Календар медицини

95 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Олега Олександровича Бухтіарова (1926-1993)

Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1965), професор (1968). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Львівський медичний інститут (1950). Працював завідувачем Олицького райздороввідділу Волинської області (1950-1952); клінічним ординатором, науковим співробітником, завідувачем відділу Українського НДІ протезування в Харкові (1952-1956); завідувачем гіпсово-протезного кабінету Харківської лікарні (1956-1957); завідувачем протезно-ортопедичного відділення Харківського обласного шпиталю для інвалідів війни (1957-1958); науковим співробітником, керівником клініки протезування НДІ ортопедії та травматології в Харкові (1958-1967); керівником клініки відновного лікування та складного протезування в Українському НДІ травматології та ортопедії в Києві (1967-1992). Один з організаторів протезно-ортопедичної допомоги інвалідам в Україні.

Вивчав проблеми ампутації кінцівок і кістково-пластичної операції на куксах кінцівок. Досліджував питання протезування інвалідів з дефектами кінцівок, розробляв нові методи відновного лікування та нові конструкції протезів і хірургічного інструменту.

Наукові праці: “О перспективах восстановительного лечения и протезирования на Украине” (1960); “Этапы совершенствования ампутации голени по Биру. Реконструктивная операция с пластикой собственной связки надколенника при коротких культях голени” (1966); “Усовершенствованный способ миофасцио-пластической ампутации и реампутации культей голени” (1966); “Особенности оперативной техники при выполнении костнопластических операций на культях нижних конечностей” (1968); “Реконструктивные костнопластические операции на культях конечностей инвалидов с применением гомо- и гетеротрансплантатов для удлинения костных культей и увеличения их опорной поверхности” (1973).

21 березня – Міжнародний день людини з синдромом Дауна. Ідея обрати саме цю дату належить французькій асоціації, що займається дослідженням даної патології. Синдром Дауна – це найпоширеніший генетичний хромосомний розлад, спричинений аномальним поділом клітин, що призводить до появи трьох копій хромосоми 21. У 2007 році ВООЗ офіційно затвердила статус міжнародного дня.

Причини виникнення хромосомної аномалії достеменно не відомі. Одним із факторів, що підвищує ризик народження дитини з синдромом Дауна, є вік матері. Жінки, які на момент вагітності мають 35 років і старші, підлягають більшому ризику народити дитину із генетичним розладом.

Люди із синдромом Дауна мають певні фізичні особливості: приплюснуте обличчя, маленька голова, коротка шия, висунутий язик, скошені вгору очні щілини, маленькі вуха, маленьку широку долоню з однією складкою, невеличку стопу, короткі пальці, низький зріст. Крім того, у таких людей поганий м’язовий тонус, а на райдужці ока можуть спостерігатись крихітні білі плями (плямами Брушфілда). Щодо інтелектуального розвитку, то у більшості людей із синдромом Дауна спостерігають легкі та помірні когнітивні порушення. Вони відчувають проблеми із мовленням, а також короткостроковою та довгостроковою пам’яттю.

Багато людей із синдромом Дауна не мають серйозних вроджених дефектів, крім зовнішніх ознак хвороби. Проте проблеми із здоров’ям можуть бути значними, зокрема втрата слуху, обструктивне апное, часті вушні інфекції, хвороби очей, вроджені хвороби серця та травного тракту.

Синдром Дауна – це стан, що триває все життя. Рання діагностика, профілактика захворювань, фізична терапія та участь у програмах соціальної адаптації допомагає таким пацієнтам покращити їхні фізичні та інтелектуальні здібності, розвинути їх потенціал.

Світова спільнота закликає в цей день до підвищення обізнаності про дану патологію, толерантності, визнання різноманітності людей Землі та необхідності об’єднувати зусилля громадськості щодо соціальної адаптації людей із синдромом Дауна. Один із символів цього дня є Rock Your Socks! Шкарпетки нагадують хромосоми, тож вони є веселий і яскравий спосіб підкреслення індивідуальності. Організатори заходів цього дня закликають носити дивні шкарпетки, яскраві шкарпетки, довгі шкарпетки, будь-які шкарпетки взагалі для підкреслення своєї унікальності.

В фондах ННМБУ можна ознайомитись із літературою за цією темою:

1. Діагностика та лікування природжених вад розвитку у плодів, новонароджених та дітей раннього віку : збірник наукових праць ДУ «ІПАГ НАМН України». – Київ : Задруга, 2018.
2. С. М. Касян, В. О. Петрашенко, М. П. Загородній. Вибрані аспекти медичної генетики : навчальний посібник. – Суми : Сум.держ. ун-т, 2019.
3. Л. В. Акуленко, Ю. О. Козлова, И. Б. Манухин. Дородовая профилактика генетической патологии плода : руководство для врачей. – Москва : Гэотар-Мед., 2019.
4. Г. Б. Соколова. Теоретико-методичні засади психологічного супроводу школярів із синдромом Дауна: автореферат дис. … д-ра психол. наук :. – Київ, 2019.

55 років від дня народження дерматовенеролога, доктора медичних наук, професора Ольги Вадимівни Богомолець (1966)

Дерматовенеролог, доктор медичних наук (2003), професор (2007). Закінчила Київський медичний інститут (1989). У 1991-1995 – старший науковий співробітник лабораторії радіаційної патології МОЗ України; спеціалізувалася в США з екологічної дерматології в Пенсільванському університеті та з гістопатології шкіри в університеті Т. Джеферсона; 1995-2000 – завідувач відділення гістопатології шкіри Київського обласного шкірно-венерологічного диспансеру; 2000-2002 – лікар-дерматовенеролог Київського міського шкірно-венерологічного диспансеру; від 2003 – головний лікар, лікар-дерматовенеролог ПП “Клініка лазерної медицини доктора Богомолець” (з 2004 – ПП “Інститут дерматокосметології доктора Богомолець”); з 2007 – професор кафедри шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця; народний депутат України (з 2014); член Американської академії дерматології, Нью-Йоркської академії наук, Європейської академії дерматології та венерології; лауреат Премії імені В. Стуса (1992).

Основні напрями наукових досліджень: епідеміологія, діагностика, лікування вад розвитку та пухлин шкіри, психодерматологія, медична етика.

24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Ця дата обрана ВООЗ не випадково, адже в цей день у 1882 році Роберт Кох оголосив про виявлення бактерії, що спричиняє захворювання.

Туберкульоз — інфекційне захворювання, що викликають мікобактерії з групи Mycobacterium tuberculosis complex — M. tuberculosis, M. bovis i M. africanum. Це одна з найбільш смертоносних інфекцій у світі. За даними ВООЗ, щодня на туберкульоз захворюють понад 28 000, а вмирають близько 4 000 людей. Експерти вважають, що чверть світового населення заражена туберкульозними паличками. І хоча більшість з цих людей не є хворими або заразними, але вони мають високий ризик розвитку патології у майбутньому. Це залежить від різних факторів, найважливішим з яких є імунологічний статус людини.

До групи підвищеного ризику інфікування мікобактерією туберкульозу належать особи, які:

• ВІЛ-інфіковані;
• перебували в контакті з хворими на туберкульоз;
• вживають наркотики та алкоголь, курять;
• мають ослаблену імунну систему через недоїдання або імуносупресорну чи глюкортикоїдну терапію;
• хворі на цукровий діабет;
• страждають на ниркову недостатність;
• мають в анамнезі онкологічні захворювання, ревматоїдний артрит, хворобу Крона, псоріаз, червоний системний вовчак.

Туберкульоз може бути у активній формі, що в свою чергу поділяється на відкриту (хворий виділяє назовні мікобактерії туберкульозу) і закриту (хворий не є заразним), та латентній (прихованій). Важливо, що в світі поширюється туберкульоз із множинною лікарською стійкістю. У 2015 році таку форму захворювання діагностували у 480 тис. осіб в світі. На сьогодні Україна посідає друге місце у світі за поширеністю саме туберкульозу резистентного до антибіотиків.

Симптоми активної (відкритої) форми туберкульозу є:

• нав’язливий кашель, що триває понад 3 тижні;
• у мокротинні виявляються сліди крові;
• біль у грудях;
• відчуття постійної втоми, слабкість;
• втрата апетиту і зниження маси тіла;
• нічне потовиділення;
• підвищення температури тіла 37-38 °С або навпаки її зниження 35,5 °С.

1 лютого 2023 р. було оголошено тему цьогорічного Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом: «Так! Ми можемо покінчити з туберкульозом». Фахівці наполягають, спільними зусиллями ми можемо покінчити з туберкульозом до 2030 року. Для цього варто зосередитись на декількох напрямках: прискорити дослідження із розробки нової протитуберкульозної вакцини, забезпечити доступність населення до нової швидкої молекулярної діагностики та більш коротких та ефективніших схем лікування і профілактики туберкульозу.

Фтизіатрія – розділ клінічної медицини, що вивчає причини виникнення, закономірності поширення та механізми розвитку туберкульозу, викликані ним патологічні процеси в організмі людини та методи його профілактики, діагностики та лікування. Дата проведення професійного свята лікарів-фтизіатрів вибрана не випадково, саме 24 березня 1882 Роберт Кох зумів виділити бактерію, що викликає туберкульоз.

70 років від дня народження генетика, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента НАМНУ Наталії Григорівни Горовенко (1951)

Генетик, доктор медичних наук (2000), професор (2002), член-кореспондент НАМН України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (2003). Закінчила Київський медичний інститут (1975), де й працювала до 1989; відтоді – в Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): від 2000 – завідувач кафедри медичної генетики. Головний медичний генетик МОЗ України (від 2003).

Наукові дослідження присвячені генетиці вроджених вад розвитку та мультифакторіальних захворювань; молекулярній діагностиці; фармакогеноміці; генетиці, діагностиці та лікуванню алергічних захворювань, хронічного обструктивного бронхіту, муковісцидозу.

Наукові праці: “Стандартизація методів діагностики і лікування хворих різного віку на муковісцидоз” (1999); “Хронические обструктивные заболевания легких” (2001); “Novel mutations in arylsulfatase A gene in three Ukrainian families with metachromatic leucodystrophy” (2003); “Обґрунтування клінічної класифікації кропив’янки” (2003); “Врожденные несращения верхней губы и неба” (2003); “Генетические иследования в области профессиональной патологии” (2005); “Genetic polymorphisms of Glutathione-S-transferase (GST) M1 and bronchial asthma susceptibility in Ukrainian population” (2005); “The contribution of genetic polymorphisms of xenobiotic-metabolizing enzymes in the risk of breast cancer development in women” (2013); “Роль межгенных взаимодействий генов, кодирующих ферменты биотрансформации непрямых антикоагулянтов, и генов системы гемостаза в подборе дозы варфарина” (2014); “Характеристика генетичної структури населення України за поліморфними варіантами генів системи детоксикації ксенобіотиків” (2014); “Identification and characterization of six new mutations in GLB1 gene in Ukrainian patients with GM1 gangliosidosis and Morquio B disease” (2016); “Efficiency of application of different DNA probes in identifying marker chromosomes” (2016); “Молекулярно-генетичні та біохімічні фактори формування фенотипу пацієнтів з хворобою Гоше І типу” (2017).