитра Деонисовича Зербіно (1926)

Патологоанатом, доктор медичних наук (1966), професор (1967), член-кореспондент НАН України (1991), академік АМН України (2002), заслужений діяч науки УРСР (1988). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1950), де відтоді й працював: у 1965-1966 – професор кафедри патологічної анатомії; 1966-2000 – завідувач однойменної кафедри, водночас від 1996 – директор Інституту клінічної патології Львівського медичного університету. Віце-президент Асоціації патологів України (від 1994).

Засновник розділу патологічної анатомії – патологічна морфологія лімфатичної системи. Описав механізми лімфо- та гематогенного метастазування раку, наслідки блокади лімфатичних шляхів пухлинними клітинами; запропонував морфологічні критерії синдрому дисемінованого внутрішньо-судинного згортання крові. Також вивчає ураження судин неатеросклеротичного походження – васкуліти й ангіопатії, питання екологічної патології людини.

Наукові праці: “Общая патология лимфатической системы” (1974); “Васкулиты и ангиопатии” (1977); “Диссеминированное внутрисосудистое свертывание крови” (1989); “Чернівецька хімічна хвороба: нове екологічне захворювання?” (1998); “Хвороби нирок: Атлас макропатології та мікропатології” (2003); “Екологічні катастрофи в світі та в Україні” (2005); “Двостулковий аортальний клапан: клінічна патологія” (2009).