Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
105 років з дня народження хірурга, енциклопедиста, заслуженого лікаря УРСР Євгена Олександровича Ківільші (1917-1982)
Хірург, енциклопедист, заслужений лікар УРСР, один з організаторів ЛОР-служби на Поділлі, завідувач ЛОР-відділення Кам’янець-Подільської міської лікарні (1946-1981). Після закінчення Смоленського медичного інституту (1940) служив у лавах Радянської Армії на посаді лікаря полку. В одному з боїв другої світової війни був важко поранений і потрапив до концентраційного табору. У 1945 був свідком обвинувачення від СРСР на Міжнародному Нюрнберзькому процесі над фашистськими злочинцями. З 1946 пов’язав свою долю з Кам’янець-Подільською міською лікарнею. Через деякий час організував у лікарні отоларингологічне відділення, розгорнув оперативну діяльність при різних захворюваннях вуха, горла, носа.
Впроваджував у хірургічну практику різні види складних операцій під мікроскопом для відновлення слуху, розробляв методику лікування захворювань горла, проводив економічні резекції гортані при злоякісних новоутвореннях зі збереженням дихальної та мовної функцій, здійснював отоневрологічні дослідження хворих неврологічного профілю.
Наукові праці: “Про лікування хворих з оттогенними абсцесами мозку”; “До питання про тимпанопластику”.
185 років від дня народження фармаколога, магістра фармації та хімії, заслуженого ординарного професора Тимофія Івановича Лоначевського-Петруняка (1837-1920)
Фармаколог, магістр фармації (1866) і хімії (1874), заслужений ординарний професор (1912). Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1857), де й працював: доцент кафедри судової хімії, фармації і фармакогнозії (від 1884), завідувач кафедри фармації та фармакогнозії і фармацевтичної лабораторії (1889–1920).
Вивчав молекулярні сполуки, проблеми якості води, розробляв методи очищення дніпровської води.
Наукові праці: “Об очищении днепровской воды с помощью песочного и древесных фильтров” (1886); “Очищение воды для питья домашним способом: Сообщено в заседании Кіевскаго общества естествоиспытателей” (1888); “Технический контроль по газоснабжению г. Киева, организованный Киевским городским управлением: Четырнадцатилетие контрольной станции в Киеве” (1888); “О домашнем приборе для очищения воды” (1888).
80 років від дня народження онколога, члена-кореспондента НАМНУ, доктора медичних наук, професора Сергія Андрійовича Ромоданова (1942-2016)
Онколог, член-кореспондент НАМН України (1994), доктор медичних наук (1980), професор (1982), професор кафедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (з 1982).
Головний напрям наукових досліджень: комбіноване лікування злоякісних гліом головного мозку. Нові принципи лікування дозволили йому сполучити хірургічне видалення пухлин з антибластичною хіміотерапією та променевою терапією на тлі штучної гіперглікемії, імунотерапії та гормонотерапії. За його участі розроблені нові антибластичні препарати “Реуміцін”, “Хлофіден” і “Бротеофін”. Опрацьовані методи визначення індивідуальної чутливості пухлин до антибластичних препаратів. Розроблені принципи доопераційної хіміо- та променевої терапії. Значний внесок зроблений у поліпшення діагностики та хірургічного лікування краніобазальних пухлин селярної локалізації, впровадження методів діагностики та лікування судинних і травматичних ушкоджень головного мозку.
Наукові праці: “Ангиографическая диагностика мозгового инсульта” (1975); “Ранние проявления нейрохирургических заболеваний” (1984); “Деонтология в нейрохирургии” (1990); “Лазерная нейрохирургия” (1992); “Нейрохирургические аспекты геронтологии” (1995).
80 років від дня народження хіміка, доктора хімічних наук, професора, академіка НАНУ Валерія Павловича Кухара (1942-2017)
Хімік, доктор хімічних наук (1974), професор, академік НАН України (1985), заслужений діяч науки і техніки України (2002). Закінчив Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут (1963). 1963-1987 працював у Інституті органічної хімії АН УРСР: від 1975 – завідувач відділу, керівник відділення біоорганічної хімії; від 1987 очолював створений ним Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАНУ; водночас – у Президії АНУ: 1978-1988 – академік-секретар Відділення хімії, 1988-1993 – віце-президент НАНУ.
Наукові дослідження в галузях технології створення біорегуляторів; біорегуляторних процесів; проблем екології; охорони природи та ресурсозбереження. Провів дослідження з хімії фосфорорганічних сполук, зокрема амінофосфонових кислот і полігалоген фосфазосполук. Вивчив синтез і властивості дихлорметанімінів і полігалогенпіридинів. Синтезував фторовмісні амінокислоти та провів дослідження з хімії поліфторованих сполук.
Наукові праці: “Экотехнология. Оптимизация технологии производства и природопользования” (1989); “Химия биорегуляторных процессов” (1992); “Fluorine-containing amino acids: Synthesis and properties” (1994); “Aminophosphonic and aminophosphinic acids: Chemistry and biological Activity” (2000); “Fluorinated organophosphates for biomedical targets” (2008); “Practical synthesis of fluorine-containing α- and β-amino acids” (2009).
75 років від дня народження нейрохірурга, нейротрансплантолога, академіка НАМНУ та НАНУ, доктора медичних наук, професора Віталія Івановича Цимбалюка (1947)
Нейрохірург, нейротрансплантолог, академік НАМН України (2010), академік НАН України (2021), голова Президії НАМН України (з 2016), член Президії НАН України (з 2016), доктор медичних наук (1985), професор (1989), Заслужений діяч науки і техніки (1997). Нейрохірург вищої категорії, завідувач кафедри нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 1993), керівник відділу відновної та функціональної нейрохірургії (з 1987). Заступник директора ДУ “Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України” (1990-2016). Президент НАМН України (з 2016). Закінчив з відзнакою Тернопільський медичний інститут (1970), невролог В. Межирічівської райлікарні Рівненської обл. (1970-1971). Клінічний ординатор (1971-1973), ординатор (1973-1974), молодший (1974-1979), старший науковий співробітник (1979-1986) Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії. Професор кафедри нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (1986-1993). Віце-президент Української Асоціації нейрохірургів (1993-2013), віце-президент Української протиепілептичної Ліги (2006-2013), Голова експертної ради ВАК України з клінічної медицини (хірургічні хвороби) (1996-2000), директор Координаційного Центру трансплантації МОЗ України (2002-2004).
Організатор і керівник нових напрямів у нейрохірургії – відновної нейрохірургії та нейротрансплантології. Розробив і впровадив у клінічну практику нові нейрохірургічні операції, спрямовані на відновлення порушених функцій нервової системи, що захищені 140 авторськими свідоцтвами на винаходи та патентами. Розробив технологію та перший у світі виконав нейротрансплантацію у хворих з органічними ураженнями нервової системи (дитячий церебральний параліч, апалічний синдром, епілепсія, наслідки черепно-мозкової та спінальної травм, дегенеративні захворювання тощо), на сьогодні вивчає механізми впливу нейрональних стовбурових клітин на нервову систему в експерименті та клініці. Впровадив у клініку вітчизняні електростимуляційні системи для лікування больових синдромів, спастичності, епілепсії. Започаткував в Україні використання “Диспорту” в поєднанні з хірургічним лікуванням локальних дистоній: спастичної кривошиї, блефароспазму, гемілицевого спазму тощо. Під його керівництвом розроблені методи хірургічного лікування травматичних ушкоджень плечового сплетення, вогнепальних, відкритих та ятрогенних ушкоджень периферичних нервів, больових синдромів із застосуванням мікрохірургічних і мініінвазивних технологій. Розробив диференційоване нейрохірургічне лікування складних форм екстрапірамідних гіперкінезів і спастичності. Виконав серію робіт, присвячених історії нейрохірургії. Один з найактивніших ініціаторів та організаторів Всеукраїнської акції «Гама-ніж − Україні», що завершилася створенням нового сучасного радіохірургічного відділення та відзначена нагородою “Гордість країни”. Під час Революції гідності очолював оперативну групу НАМН України з надання допомоги постраждалим на Майдані, а з початку війни на Сході України – оперативний штаб з надання допомоги пораненим. Неодноразово відвідував мобільні шпиталі в Луганській і Донецькій областях. Член Військово-цивільного штабу МО України. Організував академічну госпітальну базу НАМН України на 550 ліжок, що надала консультативну та спеціалізовану, високотехнологічну допомогу понад 25 тис. поранених у зоні АТО/ООС. Більш ніж 3 тис. поранених виконані складні оперативні втручання.
Наукові праці: “Атлас хірургічних операцій і маніпуляцій” (1997); “Нейрохірургія” (1998); “Повышение эффективности микрохирургических операций у больных с последствиями травм срединного и локтевого нервов области предплечья” (1998); “Хірургічне лікування ушкоджень плечового сплетення” (2001); “Нейрональные стволовые клетки” (2005); “Нейрофіброматоз” (2005); “Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. Історія та особистості” (2006); “Нейрохірурги України” (2008); “Тунельні невропатії верхньої кінцівки” (2008); “Оружейно-взрывные ранения нервной системы” (2008); “Реконструктивно-відновна нейрохірургія спинного мозку” (2009); “Спинной мозг. Элегия надежды” (2010); “Neurosurgery” (2010); “Нейрохірургія” (2011); “Історія української нейрохірургії в портретах” (2014); “Ромоданов Андрій Петрович до сторіччя із дня народження” (2020).
27 січня 1945 року війська 1-го українського фронту, неподалік польського Освенциму, звільнили вʼязнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау. Саме тому, 27 січня обрано Міжнародним днем Голокосту, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни, який проголошено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Співавторами цього документу виступили 100 держав світу, в тому числі і Україна.
Голокост — загальнолюдська трагедія. Наш моральний обов’язок – не допустити цього НІКОЛИ знову. Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати всім тиранам і агресорам сьогоднішнього світу про небезпечність і наслідки їхніх дій. На жаль, і в наші дні, в деяких країнах світу панують диктатори-тирани, яких історія нічому не навчила. Це і Північна Корея, і Росія…
До Міжнародного дня Голокосту у виставковій залі ННМБ України експонується книжкова виставка до роковин Голокосту. Експозиція, як наголос про те, що всі люди цього світу – мають право бути вільними та рівними, незалежно від їхньої етнічної приналежності, кольору шкіри, мови чи віросповідання.
На виставці експонується грунтовне дослідження історика Тімоті Снайдера «Чорна земля», що вже встигло стати світовим бестселером, пропонує новий погляд на великий злочин XX століття й водночас розкриває ризики, з якими ми стикаємося в XXI столітті. На основі нових джерел зі Східної Європи і забутих свідчень вцілілих, «Чорна земля» визначає Голокост як подію, яка є ближчою і зрозумілішою ніж здається на перший погляд — і від того ще страшнішою.
Переосмислюючи уроки Голокосту, автор «Чорної землі» підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє. На початку нового століття доводиться оглядатися на початок минулого: боротьба за ресурси, продовольча криза супроводжуються ідеологічними викликами світового порядку. Тож Голокост – це не лише історія, але й застереження.
Також представлено видання у 2-х двох томах «Ми хотіли жити… Свідчення і документи» Бориса Забарка про «Меморіал Голокосту «Бабин Яр». У книзі зібрані документальні свідчення та спогади колишніх в’язнів нацистських концтаборів і гетто, людей, які пережили небачену в історії Катастрофу. Ці спогади — не тільки частинки пам’яті народу, вони мають наукове і виховне значення, як пам’ять історії.
Демонструється книга лауреата Нобелівської премії, письменника Елі Візеля «Ніч. Світанок. День». Байдужість Бога до людських страждань і смерті, зневіра людей та водночас їхні сподівання на гуманне до себе ставлення — наскрізна тема творів Елі Візеля. Він написав: «Тиша Біркенау — це інша тиша, не схожа на жодну. В ній крики, придушений шепіт молитви тисяч людських істот, приречених зникнути в темряві безіменності, це безкрайній попіл і прах. Мертва тиша в хорі смерті. Вічне мовчання під небесами, що згасають». Книги Елі Візеля стали свідченнями про одну з найстрашніших трагедій XX століття — Голокост.
Експонується книга Володимира Музиченка «Володимир Єврейський» розповідає про історію і трагічну загибель першої на Волині і однієї з найдревніших і найчисельніших в Україні – єврейської громади міста Володимира-Волинського. На основі великої кількості зібраних і досліджених матеріалів та ілюстрацій автор розповідає про особливості соціальних, економічних і культурних умов розвитку громади. У книзі зібрано свідчення очевидців найбільшої за всю історію міста трагедії – загибелі близько 22000 євреїв міста. Окремі розділи присвячені героям-українцям – Праведникам Народів Світу, котрі рятували приречених на смерть євреїв, а також долі врятованих і темі збереження пам’яті про єврейську громаду міста та інші роботи зарубіжних та українських авторів.
Сьогодні український народ бореться проти геноциду і знищення України як держави з Російською Федерацією, її ненавистю, расизмом та упередженостю. Цей день – ще одна нагода для міжнародної спільноти переосмислити поняття колективної безпеки та колективної відповідальності перед людством сучасного глобалізованого світу. Всі країни і народи мають право на безпеку та розвиток. Пам’ятаймо ж про це, згадуючи мільйони жертв Голокосту та вшановуючи їхню пам’ять.
