Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Жов
23
Сб
Народився Карл Карлович Рейєр
Жов 23 день
Народився Карл Карлович Рейєр

280 років від дня народження хірурга-ортопеда, доктора медицини, професора Карла Карловича Рейєра (1846-1890)

Хірург-ортопед, доктор медицини (1872), професор. Закінчив медичний факультет Дерптського університету (1870). Працював на посадах асистента (1871-1872), приват-доцента (1872-1874), а з 1874 – штатного доцента хірургічної клініки Дерптського університету. Як військовий лікар брав участь у Сербсько-Турецькій (1876) і Російсько-Турецькій (1877) війнах; після війни був призначений на посади головного лікаря Семенівського військового шпиталю та члена Військово-медичного Вченого комітету; з 1878 – хірург-консультант Миколаївського військового шпиталю, консультант Максиміліанівської лікарні; також завідував хірургічним відділенням лікарні Св. Магдалини та лазаретом у Стрельні; викладав клінічну хірургію на Вищих жіночих медичних курсах; у 1890 – професор Університету св. Володимира.

Основні напрями наукової роботи: дослідження в галузі хвороб суглобів та операцій на горлі; одним з перших, застосовуючи метод Більрота, видалив зів і замінив його штучним; засновник внутрішньокісткового остеосинтезу; вперше в Російській імперії виконав резекцію голівки стегнової кістки та створив кістковий анкілоз; одним з перших у Російській імперії виконав внутрішньоартеріальне переливання крові; одним з перших почав впроваджувати лістерівські принципи антисептики; у 1877 вперше здійснив “попереджувально-антисептичне лікування” вогнепальних ран: первинна хірургічна обробка, постійний дренаж, герметична пов’язка.

Жов
24
Нд
Народився Борис Олександрович Ледощук
Жов 24 день
Народився Борис Олександрович Ледощук

75 років від дня народження гігієніста, епідеміолога, доктора медичних наук, професора Бориса Олександровича Ледощука (1946)

Гігієніст, епідеміолог, доктор медичних наук (1994), професор (2004). Закінчив Благовєщенський медичний інститут (РФ, 1970), де й працював до 1975. Відтоді – в Інституті клінічної та експериментальної медицини Сибірського відділення АМН СРСР (м. Но­восибірськ, РФ). Був лікарем (1978-1986), заступником начальника Головного управління лі­кувально-профілактичної допомоги дорослим МОЗ УРСР (1986-1988). Від 1988 – завідувач лабораторії епідеміологічних ефектів професійного опромінення, від 2000 – завідувач лабораторії сполучених і комбінованих ефектів радіації Інституту епідеміології і профілактики променевих уражень ННЦ радіаційної медицини НАМНУ (Київ), від 2010 – завідувач лабораторії медико-інформаційних технологій цього ж Центру; вод­ночас у 1995-2000 – начальник медико-санітарного управління департаменту атомної енергетики Міністерства енергетики України; 2002-2004 – професор кафедри радіології Київської медичної академії післядипломної освіти; 2003-2010 – завідувач кафедри соціальної гігієни й організації охорони здоров’я з підвищенням кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я Національного медичного університету (Київ). Брав участь у ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС, зокрема у створенні Державного розподіленого реєстру постраждалих, розробленні системи медичного моніторингу населення.

Наукові дослідження присвячені соціальній медицині й організації охорони здоров’я; інформаційним сис­темам у медицині; радіаційній епідеміології й оцінюванню ризиків захворювання на лейкемію, по­в’язаних з виконанням аварійних робіт на ЧАЕС в різні періоди після катастрофи; системі епідеміологічного моніторингу стану здоров’я працівників атомної енергетики та промисловості.

Наукові праці: “Государственный Распреде­лен­ный регистр лиц, подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на Чернобыльской АЭС” (1991); “Доказова медицина” (2009); “Клінічна епі­­деміологія – наукова основа доказової медицини” (2010); “Че­рнобыльские события: долгий путь к истине” (2012); “Концепція створення та розвитку інформаційної системи в Національному науковому центрі радіаційної медицини НАМН України на період з 2012 до 2020 року” (2013).

Народився Віктор Георгійович М’ясніков
Жов 24 день
Народився Віктор Георгійович М’ясніков

85 років від дня народження фтизіатра, пульмонолога, доктора медичних наук, професора Віктора Георгійовича М’яснікова (1936-2016)

Фтизіатр, пульмонолог, доктор медичних наук (1988), професор (1989). Закінчив Київський медичний інститут (1960). Працював лікарем. У 1965-1969 – в Київському НДІ туберкульозу і грудної хірургії (нині Інститут фтизіатрії і пульмонології НАМНУ); від 1969 – в Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): 1987-1991 – проректор з наукової роботи, 1992-2006 – з навчальної роботи, водночас у 1989-2014 – завідувач кафедри туберкульозу.

Наукові дослідження були присвячені фтизіатрії, пульмонології, клінічній біохімії, ендокринології, геріатрії; обмінним порушенням у хворих на туберкульоз із супутніми захворюваннями під час хіміотерапії.

Наукові праці: “Этиопатогенетическая терапия больных туберкулезом пожилого и старческого возраста” (1982); “Епідеміологія” (1988); “Фтизіатрія” (1996); “Лікування туберкульозу” (1996); “Ендоскопія легенів” (2007); “Протитуберкульозна імунізація в Україні в умовах епідемії туберкульозу” (2009).

Жов
29
Пт
Всесвітній день боротьби з інсультом
Жов 29 день

Всесвітній день боротьби з інсультом

Мета цього дня – привернути увагу населення до проблем, пов’язаних із судинно-мозковими захворюваннями. День було засновано ВООЗ за участі Всесвітньою організацією боротьби з інсультом.

Інсульт – це  гостре порушення мозкового кровообігу, внаслідок якого виникає пошкодження частини головного мозку. Щорічно понад 110 тис. українців стають жертвами інсульту. Третина з тих, хто захворів, – молодша 65 років. Інсульт посідає друге місце в списку патологій, від яких помирають наші громадяни.

В зоні ризику розвитку захворювання знаходяться:

  • Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, зокрема ті, хто страждає на гіпертончіну хворобу та мають високий вміст холестерину у крові;
  • Ті, хто має ендокринні патології, зокрема діабет;
  • Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, страждають на ожиріння;
  • Особи, які зловживають алкоголем, курять.

Існують два різновиди інсульту:

  • геморагічний спричиняється розривом мозкової артерії;
  • ішемічний виникає при закупорюванні тромбом артерії, яка постачає кров у мозок.

Слід пам’ятати, що прогноз захворювання залежить від швидкості та ефективності надання допомоги, тому важливим є обізнаність населення щодо перших ознак захворювання. Якщо виникла підозра щодо інсульту:

  • Попросіть людину посміхнутися чи випити ковток води. Через те, що один куточок губ опущений зробити це не можливо;
  • Запропонуйте повторити за вами речення. У людини, в якої розвивається інсульт мова нерозбірлива, плутана. Повторити речення їй важко;
  • Запропонуйте підняти вгору обидві руки. Через слабкість обидві руки будуть підніматись не однаково (одна рука буде відставати);
  • Виникає різкий інтенсивний біль у голові;
  • Розвивається раптова сабкість чи оніміння у частині тулуба або кінцівках.

ВООЗ попереджає, якщо ви помітили хоча б один із цих проявів у людини, негайно викликайте екстрену допомогу!

 

Всесвітній день боротьби з псоріазом
Жов 29 день

Всесвітній день боротьби з псоріазом

Ініціатором проведення цього дня в 2004 році виступила Міжнародна федерація асоціацій псоріазу (International Federation of Psoriasis Associations – IFPA).

За різними оцінками на псоріаз страждає близько 2–4% жителів Землі. В Україні кількість хворих становить понад 1 млн осіб. Більшість пацієнтів із псоріазом скаржаться на низьку якість життя.

Псоріаз – неінфекційне хронічне захворювання, що вражає переважно шкіру, але також можливе запалення суглобів. Причини цієї хвороби досі не з’ясовані. Вважається, що розвитку патології сприяють різні чинників: імунні розлади, порушення обміну речовин, супутні ендокринні та неврологічні захворювання. На сьогодні вилікувати псоріаз поки неможливо, проте перебіг хвороби можна контролювати, досягаючи тривалих періодів ремісії.

На жаль, у суспільстві ще й досі поширені міфи щодо передачі захворювання при безпосередньому контакті з хворим або при користуванням спільними предметами побуту та гігієни.

Насправді псоріаз не передається повітряно-краплинним або статевим шляхом, а також при безпосередньому контакті. Більше того, це захворювання не передається дитині при годуванні грудьми і навіть при переливанні крові. Тож хворі на псоріаз можуть спокійно відвідувати басейни, лазні, інші громадські місця, користуватися загальними рушниками, постільною білизною, не створюючи при цьому загрозу інфікування.

Лис
1
Пн
Народився Георгій Георгійович Рощін
Лис 1 день
Народився Георгій Георгійович Рощін

70 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Георгія Георгійовича Рощіна (1951)

Хірург, доктор медичних наук (2006), професор (2006). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1977). Від 1984 – завідувач хірургічного відділення, з 1991 – головний лікар Київської клінічної лікарні швидкої допомоги; у 1992 очолив Київське науково-практичне об’єднання швидкої медичної допомоги та медицини катастроф (нині – Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф); від 1997 – також завідувач кафедри медицини катастроф Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Заслужений лікар України (2001).

Основні напрями наукової діяльності: опрацювання оптимальної тактики й уніфікованих методів надання екстреної медичної допомоги постраждалим з множинними та поєднаними механічними пошкодженнями (політравма) на ранньому госпітальному етапі, розробка клініко-технологічних технологій надання медичної допомоги травмованим.