Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
90 років від дня народження онколога, доктора медичних наук, професора Дмитра Володимировича М’ясоєдова (1931-2020)
Онколог, доктор медичних наук (1985), професор (1988), заслужений діяч науки і техніки України (2006). Закінчив Кишинівський медичний інститут (1955). Працював лікарем. Від 1961 – у Київській медичній академії післядипломної освіти: в 1974-1991 – проректор з навчально-методичної роботи, водночас у 1984-2008 – завідувач, від 2008 – професор кафедри онкології.
Наукові дослідження були присвячені хірургічному та комбінованому лікуванню злоякісних новоутворень шлунково-кишкового тракту з використанням кріодії.
Наукові праці: “Иммуногистохимические методы в диагностике злокачественных опухолей” (1991); “Сучасна діагностика та лікування хворих на рак ободової кишки” (2004); “Справочник по онкологии” (2008); “О показаниях к выполнению подкожной мастэктомии с одномоментным эндопротезированием у больных раком молочной железы” (2011); “Застосування інгібіторів системи гемостазу з метою підвищення безпосередніх та віддалених результатів радикального лікування хворих на рак шлунка та ободової кишки” (2015).
85 років від дня народження біохіміка, доктора біологічних наук, професора, члена-кореспондента НАНУ та АМНУ Надії Максимівни Гулої (1936)
Бiохiмiк, доктор біологічних наук (1977), професор (2002), член-кореспондент НАН України (1991), АМН України (1993). Закiнчила Київський медичний iнститут (1959), де й працювала в 1962-1965. У 1965-1975 – старший науковий співробітник Київського НДІ ендокринологiї та обмiну речовин; від 1975 – в Інституті біохімії НАНУ (Київ, від 1992 – завідувач відділу біохімії ліпідів).
Досліджує біологічно активні сполуки, вітаміни, гормони, біоактивні метаболіти, мембранні ліпіди. Отримала нові дані про механізм дії інсуліну та гідрокортизону на обмін вуглеводів у пентозному шунті в нормі та при патології. Вперше в клітинах нейробластоми відкрила й ідентифікувала N-ацилетаноламіни, вивчила їхню роль у модуляції іон-транспортних систем, описала мембранопротекторний ефект цих сполук. З’ясувала залежність фертильної спроможності сперматозоїдів від їхнього ліпідного складу та роль фосфоліпідів у розвитку деяких видів чоловічої неплідності.
Наукові праці: “Фосфоліпіди сперматозоїдів людини та їх роль у забезпеченні фертильної спроможності” (1993); “Довголанцюгові N-ацилетаноламіни як новий клас біологічно активних регуляторів” (1995); “Effect of dopamine and long-chain N-acylethanolamines on steroidogenesis in rat adrenal gland in vitro” (1998); “Біологічна активність та сигнальні ефекти N-ацилетаноламінів” (2002).
У травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, міністри охорони здоров’я світу одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові. У резолюції WHA58.13 вони постановили щорічно проводити Всесвітній день донора крові 14 червня. Цього дня у 1868 р. народився австрійський лікар К. Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.
Цього року Всесвітній день донора крові знову проводиться у всьому світі та буде координуватися Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародним товариством з переливання крові та Міжнародною федерацією організацій донорів крові.
Регулярне донорство омолоджує організм та покращує роботу імунної системи, печінки, підшлункової залози й інших органів травлення. А головне, замислюючись над важливістю донорства, варто пам’ятати – один донор рятує життя трьом людям. Щомиті в усьому світі в людей будь-якого віку та походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями.
Законом передбачено присвоєння донору статусу “Почесного донора України”, якщо він безоплатно здасть кров у кількості 40 разових максимальних доз. Такі особи отримують посвідчення, їм вручається відповідний нагрудний знак.
Посвідчення “Почесний донор України” мають майже 100 тис. донорів, звання “Заслужений донор України” – 60 осіб. А Володимиру Костянтиновичу Ніколаєву, який здав кров та плазму крові більше 500 разів, присвоєно звання “Герой України”.
70 років від дня народження терапевта, кардіолога, доктора медичних наук, професора Леоніда Антоновича Стаднюка (1951)
Терапевт, кардіолог, доктор медичних наук (1991), професор. Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1974). Працював на посадах наукового співробітника Київського НДІ кардіології імені М.Д. Стражеска (1977-1992), професора кафедри кардіології і функціональної діагностики (1992-2002), завідувача кафедри терапії та геріатрії (з 2002) Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика; директор Державного навчально-методичного геріатричного центру (2005-2016).
Основні напрями наукових досліджень: кардіологія, ехокардіографія.
80 років від дня народження оториноларинголога, доктора медичних наук, професора Юрія Володимировича Мітіна (1941)
Оториноларинголог, доктор медичних наук (1982), професор (1984), заслужений діяч науки і техніки України (2002). Закінчив Куйбишевський медичний інститут (нині Самара, РФ, 1964), де відтоді й працював: від 1984 – професор кафедри оториноларингології; у 1985-2014 – завідувач однойменної кафедри Національного медичного університету (Київ).
Наукові дослідження присвячені професійній патології верхніх дихальних шляхів; стенозам гортані та трахеї в дітей; ото- та риногенним внутрішньо-черепним ускладненням; нейросенсорній приглухуватості; ургентній ЛОР-допомозі. Одним з перших впровадив дихальну трахеобронхоскопію для видалення чужорідних тіл з дихальних шляхів, застосував загальне знеболювання під час операцій на лімфоїдному глотковому кільці в дітей.
Наукові праці: “Профессиональная патология верхних дыхательных путей в химической промышленности” (1976); “Острый ларинготрахеит у детей” (1986); “Неионизирующие методы лучевой диагностики заболеваний околоносовых пазух” (1994); “Дифференциальный диагноз по клиническим симптомам в оториноларингологии” (2005); “Невідкладна медична допомога” (2006); “Хвороби вуха, горла, носа” (2010); “Оториноларингологія” (2010, 2011).
95 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Івана Денисовича Танасієнка (1926-1998)
Хірург, доктор медичних наук (1971), професор (1973), заслужений діяч науки УРСР. Закінчив Вінницький медичний інститут (1951). Працював на посадах молодшого наукового співробітника у відділі клінічної хірургії Українського НДІ клінічної медицини імені М.Д. Стражеска (1954-1964), доцента (1964-1973), професора (1973-1974) кафедри Госпітальної хірургії, завідувача кафедри хірургічних хвороб санітарно-гігієнічного факультету та військово-польової хірургії (1974-1994), декана лікувального факультету (1972-1976) Київського медичного інституту.
Наукові праці були присвячені хірургії позапечінкових жовчовивідних шляхів, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, мітрального стенозу, патології щитоподібної залози; впровадив у практику оригінальні методи оперативних методик.