Календар медицини

Відзначається з ініціативи ВООЗ щорічно в другу суботу травня. Перший Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією пройшов 14.05.2005 р.

Артеріальна гіпертензія – одне з найпоширеніших захворювань серцево-судинної системи. Більше 1,5 млрд осіб у світі хворіють на гіпертонію, проте майже 45 % хворих не знають, що у них підвищений тиск. В Україні зареєстровано понад 13 млн осіб, хворих на артеріальну гіпертензію, з яких систематично отримують лікування лише 14 %, приймають лікарські препарати періодично – 35 %. Щорічно цю хворобу виявляють у 1 млн українців.

Мета проведення заходів, присвячених Всесвітньому дню боротьби з артеріальною гіпертонією, – підвищення інформованості населення про серйозні ускладнення артеріальної гіпертонії, поширення інформації про те, як можна запобігти розвитку цього захворювання.

День Червоного Хреста і Червоного півмісяця заснований на честь швейцарського гуманіста Анрі Дюнана, який народився цього дня в 1828 р. У середині минулого сторіччя з його ініціативи вперше стали створюватися групи добровольців, які надавали допомогу пораненим на полях битв. У 1863 р. за його ініціативою була скликана конференція, що поклала початок міжнародному товариству Червоного Хреста.

Офіційно назву “Міжнародний Червоний Хрест” було затверджено в 1928 р. на 13-й міжнародній конференції в Гаазі, де був прийнятий статут організації, що змінювався згодом у 1952 і 1965 рр.

На 25-й міжнародній конференції Червоного Хреста, що відбулася в жовтні 1986 р., було затверджено нову назву організації – “Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця”. Завдання організації – надання допомоги пораненим, хворим і військовополоненим під час збройних конфліктів, допомога жертвам стихійних лих. Основні принципи діяльності руху – гуманність, неупередженість, добровільність, єдність, універсальність.

У всіх куточках планети Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця здійснює свою діяльність, щоб допомогти кожній людині. Всесвітнє співтовариство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, що об’єднує у своїх рядах майже півмільйона співробітників і 17 мільйонів волонтерів, є потужною силою, здатною змінити на краще життя тих, хто перебуває в найбільш уразливому становищі.

85 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Петра Михайловича Перехрестенка (1936)

Хірург, доктор медичних наук (1991), професор (1997). Закінчив Київський медичний інститут (1961). У 1961-1964 – лікар-хірург, головний лікар Білогородської дільничної лікарні; 1964-1971 – лікар-хірург, науковий працівник Київського НДІ туберкульозу та грудної хірургії; 1971-1988 – заступник начальника, начальник Головного управління науково-дослідних робіт МОЗ України; 1988-2011 – директор, з 1998 – завідувач відділу організації трансфузіологічної та гематологічної допомоги населенню Київського НДІ гематології та переливання крові; з 1994 – також професор кафедри гематології та трансфузіології Київського інституту удосконалення лікарів. Головний трансфузіолог МОЗ України (з 1989).

Основні напрями наукової діяльності: застосування полімерних матеріалів у хірургії, клінічний і виробничій трансфузіології; використання стовбурових клітин при лікуванні гематологічних хворих; розробив нові методи безшовного закриття раневих поверхонь паренхіматозних органів, а також комбінований препарат з кровоспинними властивостями й антибактеріальною дією.

80 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента НАНУ та НАМНУ Валерія Феодосійовича Саєнка (1941)

Хірург, доктор медичних наук (1980), професор (1984), член-кореспондент НАН України (1991), НАМН України (1993), заслужений діяч науки і техніки України (1992). Закінчив Харківський медичний інститут (1964). У 1970-1972 – науковий співробітник Київського НДІ гематології і переливання крові; з 1972 очолював відділ хірургії шлунково-кишкового тракту Київського НДІ клінічної та експериментальної хірургії; 1988-2007 – директор цього ж інституту; головний трансплантолог МОЗ України.

Основні напрями наукової діяльності: дослідження патогенезу виразкової хвороби, розробка та впровадження в практику органозберігаючих хірургічних втручань на основі ваготомії при виразковій хворобі 12-палої кишки, хірургічне лікування післярезекційних синдромів і пухлин органів травлення, розробка питань патогенезу та лікування хірургічного сепсису, антибіотикопрофілактика в хірургії, трансплантологія; розробляв і впроваджував у практику хірургічних клінік України методи малоінвазивної хірургії (лапароскопічні, ендоскопічні й ендоваскулярні) при захворюваннях органів травлення та судин.

110 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента АМН СРСР Миколи Сергійовича Бакшеєва (1911-1974)

Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1952), професор (1952), член-кореспондент АМН СРСР (1966). Закінчив Харківський медичний інститут (1933), де й працював асистентом кафедри акушерства й гінекології (1943-1948); доцент Львівського медичного інституту (1948-1950); завідувач кафедри акушерства й гінекології Ужгородського університету (1950-1959) та Київського медичного інституту (1959-1974). Головний акушер-гінеколог МОЗ України (1959-1974).

Основні напрями наукової діяльності: переливання плацентарної крові, фізіологія та патологія скорочувальної функції матки, лікування пізніх токсикозів вагітних і зниження материнської смертності, реанімація в акушерстві та гінекології, онкології. Був головою правління Українського товариства акушерів-гінекологів.

Наукові праці: “Маточные кровотечения в родах и раннем послеродовом периоде” (1966); “Лечение рака яичников” (1969); “Маточные кровотечения в акушерстве” (1975); “Вплив різних методів родостимуляції на функціональний стан плаценти і плода” (1975); “Сократительная функция матки” (1976); “Злокачественные новообразования женских половых органов” (1977).

З ініціативи ВООЗ третя неділя травня – день, коли світ згадує людей, які померли від СНІДу. Вперше цей день був відзначений ще в 1983 році в Сан-Франциско (США). На той момент у світі було зареєстровано лише кілька тисяч випадків захворювання на цю страшну хворобу. Організаторами проведення акції пам’яті померлих від СНІДу стали люди, яких особисто торкнулася трагедія втрати рідних і друзів.