Календар медицини

70 років від дня народження мікробіолога, імунолога, доктора медичних наук, професора Валерія Григоровича Войцеховського (1951)

Мікробіолог. імунолог, доктор медичних наук (2004), професор (2004). Закінчив Київський медичний інститут (1973), де відтоді й працює (нині Національний медичний університет): від 2005 – професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології.

Вивчає механізми розвитку та диференціації мікроорганізмів, закономірності спороутворення, аутоіндуктори розвитку, процеси міжклітинної взаємодії, хімічної комунікації в бактерій і систем, які регулюють експресію генів, що відповідають за фактори вірулентності, роль клітинних біополімерів у регуляції розвитку та диференціації мікроорганізмів.

Наукові праці: “Нові фази розвитку культури, що проходить стадію агрегації клітин” (1998); “Фази розвитку періодичної культури, обумовлені агрегацією бактерій” (2000); “Мікробіологічна модель дослідження регуляторних механізмів розвитку клітин” (2003); “Пріони: відкриття, пошуки, знахідки” (2007).

95 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук, професора Фелікси Максимівни Шлейфман (1926-2010)

Гігієніст, доктор медичних наук (1966), професор (1973). Медичну освіту здобула на санітарно-гігієнічних факультетах Казахського (1943-1944) і Київського (1944-1948) медичних інститутів. Працювала на посадах молодшого наукового співробітника (1955), старшого наукового співробітника (1955-1960), завідувача (від 1960) лабораторії гігієни виробничого мікроклімату Київського НДІ гігієни праці та професійних захворювань; заступник голови Київського міського й обласного товариств гігієністів.

Основні напрями наукової діяльності: дослідження виробничого мікроклімату в гарячих цехах металургійних заводів, цукрово-рафінадних заводах, заводах з вироблення технічного та художнього скла, хлібозаводах, опрацювання інтермітуючої дії виробничого мікроклімату, вивчення комплексної дії факторів мікроклімату та роботи різних ступенів напруженості.

На фресці Мікеланджело у Ватикані, правиця Бога вказує на ліву руку Адама. Де в чому це символічно, бо Мікеланджело, який був шульгою від природи, з юних років привчав себе працювати правою рукою. Більшість малюнків він робив правою, втім  ліву руку використовував для робіт, що вимагали сили, як різьблення по мармуру.

Джерело: CLINICAL ANATOMY, volume 31, number 5, july 2018 https://doi.org/10.1002/ca.23203

Іськів Богдан Григорович (1936-2021) — лікар-отоларинголог, доктор медичних наук (1988), професор (1991).

Освіта та професійна діяльність

Закінчив Львівський медичний інститут (1960). Працював лікарем.

Від 1969 року працював у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ):

• від 1991 року — завідувач кафедри отоларингології;
• від 2003 року — професор кафедри отоларингології.

Напрями наукових досліджень

Вивчав:

• імунологічний стан організму;
• зміни тканин середнього вуха при хронічних гнійних отитах;
• проблеми лікування хронічних ринітів;
• застосування тимпаномастоїдопластики;
• слухополіпшувальну мікрохірургію при хронічних середніх отитах;
• історію отоларингології.

Наукові праці

«Динамика приживления лоскутов, применяемых для тимпанопластики» (1968);
«Методика лечения больных хроническими ринитами с помощью автономного криодеструктора» (1981);
«Меатотимпанопластика у хворих на хронічний гнійний середній отит» (1997);
«Експериментальна та клінічна холестеатома» (2004);
«Історія дитячої оториноларингології» (2009).

Морозов Павло Іванович (1846-1927) – хірург, доктор медицини (1875).

Освіта та професійна діяльність

Закінчив Харківський університет (1872), де залишився працювати помічником прозектора на кафедрі анатомії.

У 1876–1886 роках — доцент, професор кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією.

Під час російсько-турецької війни 1877 року був військовим лікарем.

Працював в Університеті св. Володимира в Києві (медичний факультет згодом був реорганізований у Київський медичний інститут):

• у 1886–1910 та 1917–1922 роках — завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії;
• у 1906–1910 роках — проректор;
• у 1919 році — декан медичного факультету.

Внесок у розвиток медичної освіти

Був співзасновником медичного відділення при Вищих жіночих курсах (1907), на базі якого згодом був створений Київський жіночий медичний інститут.

У 1916–1920 роках — директор Київського жіночого медичного інституту.

Наукова діяльність

Наукові дослідження були присвячені питанням оперативної та військово-польової хірургії, топографічної анатомії.

Наукові праці

«О вліяніи способа растягиванія (Distactions method) на тазобедренный и коленный суставы» (1875);
«Современное состояніе вопроса о плавленіи пуль въ огнестрельныхъ ранахъ»;
«Курсъ военно-полевой хирургіи» (1883);
«О значеніи ожоговъ при выстрелахъ въ упоръ съ сосудисто-медицинской точки зрѣнія» (1886);
«Война, ее орудія и жертвы» (1892);
«Основы оперативной хирургии и топографической анатомии» (1926).

Авдєєва Лілія Василівна (1956) – мікробіолог, кандидат біологічних наук (1991), доктор медичних наук (2004), професор. Народилася 20 серпня 1956 року в Києві.

Освіта та професійна діяльність

Закінчила Київський університет у 1982 році за спеціальністю «біологія», кваліфікація — мікробіолог.

У 1973–1985 роках працювала в Київському медичному інституті. У 1986–2007 роках — в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб АМН України, від 2000 року — провідний науковий співробітник. Від 2007 року очолює відділ антибіотиків Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України.

У 2015 році їй присвоєно вчене звання професора за спеціальністю «мікробіологія».

Наукові дослідження

Основні напрями наукової діяльності Лілії Василівни Авдєєвої пов’язані з внутрішньолікарняними інфекціями, антибіотикорезистентністю мікроорганізмів, інфекційним контролем та розробленням нових антимікробних засобів.

Важливе місце у її дослідженнях посідає проблема внутрішньолікарняних інфекцій у новонароджених. Докторська дисертація Л. В. Авдєєвої була присвячена удосконаленню системи мікробіологічного моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями у новонароджених. На основі тривалого спостереження за колонізацією новонароджених умовно-патогенними мікроорганізмами, рівнями та профілями антибіотикорезистентності, а також мікробною контамінацією лікарняного середовища було розроблено програму активного мікробіологічного моніторингу та її комп’ютерну версію.

У межах цих досліджень також було розроблено новий лікарський засіб «Восурель», що характеризувався високою антимікробною активністю та розглядався як основа для створення лікарських форм для профілактики й лікування опортуністичних, зокрема внутрішньолікарняних, інфекцій.

Дослідження антибіотикорезистентності та біологічно активних речовин

Як завідувач відділу антибіотиків Інституту мікробіології і вірусології НАН України Лілія Василівна Авдєєва очолює фундаментальні дослідження бактерій родів Bacillus і Pseudomonas, зокрема закономірностей біосинтезу, природи та механізмів дії їхніх біологічно активних метаболітів — антибіотиків, ферментів, фітогормонів, пігментів та екзополімерних сполук.

Окремим напрямом є розроблення наукових основ створення антимікробних препаратів, пробіотиків і синбіотиків на основі бактерій роду Bacillus, а також біологічних препаратів для захисту сільськогосподарських рослин від фітопатогенних бактерій і грибів.

Її наукові інтереси також охоплюють біосинтез та механізми дії метаболітів бактерій Bacillus і Pseudomonas та можливості їх використання для створення біологічних препаратів.

Науково-педагогічна діяльність

Лілія Василівна Авдєєва бере участь у підготовці фахівців у галузі мікробіології. У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка вона викладає лабораторні роботи з дисципліни «Методи сучасних біологічних досліджень».

Також є розробницею навчальної програми «Антибіотики. Пробіотики» для підготовки докторів філософії за спеціальністю «Біологія» за освітньою програмою «Мікробіологія».

Професійна та науково-організаційна діяльність

Лілія Василівна Авдєєва є членом Вченої ради Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України та спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій за спеціальністю «мікробіологія».

Неодноразово проходила стажування у наукових установах США з питань інфекційного контролю. Також була науковим консультантом спільного Американсько-Українського проєкту «Здоров’я матері і дитини».

Бере участь у наукових дослідженнях, спрямованих на створення біологічних препаратів та вивчення взаємодії мікроорганізмів із довкіллям.

Внесок у розвиток мікробіології

Лілія Василівна Авдєєва належить до провідних українських фахівців у галузі антибіотикорезистентності мікроорганізмів, профілактики та лікування гнійно-запальних захворювань. Важливою складовою її діяльності є підтримка та розширення Української колекції мікроорганізмів, яка має статус Національного надбання України.

Наукові праці

Серед основних наукових праць Лілії Василівни Авдєєвої:

«Современные представления о бактериологической диагностике Pseudomonas aeruginosa, механизмах формирования лекарственной устойчивости и новых подходах к разработке эффективных мер предупреждения внутрибольничных инфекций и их терапии» (1997);
«Нагляд і контроль за резистентністю до антибіотиків у мікроорганізмів, ізольованих у імунокомпромісних хворих» (2000);
«Сучасні цефалоспоринові антибіотики. Проблема вибору» (2006);
«Инфекционный контроль в системе мероприятий по профилактике внутрибольничных инфекций в акушерских стационарах» (2007).

Таким чином, наукова діяльність Лілії Василівни Авдєєвої поєднує фундаментальні дослідження мікроорганізмів із прикладними розробками у сфері антибіотиків, пробіотиків, інфекційного контролю та подолання антибіотикорезистентності.