Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
60 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Василя Васильовича Храпача (1961)
Хірург, доктор медичних наук (2007), професор (2011). Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1986). У 1986-1994 працював на посадах хірурга в Київській обласній клінічній лікарні, Київських міських клінічних лікарнях №23 та №10; надалі працював на посадах асистента кафедри загальної хірургії №1 (1994-1998), асистента (1998-2002), доцента (2002-2008), професора (з 2008) кафедри хірургії №4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Експерт МОЗ України з питань пластичної хірургії.
Основні напрями науково-практичної діяльності: пластична та реконструктивна хірургія.
75 років від дня народження нарколога, психіатра, психотерапевта, доктора медичних наук Анатолія Пилиповича Артемчука (1946)
Нарколог, психіатр, психотерапевт, доктор медичних наук (2005). Закінчив лікувальний факультет Чернівецького державного медичного інституту (1970). Головний науковий співробітник відділу клінічної та соціальної наркології Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМН України; генеральний директор ТОВ “Клініка доктора Артемчука”.
Основні напрями науково-практичної діяльності: екологічні аспекти адитивних розладів, коморбідність, підлітково-юнацькі форми алкогольної залежності, епідеміологія, етіологія, патогенез, лікування та профілактика алкогольної, нікотинової, наркотичної залежності, надлишкової ваги, ігроманії, енурезу, заїкування за методом стресопсихотерапії О.Р. Довженка.
85 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Анатолія Павловича Крись-Пугача (1936)
Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1978), професор (1992). Закінчив Вінницький медичний інститут (1960). Працював лікарем. Від 1965 – в Інституті травматології та ортопедії НАМНУ (Київ): 1968-1970 – вчений секретар, 1980-2007 – керівник, від 2007 – науковий консультант клініки дитячої травматології та ортопедії. Головний дитячий ортопед-травматолог МОЗ України (1980-2005).
Вивчає вплив несприятливих чинників довкілля на виникнення та перебіг вроджених і набутих захворювань опорно-рухової системи, проблеми дитячого травматизму, пологового ушкодження немовлят, дегенеративно-дистрофічні ураження суглобів у дітей і підлітків, системні, диспластичні та пухлиноподібні захворювання скелета.
Наукові праці: “Деформирующий коксартроз у детей и подростков” (1982); “Диагностика и лечение дегенеративно-дистрофических поражений суставов” (1990); “To the problem of hip joint endoprosthetics in children and adolescents” (1999); “Ортопедичні прояви різних форм прогресуючої м’язової дистрофії” (2009); “Еозинофільна гранульома кісток (діагностика, клініка, лікування)” (2010).
100 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук Євгена Олександровича Кречковського (1921-1999)
Гігієніст, доктор медичних наук (1980). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Львівський медичний інститут (1959). У 1967-1986 – завідувач центральної науково-дослідної лабораторії Київського медичного інституту.
Вивчав питання гігієни праці на підприємствах текстильної промисловості та сільського господарства, експериментальної токсикології.
Наукові праці: “Санітарно-протиепідемічна робота на сільському фельдшерсько-акушерському пункті” (1971); “Санитарно-гигиеническое обеспечение хирургических отделений больниц” (1981); “Газохроматографическое определение летучих компонентов разбавителей эпоксидных смол” (1986); “Организация санитарно-противоэпидемической работы на селе” (1993).
150 років від дня народження фтизіатра, доктора медицини, професора Давида Яковича Епштейна (1871-1946)
Фтизіатр, доктор медицини (1925), професор (1940). Закінчив Віденський університет (1896). Працював у Київському медичному інституті: завідувач кафедри туберкульозу (1929-1946). Одним з перших в Україні почав застосовувати штучний пневмоторакс для лікування туберкульозу.
Наукові праці: “Душа туберкулезного больного” (1927); “Туберкулез и вегетативная система” (1931); “Штучний пневмоторакс” (1931); “Туберкулез, его предупреждение и лечение” (1943); “Пам’ятка туберкульозного хворого” (1946).
У 2007 році 10 міжнародних організацій, які опікуються питаннями планування сім’ї, висунули ідею про роль контрацептивів у прийнятті планового рішення щодо створення сім’ї та вагітності. Всесвітня організація охорони здоров’я у Порядку денному сталого розвитку до 2030 року зазначає необхідність «забезпечити загальний доступ до послуг сексуального та репродуктивного здоров’я, включаючи планування сім’ї, інформацію та освіту, а також інтеграцію репродуктивного здоров’я в національні стратегії та програми». На сьогодні Всесвітній день контрацепції підтримують 15 міжнародних неурядових організацій, медичних і наукових спільнот, а також урядових організацій для поширення знань про сексуальне та репродуктивне здоров’я.
Багато жінок, які хочуть уникнути вагітності, не використовують жодні безпечні методи контрацепції. Серед причин: занепокоєння щодо побічних ефектів прийому лікарських засобів; неправильні уявлення про їх довгостроковий вплив на фертильність жінки; заборона використання чоловіком, партнером або родичами в наслідок релігійних уявлень; відсутність доступу до сучасних методів. Разом із тим, жінка має право вибирати кількість, час і інтервал між народженням дітей. Тож контрацепція є невід’ємною частиною прийняття нею усвідомлених рішень.
У Всесвітній день контрацепції прийнято проводити онлайн і офлайн кампанії з метою поширення інформації про способи та методи контрацепції, ризики незахищеного сексу (материнська смертність, аборти) для сексуального та репродуктивного здоров’я жінки.