Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
80 років від дня народження лікаря-імунолога, алерголога, доктора медичних наук, професора Георгія Миколайовича Дранніка (1941)
Лікар-імунолог, алерголог, доктор медичних наук (1980), професор (1986). Закінчив Харківський медичний інститут (1965). Працював лікарем. Від 1968 – в Інституті урології АМНУ (Київ): від 1980 – завідувач лабораторії імунології; водночас від 1987 – керівник Українського центру клінічної імунології, від 1994 – засновник і завідувач кафедри клінічної імунології та алергології з курсом дитячої клінічної імунології Національного медичного університету. Фундатор служби клінічної імунології в Україні. Брав участь у створенні мережі трансплантаційних центрів (Донецьк, Львів, Запоріжжя). Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з питань клінічної та лабораторної імунології (1992-2004). Організатор і перший президент Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації (від 1999).
Наукові дослідження в галузях трансплантаційної імунології й імуногенетики, порушення імунітету в осіб з урологічними та нефрологічними патологіями, з синдромом підвищеної втоми й ознаками вторинного імунодефіциту; імунопатогенезу в подружжі; взаємозв’язку між антигенами системи HLA та схильністю до уронефрологічних захворювань.
Наукові праці: “Система иммунитета при заболеваниях внутренних органов” (1985); “Иммунитет и инфекция при пересадке почки” (1986); “Иммунонефрология” (1989); “Генетические системы крови человека и болезни” (1990); “Иммунотропные препараты” (1994); “Клиническая иммунология и аллергология” (1999, 2003, 2006); “Влияние эрбисола ультрафарм при рецидивирующей герпетической инфекции на продукцию ИЛ-4, ИЛ-10 и экспрессию активационных молекул” (2006).
135 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Ганни Єфремівни Фруміної (1886-1959)
Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1950), професор (1950). Закінчила медичний факультет Страсбурзького університету (1911) та Санкт-Петербурзький Жіночий медичний інститут (1915). З 1919 працювала в Будинку калічної дитини, на базі якого в 1924 був створений Всеукраїнський державний дитячий ортопедичний інститут (з 1931 – Український інститут ортопедії та травматології), в якому завідувала кістково-туберкульозним відділенням та ортопедо-травматологічною клінікою для дітей та підлітків (1924-1959); одночасно з 1923 працювала на кафедрі ортопедії і травматології Київського інституту удосконалення лікарів на посадах асистента, доцента (1936-1937) та завідувача кафедри (1937-1941). У часи 2-ї світової війни працювала в госпіталях на посадах хірурга-травматолога.
Основні напрями наукової діяльності: лікування вроджених вад розвитку опорно-рухового апарату в дітей і підлітків, вродженого вивиху стегна, клишоногості, м’язової кривошиї, наслідків поліомієліту та кістково-суглобового туберкульозу; розробила низку методик стабілізації ступні при поліомієліті, транспозиції м’язів при млявих паралічах; уперше в СРСР успішно застосувала відкрите вправлення при вродженому вивиху стегна; зробила значний внесок у розробку консервативного й оперативного лікування вродженої клишоногості.
120 років від дня народження патологоанатома, доктора медичних наук, професора Михайла Костянтиновича Даля (1901-1984)
Патологоанатом, доктор медичних наук (1938), професор (1946), заслужений діяч науки УРСР (1951). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Казанський університет (РФ, 1926). Працював у Кубанському медичному інституті (м. Краснодар, РФ, від 1927); Ленінградському інституті удосконалення лікарів (нині Санкт-Петербург, 1933-1944; від 1940 – професор); завідувач кафедри патологічної анатомії Київського інституту удосконалення лікарів (1944-1973). Головний патологоанатом МОЗ УРСР (від 1945).
Наукові дослідження з питань патологічної анатомії та патологічної гістології, зокрема з прозекторської справи, патолого-анатомічної діагностики. Вивчав історію патологічної анатомії й організації патолого-анатомічної служби.
Наукові праці: “Патолого-анатомическая документация” (1946); “Клинико-патолого-анатомический анализ врачебной диагностики” (1949); “Патоморфология склеромы” (1959).
70 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук, професора Галини Федорівни Білоклицької (1951)
Стоматолог, доктор медичних наук (1997), професор (1997), заслужений діяч науки і техніки України (2009). Закінчила Одеський медичний інститут (1974). Працювала старшим лаборантом, молодшим, старшим, провідним науковим співробітником, завідувачем відділу захворювань пародонту в Одеському НДІ стоматології (1974-1996); від 1997 – професор кафедри терапевтичної стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти.
Наукові праці: “Показатели, характеризующие выраженность гиперестезии твердых тканей зубов у больных пародонтитом” (1992); “Железо ротовой жидкости при воспалении пародонта” (1995); “Сезонная и возрастная направленность показателей обмена углеводов и системы пируват-лактат при катаральном гингивите и генерализованом пародонтите” (1996).
95 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Олега Олександровича Бухтіарова (1926-1993)
Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1965), професор (1968). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Львівський медичний інститут (1950). Працював завідувачем Олицького райздороввідділу Волинської області (1950-1952); клінічним ординатором, науковим співробітником, завідувачем відділу Українського НДІ протезування в Харкові (1952-1956); завідувачем гіпсово-протезного кабінету Харківської лікарні (1956-1957); завідувачем протезно-ортопедичного відділення Харківського обласного шпиталю для інвалідів війни (1957-1958); науковим співробітником, керівником клініки протезування НДІ ортопедії та травматології в Харкові (1958-1967); керівником клініки відновного лікування та складного протезування в Українському НДІ травматології та ортопедії в Києві (1967-1992). Один з організаторів протезно-ортопедичної допомоги інвалідам в Україні.
Вивчав проблеми ампутації кінцівок і кістково-пластичної операції на куксах кінцівок. Досліджував питання протезування інвалідів з дефектами кінцівок, розробляв нові методи відновного лікування та нові конструкції протезів і хірургічного інструменту.
Наукові праці: “О перспективах восстановительного лечения и протезирования на Украине” (1960); “Этапы совершенствования ампутации голени по Биру. Реконструктивная операция с пластикой собственной связки надколенника при коротких культях голени” (1966); “Усовершенствованный способ миофасцио-пластической ампутации и реампутации культей голени” (1966); “Особенности оперативной техники при выполнении костнопластических операций на культях нижних конечностей” (1968); “Реконструктивные костнопластические операции на культях конечностей инвалидов с применением гомо- и гетеротрансплантатов для удлинения костных культей и увеличения их опорной поверхности” (1973).
21 березня – Міжнародний день людини з синдромом Дауна. Ідея обрати саме цю дату належить французькій асоціації, що займається дослідженням даної патології. Синдром Дауна – це найпоширеніший генетичний хромосомний розлад, спричинений аномальним поділом клітин, що призводить до появи трьох копій хромосоми 21. У 2007 році ВООЗ офіційно затвердила статус міжнародного дня.
Причини виникнення хромосомної аномалії достеменно не відомі. Одним із факторів, що підвищує ризик народження дитини з синдромом Дауна, є вік матері. Жінки, які на момент вагітності мають 35 років і старші, підлягають більшому ризику народити дитину із генетичним розладом.
Люди із синдромом Дауна мають певні фізичні особливості: приплюснуте обличчя, маленька голова, коротка шия, висунутий язик, скошені вгору очні щілини, маленькі вуха, маленьку широку долоню з однією складкою, невеличку стопу, короткі пальці, низький зріст. Крім того, у таких людей поганий м’язовий тонус, а на райдужці ока можуть спостерігатись крихітні білі плями (плямами Брушфілда). Щодо інтелектуального розвитку, то у більшості людей із синдромом Дауна спостерігають легкі та помірні когнітивні порушення. Вони відчувають проблеми із мовленням, а також короткостроковою та довгостроковою пам’яттю.
Багато людей із синдромом Дауна не мають серйозних вроджених дефектів, крім зовнішніх ознак хвороби. Проте проблеми із здоров’ям можуть бути значними, зокрема втрата слуху, обструктивне апное, часті вушні інфекції, хвороби очей, вроджені хвороби серця та травного тракту.
Синдром Дауна – це стан, що триває все життя. Рання діагностика, профілактика захворювань, фізична терапія та участь у програмах соціальної адаптації допомагає таким пацієнтам покращити їхні фізичні та інтелектуальні здібності, розвинути їх потенціал.
Світова спільнота закликає в цей день до підвищення обізнаності про дану патологію, толерантності, визнання різноманітності людей Землі та необхідності об’єднувати зусилля громадськості щодо соціальної адаптації людей із синдромом Дауна. Один із символів цього дня є Rock Your Socks! Шкарпетки нагадують хромосоми, тож вони є веселий і яскравий спосіб підкреслення індивідуальності. Організатори заходів цього дня закликають носити дивні шкарпетки, яскраві шкарпетки, довгі шкарпетки, будь-які шкарпетки взагалі для підкреслення своєї унікальності.
В фондах ННМБУ можна ознайомитись із літературою за цією темою:
- Діагностика та лікування природжених вад розвитку у плодів, новонароджених та дітей раннього віку : збірник наукових праць ДУ «ІПАГ НАМН України». – Київ : Задруга, 2018.
- С. М. Касян, В. О. Петрашенко, М. П. Загородній. Вибрані аспекти медичної генетики : навчальний посібник. – Суми : Сум.держ. ун-т, 2019.
- Л. В. Акуленко, Ю. О. Козлова, И. Б. Манухин. Дородовая профилактика генетической патологии плода : руководство для врачей. – Москва : Гэотар-Мед., 2019.
- Г. Б. Соколова. Теоретико-методичні засади психологічного супроводу школярів із синдромом Дауна: автореферат дис. … д-ра психол. наук :. – Київ, 2019.