Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
72-а Всесвітня асамблея охорони здоров’я (2019 р.) визнала безпеку пацієнтів як одну з пріоритетних задач і головних принципів надання медичної допомоги. Кожен вид, форма і умови її надання супроводжуються певними ризиками. Навіть за умови правильного надання медичної допомоги не можна виключити ймовірність несприятливих реакцій. А от серед найбільш поширених помилок відмічають неправильну діагностику, призначення чи використання лікарських засобів та медичних виробів. Крім того, значної шкоди пацієнтам можуть заподіяти лікарняні інфекції, ускладнення після хірургічних операцій. Потенційно небезпечними практиками є ін’єкції та переливання крові (існує ризик передачі ВІЛ-інфекції, гепатиту В та С) тощо. За оцінками ВООЗ, щороку в лікарнях трапляється понад 134 млн потенційно небезпечних для життя і здоров’я людей випадків, що обумовлює близько 2,6 млн смертей. Водночас 80 % таких випадків можна запобігти.
Якість та безпека — ключові аспекти, що визначають рівень охорони здоров’я країни. На разі українські лікарі можуть мінімізувати ризики, базуючи свої рекомендації на сучасних міжнародних настановах. Це убезпечує від надмірного призначення ліків сумнівної ефективності чи застарілих способів лікування.
85 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Володимира Яковича Дроботуна (1936-1993)
Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1981), професор (1983). Закінчив Київський медичний інститут (1960). Працював у Київському НДІ ортопедії (1960-1968): від 1964 – старший науковий співробітник; від 1968 – в Українському медичному університеті (Київ): професор кафедри ортопедії і травматології (від 1982), декан факультету підвищення кваліфікації викладачів (від 1990).
Вивчав ушкодження опорно-рухового апарату, дегенеративно-дистрофічні та запальні захворювання суглобів.
Наукові праці: “Отдаленные результаты лечения ложных суставов и дефектов костей голени чрескостным компрессионно-дистракционным остеосинтезом (1986); “Костная пластика при хирургии деформирующего артроза коленных суставов” (1990); “Консервативное лечение переломов диафиза плечевой кости” (1991).
60 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Василя Васильовича Храпача (1961)
Хірург, доктор медичних наук (2007), професор (2011). Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1986). У 1986-1994 працював на посадах хірурга в Київській обласній клінічній лікарні, Київських міських клінічних лікарнях №23 та №10; надалі працював на посадах асистента кафедри загальної хірургії №1 (1994-1998), асистента (1998-2002), доцента (2002-2008), професора (з 2008) кафедри хірургії №4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Експерт МОЗ України з питань пластичної хірургії.
Основні напрями науково-практичної діяльності: пластична та реконструктивна хірургія.
75 років від дня народження нарколога, психіатра, психотерапевта, доктора медичних наук Анатолія Пилиповича Артемчука (1946)
Нарколог, психіатр, психотерапевт, доктор медичних наук (2005). Закінчив лікувальний факультет Чернівецького державного медичного інституту (1970). Головний науковий співробітник відділу клінічної та соціальної наркології Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМН України; генеральний директор ТОВ “Клініка доктора Артемчука”.
Основні напрями науково-практичної діяльності: екологічні аспекти адитивних розладів, коморбідність, підлітково-юнацькі форми алкогольної залежності, епідеміологія, етіологія, патогенез, лікування та профілактика алкогольної, нікотинової, наркотичної залежності, надлишкової ваги, ігроманії, енурезу, заїкування за методом стресопсихотерапії О.Р. Довженка.
85 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Анатолія Павловича Крись-Пугача (1936)
Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1978), професор (1992). Закінчив Вінницький медичний інститут (1960). Працював лікарем. Від 1965 – в Інституті травматології та ортопедії НАМНУ (Київ): 1968-1970 – вчений секретар, 1980-2007 – керівник, від 2007 – науковий консультант клініки дитячої травматології та ортопедії. Головний дитячий ортопед-травматолог МОЗ України (1980-2005).
Вивчає вплив несприятливих чинників довкілля на виникнення та перебіг вроджених і набутих захворювань опорно-рухової системи, проблеми дитячого травматизму, пологового ушкодження немовлят, дегенеративно-дистрофічні ураження суглобів у дітей і підлітків, системні, диспластичні та пухлиноподібні захворювання скелета.
Наукові праці: “Деформирующий коксартроз у детей и подростков” (1982); “Диагностика и лечение дегенеративно-дистрофических поражений суставов” (1990); “To the problem of hip joint endoprosthetics in children and adolescents” (1999); “Ортопедичні прояви різних форм прогресуючої м’язової дистрофії” (2009); “Еозинофільна гранульома кісток (діагностика, клініка, лікування)” (2010).
100 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук Євгена Олександровича Кречковського (1921-1999)
Гігієніст, доктор медичних наук (1980). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Львівський медичний інститут (1959). У 1967-1986 – завідувач центральної науково-дослідної лабораторії Київського медичного інституту.
Вивчав питання гігієни праці на підприємствах текстильної промисловості та сільського господарства, експериментальної токсикології.
Наукові праці: “Санітарно-протиепідемічна робота на сільському фельдшерсько-акушерському пункті” (1971); “Санитарно-гигиеническое обеспечение хирургических отделений больниц” (1981); “Газохроматографическое определение летучих компонентов разбавителей эпоксидных смол” (1986); “Организация санитарно-противоэпидемической работы на селе” (1993).