Календар медицини

28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.

Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Дана конституція діє і сьогодні. Відповідно до Конституції день прийняття Основного Закону є державним святом – Днем Конституції України.

60 років від дня народження педіатра, імунолога, інфекціоніста, доктора медичних наук, професора Алли Петрівни Волохи (1961)

Педіатр, імунолог, інфекціоніст, доктор медичних наук (2009), професор. Закінчила Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1983). Працювала на посадах асистента кафедри педіатрії № 1 (1992-1993), асистента (1993-1996), доцента (з 1996), професора кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології, декана педіатричного факультету Національної медичної академії післядипломної освіти.

Основні напрями наукової діяльності: опрацювання профілактики та лікування первинних імунодефіцитів, вивчення ВІЛ-інфекції в дітей, дослідження імунодефіцит-асоційованих інфекцій у дітей.

70 років від дня народження морфолога, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента НАМНУ Юрія Богдановича Чайковського (1951)

Морфолог, доктор медичних наук (1989), професор (1993), член-кореспондент НАМН України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (2001). Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1974). Працював на посадах асистента кафедри нормальної анатомії (1977-1981) Київського медичного інституту, асистента, старшого викладача, доцента кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії (1981-1992) Київського інституту удосконалення лікарів, завідувача кафедри гістології та ембріології (від 1992), проректора з міжнародних зв’язків (1994-2000), проректора з наукової роботи (з 2014) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Основні напрями наукової діяльності: вивчення будови та реактивних властивостей травної та нервової систем, експериментальне моделювання патологічних процесів, вивчення структурних основ їх пато- та саноґенезу; питання дидактики викладання гістології, цитології й ембріології, історії медицини; довів можливість збереження життєздатності клітин периферійної нейроґлії за умов кріоконсервації при температурі рідкого азоту; вперше показав, що інгібітори протеолітичних ферментів, інгібітори лейкотриєнів та інші протизапальні препарати стимулюють регенерацію нервових стовбурів; запропонував і вивчив нові біологічні обґрунтовані методи мікрохірургічної ауто- й аллонейропластики, що полягають у спрямованому впливі на реактивні зміни тканин у ділянці травми та забезпечують активізацію відновних процесів.

65 років від дня народження уролога, онколога, доктора медичних наук, професора Едуарда Олександровича Стаховського (1956)

Уролог, онколог, доктор медичних наук (1993), професор, заслужений діяч науки і техніки України. Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1979). У 1982-2008 працював у Київському НДІ захворювань нирок та сечовивідних шляхів (урології), де пройшов шлях від лікаря-уролога до завідувача (1996-2008) відділення пластичної та відновної хірургії; від 2008 – завідувач відділення онкоурології Інституту раку МОЗ України.

Основні напрями наукової діяльності: опрацювання лікування раку сечового міхура, раку нирок, опрацювання методів пластичної та реконструктивної хірургії.

Професійне свято судового експерта, яке в Україні відзначається щорічно 4-го липня, сьогодні має інший акцент, внаслідок рашиської агресії. Сьогодні одним із головних завдань Національного наукового центру судових експертиз є “Визначення розміру шкоди та збитків, завданих фізичним та юридичним особам внаслідок збройної агресії російської федерації”. До медицини дотичне завдання експертам щодо вивчення психологічного впливу війни на людей.

80 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Анатолія Олексійовича Бурки (1941)

Хірург, доктор медичних наук (1984), професор (1990). Закінчив Київський медичний інститут (1964). Працював лікарем хірургічного відділення Чорнобильської центральної районної лікарні (1964-1966); від 1966 – в Національному медичному університеті (Київ): асистент (1968-1986), доцент (1986-1990), професор (1990-1998) кафедри шпитальної хірургії, від 1998 – професор кафедри шпитальної хірургії № 2 з курсом грудної і судинної хірургії, одночасно в 1981-1985 – заступник декана з наукової роботи 2-го лікувального факультету.

Спеціалізується на операціях органів черевної порожнини. Наукові дослідження присвячені захворюванням печінки та позапечінкових жовчних проток, шлунка та дванадцятипалої кишки, підшлункової залози, тонкого та товстого кишківника.

Наукові праці: “Патогенетические аспекты забрюшинного введения лекарственных препаратов в профилактике осложнений острого аппендицита” (1994); “Основные принципы лечения гнойных заболеваний у лиц, страдающих сахарным диабетом” (1996); “Постоянный антибактериальный гидролеритонеум в лечении распространенного перитонита”; “Одномоментное сочетание операции при заболеваниях органов брюшной полости” (1999); “Аналіз проблем діагностики та лікування хворих на гострий панкреатит” (2003).