Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Здоров’я кожного з нас залежить від здоров’я планети, зокрема від довкілля, в якому ми зростаємо і живемо. Ми хочемо побудувати світ, в якому сучасні та майбутні покоління можуть отримувати насолоду від чистого навколишнього середовища, від довгого і здорового життя – без шкідливих для здоров’я хімічних речовин, з чистим повітрям та здоровою їжею, стійкою економікою і суспільством.
День охорони навколишнього середовища проголошений Генеральною асамблеєю ООН 5 червня 1972 року й відзначається в понад 100 країнах світу з метою формування екологічної свідомості, культури, освіти, цілісного екологічного світогляду та є іще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля.
У фонді ННМБУ представлені наукові, науково-популярні, довідкові видання, монографії, де розглянуто питання демографії і урбанізації, екологічні процеси змін навколишнього середовища, економічні наслідки забруднення та його вплив на стан біосфери і здоров′я людей, питання раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища, умови подальшого співіснування системи «Суспільство-природа» і взаємодій різних систем всесвіту.
95 років від дня народження хірурга, ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Олега Володимировича Дольницького (1926-2013)
Хірург, ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1968), професор (1976). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1952). Працював в Українському НДІ ортопедії (1952-1957). Від 1958 – у Національному медичному університеті: від 1976 – професор кафедри хірургії дитячого віку. Заснував (1964) і відтоді очолював клініку дитячої ортопедії і травматології в одній з дитячих лікарень Києва. Фахівець у галузі дитячої хірургії.
Основні напрями наукових досліджень: мікрохірургія дитячого віку; реконструктивна хірургія вроджених вад розвитку грудної клітки, опорно-рухового апарату при травмах, хірургія кисті в дітей. Вперше застосував мікрохірургічну операцію на плечовому сплетенні в новонароджених при пологових паралічах руки.
Наукові праці: “Послеожоговые деформации у детей и их хирургическое лечение” (1971); “Травматические деформации кисти у детей” (1977); “Врожденные деформации грудной клетки у детей” (1978); “Атлас хирургической патологии у детей” (1981); “Лечение родового паралича верхних конечностей” (1985); “Атлас микрохирургических операций на периферических нервах” (1991); “Дитяча травматологія” (2006).
60 років від дня народження сексопатолога, андролога, доктора медичних наук, професора Ігоря Олексійовича Баб’юка (1961-2019)
Сексопатолог, андролог, доктор медичних наук (1996), професор (2002). Закінчив Донецький медичний інститут (1984). Працював лікарем. У 1993 заснував і керував Центром планування сім’ї та репродукції людини. Від 1997 – головний дитячий і підлітковий сексопатолог Донецького обласного управління охорони здоров’я. Водночас – у Донецькому медичному університеті: від 2000 – завідувач кафедри психіатрії, психотерапії, медичної психології та наркології з курсом сексології факультету післядипломної освіти. Брав участь в організації відділу відновлення репродуктивної функції людини Інституту невідкладної та відновної хірургії АМНУ (Донецьк, 1999).
Наукові дослідження в галузях сексопатології, психології, психотерапії, наркології, андрології, венерології, гінекології, медичної кібернетики.
Наукові праці: “Психические и соматические расстройства в нарушении сексуального здоровья” (2002); “Медична психологія” (2003); “Психотерапия и медпсихология в реабилитации женщин” (2003); “Современная контрацепция” (2004); “Алкогольная и наркотическая зависимость у подростков” (2004); “Криминальная сексология” (2004).
90 років від дня народження онколога, доктора медичних наук, професора Дмитра Володимировича М’ясоєдова (1931-2020)
Онколог, доктор медичних наук (1985), професор (1988), заслужений діяч науки і техніки України (2006). Закінчив Кишинівський медичний інститут (1955). Працював лікарем. Від 1961 – у Київській медичній академії післядипломної освіти: в 1974-1991 – проректор з навчально-методичної роботи, водночас у 1984-2008 – завідувач, від 2008 – професор кафедри онкології.
Наукові дослідження були присвячені хірургічному та комбінованому лікуванню злоякісних новоутворень шлунково-кишкового тракту з використанням кріодії.
Наукові праці: “Иммуногистохимические методы в диагностике злокачественных опухолей” (1991); “Сучасна діагностика та лікування хворих на рак ободової кишки” (2004); “Справочник по онкологии” (2008); “О показаниях к выполнению подкожной мастэктомии с одномоментным эндопротезированием у больных раком молочной железы” (2011); “Застосування інгібіторів системи гемостазу з метою підвищення безпосередніх та віддалених результатів радикального лікування хворих на рак шлунка та ободової кишки” (2015).
85 років від дня народження біохіміка, доктора біологічних наук, професора, члена-кореспондента НАНУ та АМНУ Надії Максимівни Гулої (1936)
Бiохiмiк, доктор біологічних наук (1977), професор (2002), член-кореспондент НАН України (1991), АМН України (1993). Закiнчила Київський медичний iнститут (1959), де й працювала в 1962-1965. У 1965-1975 – старший науковий співробітник Київського НДІ ендокринологiї та обмiну речовин; від 1975 – в Інституті біохімії НАНУ (Київ, від 1992 – завідувач відділу біохімії ліпідів).
Досліджує біологічно активні сполуки, вітаміни, гормони, біоактивні метаболіти, мембранні ліпіди. Отримала нові дані про механізм дії інсуліну та гідрокортизону на обмін вуглеводів у пентозному шунті в нормі та при патології. Вперше в клітинах нейробластоми відкрила й ідентифікувала N-ацилетаноламіни, вивчила їхню роль у модуляції іон-транспортних систем, описала мембранопротекторний ефект цих сполук. З’ясувала залежність фертильної спроможності сперматозоїдів від їхнього ліпідного складу та роль фосфоліпідів у розвитку деяких видів чоловічої неплідності.
Наукові праці: “Фосфоліпіди сперматозоїдів людини та їх роль у забезпеченні фертильної спроможності” (1993); “Довголанцюгові N-ацилетаноламіни як новий клас біологічно активних регуляторів” (1995); “Effect of dopamine and long-chain N-acylethanolamines on steroidogenesis in rat adrenal gland in vitro” (1998); “Біологічна активність та сигнальні ефекти N-ацилетаноламінів” (2002).
У травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, міністри охорони здоров’я світу одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові. У резолюції WHA58.13 вони постановили щорічно проводити Всесвітній день донора крові 14 червня. Цього дня у 1868 р. народився австрійський лікар К. Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.
Цього року Всесвітній день донора крові знову проводиться у всьому світі та буде координуватися Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародним товариством з переливання крові та Міжнародною федерацією організацій донорів крові.
Регулярне донорство омолоджує організм та покращує роботу імунної системи, печінки, підшлункової залози й інших органів травлення. А головне, замислюючись над важливістю донорства, варто пам’ятати – один донор рятує життя трьом людям. Щомиті в усьому світі в людей будь-якого віку та походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями.
Законом передбачено присвоєння донору статусу “Почесного донора України”, якщо він безоплатно здасть кров у кількості 40 разових максимальних доз. Такі особи отримують посвідчення, їм вручається відповідний нагрудний знак.
Посвідчення “Почесний донор України” мають майже 100 тис. донорів, звання “Заслужений донор України” – 60 осіб. А Володимиру Костянтиновичу Ніколаєву, який здав кров та плазму крові більше 500 разів, присвоєно звання “Герой України”.