Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
12 грудня 2012 року Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюцію, в якій закликала країни прискорити прогрес у напрямку загального охоплення медичними послугами. В документі зазначалося, що кожен і всюди повинен мати доступ до якісної та доступної медичної допомоги. 12 грудня 2017 року ООН прийняло резолюцію 72/138, в якій проголосила 12 грудня Міжнародним днем загального медичного забезпечення.
У декларації прав людини важливим пунктом є про право на медичну допомогу, але щонайменше половина людей на Землі не мають доступу до необхідних медичних послуг – профілактики, лікування, реабілітації та паліативного догляду. Проблеми зі здоров’ям, навіть незначні, можуть суттєво впливати на якість життя, рівень щастя та стресу.
Всесвітній день загального медичного забезпечення створений з метою висвітлення реальної ситуації зі здоров’ям населення у цілому світі, та призваний контролювати дії держав щодо його покращення.
Так, за останні два десятиліття індекс охоплення медичними послугами у Західно-Тихоокеанському регіоні свідчить про прогрес у збільшенні доступу до основних медичних послуг (з 49% у 2000 до 80% у 2019 р.) Однак існує нерівність у охопленні та фінансові труднощі у багатьох країнах. Особливо уразливі найменш захищені груп населення, які живуть у важкодоступних регіонах.
Війна, яку розпочала росія, поставила нові виклики перед вітчизняною системою охорони здоров’я. Вона погіршила доступ до медичної допомоги всіх верств населення в усіх регіонах України. Але передовсім важливим є забезпечення медичного доступу для тих, хто боронить нашу країну. В минулому році ННМБ України підготувало науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Медичне забезпечення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил».
ВООЗ підтримує всі заходи щодо забезпечення людейсвоєчасною медичною допомогою. Цього року Всесвітній день загального медичного забезпечення проходить під гаслом: «Побудувати світ, який ми хочемо: здорове майбутнє для всіх».
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
26 квітня 1986 року сталася Чорнобильська катастрофа. Два теплових вибухи і спричинили руйнування четвертого енергоблока ЧАЕС. Реактор було повністю зруйновано, у атмосферу потрапило 300 млн кюрі радіонуклідів. Наслідки цієї катастрофи відчула на собі перш за все Україна (забруднено понад 145 тис. км2 переселено понад 5 тис. населених пунктів), а також Білорусь, Швеція, Норвегія, Польща, Австрія, Швейцарія, Німеччина, Фінляндія, Велика Британія.
Основна частина робіт по усуненню наслідків аварії виконана в 1986-1987 рр. У них взяли участь близько 240 тис. осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки складає приблизно 600 тис людей.
Довкола четвертого блоку був побудований бетонний «саркофаг», в який помістили всі радіоактивні уламки, знайдені на території АЕС. 30 листопада 1986 р. було завершено його будівництво. Саркофаг був споруджений за 206 днів, завдяки самопожертві ліквідаторів, багато з яких заплатили власним життям і здоров’ям. 14 грудня держкомісія прийняла в експлуатацію комплекс захисних споруд. З того часу в цей день вшановують всіх, хто брав участь у ліквідації аварії. Тих, хто власним життям заплатив за те, щоби світ не загинув у катастрофі!
Юрій Панасович Зозуля (23.12.1927 – 24.11.2021) – видатний український нейрохірург та науковець, академік НАН України (2009), академік НАМН України (1994), член-кореспондент НАН України (1991), д. мед. н. (1967), професор (1968), директор ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» (1993-2013), віце-президент НАМН України (1993-2011), заслужений діяч науки і техніки України (1978), лауреат двох Державних премій України в галузі науки і техніки (1996, 2001) та премії ім. О.О. Богомольця (2000), громадський діяч і організатор охорони здоров`я та медичної науки.
Юрій Панасович Зозуля народився 23 грудня 1927 року у місті Вінниці, в родині службовців. 1950 року Зозуля Юрій Панасович з відзнакою закінчив Вінницький медичний інститут і як кращий студент був рекомендований на наукову роботу. Все життя працював у Київському НДІ нейрохірургії (нині ДУ «Інститут нейрохірургії імені А.П. Ромоданова НАМН України»), де пройшов шлях від клінічного ординатора до директора інституту.
Основними напрямами наукової діяльності вченого є нейроонкологія. Вивчення біомолекулярних та генетичних механізмів розвитку пухлин мозку, клінічна патофізіологія мозкового кровообігу, судинна нейрохірургія, проблеми нейротрансплантації, розробка методів хірургічних втручань при різних видах патології головного мозку.
Важливим науковим здобутком Юрія Панасовича Зозулі стали розробки в галузі нейрохірургії, що стосуються проблем патофізіології мозкового кровообігу при пухлинних та судинних захворюваннях головного мозку, розробки найбільш ефективних методів діагностики та хірургічного лікування різних видів патології нервової системи. Юрій Зозуля один із перших започаткував впровадження мікрохірургічної технології в нейрохірургію, що збільшило можливості оперативних втручань у важкодоступних базальних відділах мозку та підвищило їх ефективність. Під його керівництвом розроблено методи хірургічного лікування менінгіом краніобазальної локалізації, неврину слухового нерву, краніофарингіом, проведені дослідження та розроблені методи реваскуляризації при ішемічних інсультах, розроблені сучасні інформаційні технології та програмні засоби для скринінг–тестування здоров’я населення, створені системи.
Видатний вчений є автором понад 670 наукових публікацій, зокрема 26 монографій, 50 авторських свідоцтв.
Юрій Панасович був науковим консультантом й керівником 20 докторських та 31 кандидатської дисертації, сприяв створенню Української асоціації нейрохірургів України.
Діяльність вченого гідно оцінена державою – його нагороджено: орденами «Знак Пошани», «За заслуги» ІІІ ступеня, орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України, відзнакою НАН України «За наукові досягнення».
Різдво Христове за григоріанським та ново-юліанським календарями.
200 років Луї Пастеру
Луї Пастер (27.12.1822 – 28.09.1895) – видатний французький мікробіолог і хімік.
Вчений запропонував спосіб запобігання інфекційним захворюванням шляхом введення в організм ослаблених збудників. Він встановив специфічність збудників сибірки, пологової гарячки, холери, сказу та інших захворювань. Також Пастер розвинув уявлення про штучний імунітет, запропонував метод запобіжних щеплень.
Принципи отримання вакцин і методи їхнього застосування, розроблені Луї Пастером для профілактики інфекційних захворювань, успішно використовують до сьогодні.
Широкому загалу він більше відомий своїм винаходом технології обробки молока та вина з метою запобігання їх бактеріальному зараженню, процесу, який зараз називають пастеризацією. Пастер також зробив значні відкриття в молекулярній хімії.
Був засновником і директором інституту, який займався питаннями біології, мікробіології та медицини. Зараз інститут носить ім’я Луї Пастера.
150 років від дня народження Соломона Марковича Компанійця – отоларинголога, доктора медицини (1912), заслуженого професора (1932).
С.М. Компанієць заснував перше радянське отоларингологічне періодичне видання – «Журнал вушних, носових і горлових хвороб» (1924), редактором якого він був до самої смерті.
У 1930 році професор Компанієць став директором клініки хвороб вуха, горла і носа 1-го Харківського медичного інституту і Українського інституту вдосконалення лікарів. У тому ж році очолив отоларингологічному кафедру Харківського стоматологічного інституту, після закриття якого в 1938 році призначається на посаду наукового керівника Українського центрального науково-дослідного інституту з хвороб вуха, горла і носа. У 1941 очолив кафедру оториноларингологічної в інституті вдосконалення лікарів і Київського стоматологічного інституту.
Науковий доробок вченого налічує 124 роботи по медицині. Він займався питаннями фізіології та патології слухового і вестибулярного апарату, зокрема писав про контузії, поранення верхніх дихальних шляхів, глухонімоту, старечу приглухуватість. Компанієць розробив методи дослідження слуху та прилад для визначення кута протиобертання очей. Великий внесок зробив у виховання майбутніх отоларингологів, є автором медичних підручників і посібників.
У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються книги С. М. Компанійця:
- Болезни носа и околоносовых пазух : пособие для студентов и врачей / С. М. Компанеец ; под ред. и с доп. А. И. Гешелина. – Киев : Медгиз, 1949. – 452 с.
Шифр зберігання: 616.21 К 637 - Болезни уха, горла и носа : учебник для врачей и студентов. Т. 1. Болезни уха / С. М. Компанеец. – Харьков : Госмедиздат УССР, 1934. – 564 с.
Шифр зберігання: 616.21 К 637 - Болезни уха, горла и носа : учебник для студентов медвузов / С. М. Компанеец. – Москва : Медгиз, 1942. – 328 с.
Шифр зберігання: 616.21 К 637 - Вушні, носові та горлові хвороби : підруч. для студентів медвишів. Т. 1. Вушні хвороби / С. М. Компанієць ; пер. з рос. Д. Я. Федер. – Харків : Держмедвидав, 1934. – 518 с.
Шифр зберігання: 616.21 К 637 - Болезни уха, горла и носа : в 3 т. Т. 1, ч. 1. Болезни уха / при участии И. П. Волошина [и др.] ; под ред. С. М. Компанейца, А. А. Скрыпта. – Киев : Медгиз, 1936. – 638 с.
Шифр зберігання: 616.21 Б 792