Календар медицини

8 вересня – Всесвітній день фізичного терапевта (фахівця з фізичної реабілітації). Цей день дає можливість фахівцям даної сфери підвищити обізнаність широких мас населення про ключову роль реабілітації в підтримці здоров’я та відновлення незалежності людей, які втратили рухові функції внаслідок травм або хвороб.

Цей день стали відзначати за ініціативою Всесвітньої конфедерації фізичних терапевтів (WCPT) у 1996 році. WCPT – всесвітня організація, що об’єднує майже сімсот тисяч професіоналів з фізичної реабілітації з 125 країн.

Емма Стокс, президентка Всесвітньої конфедерації фізичних терапевтів, зробила 28 лютого 2022 наступну заяву на підтримку України:

“Всесвітня конфедерація засмучена й обурена нападом Росії на Україну. Наші думки разом з нашими колегами з України та з усією світовою Спільнотою Фізіотерапевтів, зачеплених цими подіями. Ми будемо й надалі підтримувати наших колег і друзів з Української асоціації фізичної терапії і реабілітаційних працівників в Україні всіма можливими способами.”

70 років від дня народження фармацевта, доктора фармацевтичних наук, професора Володимира Антоновича Загорія (1951)

Фармацевт, доктор фармацевтичних наук (2002), професор (2002). Закінчив Ленінградський хіміко-фармацевтичний інститут (1974), Академію народного господарства при РМ СРСР (Москва, 1988). Очолював аптечний склад у РФ (1976-1978); працював на Лубенському хіміко-фармацевтичному заводі (1979-1985); від 1989 – на фармацевтичній фірмі “Дарниця”: генеральний директор (1993-2009), голова наглядової ради (від 2009); водночас від 1997 – завідувач кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології Національної медичної академії післядипломної освіти (обидві – Київ). Президент Ліги українських меценатів (від 2001).

Розробляє організаційні принципи, форми та методи вдосконалення системи управління фармацевтичними підприємствами в ринкових умовах відповідно до міжнародних норм.

Наукові праці: “Лицензирование в Европейском Союзе: фармацевтический сектор” (1998); “Надлежащая производственная практика лекарственных средств” (1999); “Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків” (1999); “Організаційне проектування структури управління персоналом фармацевтичного підприємства” (2005).

75 років від дня народження педіатра, доктора медичних наук, професора Валентина Григоровича Бурлая (1946)

Педіатр, доктор медичних наук (2001), професор (2003). Закінчив Київський медичний інститут (1974), де і працює (нині Національний медичний університет): асистент, 1991-2001 – доцент кафедри пропедевтики дитячих хвороб, від 2001 – професор кафедри педіатрії, від 2003 – професор кафедри педіатрії № 4. Одночасно від 1994 – завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб, від 2001 – професор кафедри педіатрії Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Вивчає різні аспекти дитячої вегетології, кардіології, нефрології, стану здоров’я дітей в умовах екологічного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС.

Наукові праці: “Вміст кальцію, магнію в крові та функціональна здатність міокарда у дітей з кардитами” (1991); “Стан здоров’я дітей, мешканців великого міста, за даними поглибленого профілактичного огляду” (1993); “Кров’яний тиск у системі правий шлуночок–легенева артерія у дітей із захворюваннями серця” (1998); “Основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей” (2000); “Особливості гіпофізарно-гонадної системи у дітей з вегетативними дисфункціями” (2000); “Стан церебральної гемодинаміки у дітей з вегетативною дисфункцією і можливість її корекції інстеноном” (2001).

75 років від дня народження лікаря-психіатра, громадського діяча, правозахисника Семена Фішельовича Глузмана (1946)

Лікар-психіатр, громадський діяч, правозахисник. Закінчив Київський медичний інститут (1970). Працював лікарем. У 1971 здійснив заочну експертизу в справі П. Григоренка, довівши незаконність застосованих проти нього методів психіатричного лікування. У 1972 заарештований органами КДБ за звинуваченням в антирадянській агітації та пропаганді, засуджений до 7 років таборів і 3 років заслання в Сибір. Від 1982 працював на виробництві; від 1985 – лікарем; від 1990 – директором Українсько-американського бюро захисту прав людини. Засновник і відповідальний секретар Асоціації психіатрів України (від 1991). Засновник Центру реабілітації та вивчення жертв воєн і тоталітарних режимів (1995). Член Американського товариства психіатрів (1979), Королівського коледжу психіатрів Великої Британії (1980), Канадської псиxіатричної асоціації (1981), Товариства психіатрів і неврологів Німеччини (1990). У 1977 одній з клінік м. Сен-Дені (Франція) присвоєне його ім’я. Автор низки праць з питань психіатричної етики, прав людини, а також збірки поезій “Псалмы и скорби” (1994).

Наукові праці: “Пособие по психиатрии для инакомыслящих” (1975); “Згода в психіатрії: Виступ на Всесвітньому конгресі з біоетики” (1992).

З 2000 року Всесвітній день надання першої медичної допомоги проводиться щорічно в другу суботу вересня. Ініціатором його проведення виступають національні організації – члени Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Основне завдання при наданні першої медичної допомоги полягає в тому, щоб шляхом проведення необхідних найпростіших медичних заходів врятувати життя потерпілому, зменшити його страждання та попередити розвиток можливих ускладнень.

Глобальна ініціатива відзначати World Lymphoma Awareness Day (WLAD) була запропонована у 2004 році Коаліцією з лікування лімфоми, що об’єднує пацієнтів із 41 країни. Мета заходів, які проводяться 15 вересня, підвищення обізнаності громадськості щодо симптом різних видів лімфом, необхідності ранньої діагностики та підвищення доступу до лікування.

Лімфома – це різновид злоякісних пухлин клітин імунної системи, що вражають лімфатичну систему – лімфатичні вузли (невеликі закриті скупчення лімфоцитів), селезінку, вилочкову залозу, кістковий мозок. Всі види лімфоми поділяють на два типи: лімфома Ходжкіна та неходжкінські лімфоми (близько 80 видів).

У світі більше одного мільйона людей живе з цим діагнозом. Щодня патологію виявляють у близько тисячі пацієнтів. В Україні на неходжкінські лімфоми і хронічний лімфолейкоз страждають 15 тис. людей. Лише у 6% наших пацієнтів пухлину виявляють на першій стадії. А кожен п’ятий хворий дізнається про свій діагноз, коли лімфома вже на ІІІ або ІV стадії. Разом із тим, лімфома – один із небагатьох видів раку, який успішно піддається лікуванню. Так лімфому Ходжкіна можна вилікувати у 85–95 % пацієнтів, а неходжкінського типу – на ранніх стадіях (в залежності від різновида) лікуються у 70 %. Тож важливим є поширення інформації про лімфоми і своєчасна діагностика захворювання.