Календар медицини

Щорічно 20 травня лікарі всього світу, які спеціалізуються в травматології та ортопедії, відзначають своє професійне свято.

Травматологія – мати всіх хірургічних спеціальностей, один з найдавніших розділів клінічної медицини, історія якого нараховує багато століть. З початку зародження цивілізації та до сьогодні людство страждає від поранень і каліцтв.

У сучасному світі травматизм і смертність внаслідок травми постійно зростають. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від травм щороку гинуть 2 млн чоловік, а травми різного ступеня тяжкості отримують близько 30 млн людей. Травматизм – це не тільки медична, а й соціальна проблема сучасного суспільства.

95 років від дня народження онколога, патоморфолога, доктора медичних наук, професора Калерії Павлівни Ганіної (1926-2001)

Онколог, патоморфолог, доктор медичних наук (1964), професор (1966), заслужений діяч науки УРСР (1986). Закінчила Московський медичний інститут (1949). Працювала в Рязанському медичному інституті (РФ; 1949-1954); Інституті експериментальної патології та терапії раку АМН СРСР (Москва; 1955-1958); старшим науковим співробітником Київського науково-дослідного рентґено-радіологічного та онкологічного інституту (нині Інститут онкології АМНУ; 1958-1960); від 1960 – в Інституті експериментальної патології, онкології і радіології НАНУ (Київ): завідувач лабораторії гістоцитохімії (1964-1971), завідувач відділу цитогенетики пухлин (1971-1992), 1992-1999 – провідний науковий співробітник, з 1999 – почесний професор.

Засновниця наукового напряму – цитогенетичної діагностики передпухлинних і пухлинних процесів людини. Досліджувала зміни спадкового апарату соматичних клітин унаслідок малігнізації та при виявленні рівня анаплазії розвиненої пухлини. У співавторстві з Р. Кавецьким сформулювала положення про цитологічну реактивність організму-носія пухлини, на основі якого розроблені комплекси діагностичних показників.

Наукові праці: “Морфология и патогенез опухолей яичка” (1964); “Цитогенетическая диагностика в онкоморфологии” (1980); “Цитоморфология и цитогенетика железистой гиперплазии и рака эндометрия” (1990); “Цитологическая реактивность онкологического больного” (1995); “Кольпоцервикоскопия” (1997).

95 років від дня народження фтизіатра, доктора медичних наук, професора Миколи Степановича Пилипчука (1926-1996)

Фтизіатр, доктор медичних наук (1963), професор (1964). Закінчив Київський медичний інститут (1952). Працював на посадах асистента, доцента, завідувача (1960-1996) кафедри фтизіатрії (з 1983 – кафедра фтизіатрії з курсом пульмонології), проректора з лікувальної роботи (1965-1970) Київського медичного інституту.

Основні напрями наукових досліджень: розробка способів діагностики захворювань легень, підвищення ефективності антибактеріальної терапії та модифікація хірургічних методів лікування хворих на туберкульоз легень; розробив методику внутрішньовенного введення протитуберкульозних препаратів, поглибив вчення про відновлення життєво важливих функцій організму після операцій на легенях, створив новий напрям у вивченні та застосуванні аерозольтерапії, про стан сурфактантної системи легень, мукоциліарного апарату, аерогематичного бар’єру при захворюваннях органів дихання, запропонував засоби неспецифічної терапії туберкульозу й усунення побічних реакцій на антимікобактеріальні препарати.

165 років від дня народження педіатра, доктора медицини, професора Івана Віссаріоновича Троїцького (1856-1923)

Педіатр, доктор медицини (1883), професор. Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира (1878). У 1885-1890 працював на посадах ординатора “Києво-кирилівських богоугодних закладів” і лікаря в Подільському денному притулку; від 1886 – приват-доцент Університету св. Володимира (читав курс лекцій з педіатрії та проводив практичні заняття зі студентами, не отримуючи за це платні); у 1891 заснував у Києві благодійне Товариство надання допомоги хворим дітям; у 1896-1903 керував облаштуванням і був директором літніх дитячих санаторіїв у Києві; у 1902-1919 – професор, завідувач кафедри педіатрії Харківського університету, а в 1919-1923 – керівник організованої ним кафедри педіатрії Катеринославського університету; ініціатор будівництва в Харкові першої дитячої університетської клініки, створення лабораторій і діагностичних кабінетів; організував навчання студентів не тільки в амбулаторних умовах, але й біля ліжка хворого; за його ініціативи були організовані товариства дитячих лікарів у Києві (1900) та Харкові (1912), створений відділ Союзу боротьби з дитячою смертністю в Харкові (1906); організував у Києві та Харкові кабінети безкоштовної видачі знезараженого коров’ячого молока “Крапля молока”; зазначені заклади працювали за принципом “Имущим – за деньги, бедным – бесплатно”.

Наукові праці були присвячені фармакології, антенатальній профілактиці, гігієні дітей, етіології та патогенезу дитячих інфекційних захворювань.

165 років від дня народження гігієніста, доктора медицини, заслуженого ординарного професора Володимира Дмитровича Орлова (1856-1915)

Гігієніст, доктор медицини (1886), заслужений ординарний професор. Закінчив медичний факультет Казанського університету (1878). З 1878 – понадштатний асистент гігієнічного кабінету Казанського університету; у 1894-1895 вдосконалювався з гігієни в Харківському університеті під керівництвом професора О.І. Якобі; у квітні 1895 призначений понадштатним лаборантом гігієнічного кабінету, а в жовтні того ж року – приват-доцентом по кафедрі гігієни Казанського університету; у 1893-1914 – завідувач кафедри гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики Університету св. Володимира; організував лабораторні заняття для студентів (1894); у 1903 ввів доцентський курс з епідеміології, медичної статистики і суспільної медицини; заслужений ординарний професор; неодноразово удосконалювався з хімії та бактеріології в закордонних університетах.

Наукові праці в початковий період присвячені дослідженню нічліжних притулків м. Казані, про “голодний хліб”; у київський період – питанням гігієни води та водопостачання.

Міжнародний День розсіяного склерозу був встановлений Міжнародною федерацією товариств розсіяного склерозу з метою інформування про проблему розсіяного склерозу, а також розширення глобального руху організацій РС й об’єднання національних і регіональних організацій, пошуку джерел фінансування глобального руху з проблем розсіяного склерозу.

Відзначається “Міжнародний День розсіяного склерозу” щорічно в останню середу травня.

Розсіяний склероз – це хвороба, що вражає головний мозок, зорові нерви, спинний мозок, що призводить до порушення відповідних функцій організму. Вона характеризується утворенням хаотично розсіяних вогнищ демієлінізації – втрати мієліну, білої жирової речовини, що покриває аксони – нервового волокна.

Ця проблема є настільки поширеною та болючою для всього цивілізованого світу, що вчені, не покладаючи рук, працюють над створенням ліків, які могли б щонайменше ефективно уповільнювати захворювання. Крім того, досі не створено засобів профілактики розсіяного склерозу – в цьому напрямі також тривають наукові дослідження. Досі існують проблеми з раннім виявленням хвороби – в багатьох випадках лікарі можуть повідомити пацієнтові остаточний діагноз лише тоді, коли нервова система уражена достатньо сильно. Клінічні дослідження різних засобів тривають в усьому світі, деякі з них проводяться і в Україні.