Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Чер
5
Пн
Всесвітній день охорони довкілля
Чер 5 день
Всесвітній день охорони довкілля

Здоров’я кожного з нас залежить від здоров’я планети, зокрема від довкілля, в якому ми зростаємо і живемо. Ми хочемо побудувати світ, в якому сучасні та майбутні покоління можуть отримувати насолоду від чистого навколишнього середовища, від довгого і здорового життя – без шкідливих для здоров’я хімічних речовин, з чистим повітрям та здоровою їжею, стійкою економікою і суспільством.

День охорони навколишнього середовища проголошений Генеральною асамблеєю ООН 5 червня 1972 року й відзначається в понад 100 країнах світу з метою формування екологічної свідомості, культури, освіти, цілісного екологічного світогляду та є іще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля.

У фонді ННМБУ представлені наукові, науково-популярні, довідкові видання, монографії, де розглянуто питання демографії і урбанізації, екологічні процеси змін навколишнього середовища, економічні наслідки забруднення та його вплив на стан біосфери і здоров′я людей, питання раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища, умови подальшого співіснування системи «Суспільство-природа» і взаємодій різних систем всесвіту.

Завжди раді бачити Вас серед читачів нашої бібліотеки.

Коршинський Іван Юрійович (1928)
Чер 5 день

Коршинський Іван Юрійович (1928)Коршинський Іван Юрійович (1928) хірург, кандидат медичних наук, доцент (1969). Заступник голови Закарпатської спілки лікарів-християн, заступник голови Закарпатської крайової організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих, був засуджений за «контрреволюційну агітацію і пропаганду» (1948-56). Працював над проблемами хірургічної гастроентерології. Своє перебування в таборах ГУЛАГу описав у спогадах «Мої табірні університети та їх наслідки»

Іван Юрійович народився в с. Буштине (тепер – смт. Тячівського району Закарпатської обл.; медичну освіту здобув на медичному факультеті Ужгородського університету (1947–1961); у 1945 та 1948 рр. заарештовувався за звинуваченням в контрреволюційній агітації та пропаганді; з 1948 по 1955 р. перебував в ув’язненні; у 1961-1963 рр.- лікар-хірург Ужгородської клінічної лікарні.

Навчався в аспірантурі (1963-1966), працював на посадах асистента (1966– 1969), доцента (1969–1975) кафедри шпитальної хірургії, завідувача курсу дитячої хірургії (з 1975 р.) Ужгородського університету.

У 1963 р. захистив кандидатську дисертацію; доцент (1969); Народний депутат України 2-го скликання (1994-1998); заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров’я; Заслужений лікар України (1997); автор понад 100 наукових публікацій.

Чер
7
Ср
Пацко Ярослав Володимирович (1938-2007)
Чер 7 день

Пацко Ярослав Володимирович (1938-2007)Пацко Ярослав Володимирович (1938-2007) нейроонколог, мікронейрохірург. Народився у Вінниці. Після школи поступив у Київський медичний інститут, який закінчив у 1961 р. У тому ж році почав працювати в Київському інституті нейрохірургії: лікар, науковий співробітник, завідувач науково-організаційного відділу.

Ярослав Володимирович у 1987 р. захистив докторську дисертацію “Аденоми гіпофіза з обширним екстраселлярним розповсюдженням”.

Розробляв основи лазерної нейрохірургії нейроендоскопом, першим в Україні запропонував використовувати методики транссфеноїдальних оперативних втручань при новоутвореннях в області турецького сідла.

Чер
9
Пт
Савицький Ігор Вікторович (1923-1989)
Чер 9 день


Савицький Ігор Вікторович (1923-1989)
Савицький Ігор Вікторович (1923-1989) лікар-гігієніст, доктор медичних наук (1972), професор (1974), завідувач кафедри гігієни харчування (1972-1987), професор кафедри (з 1988), декан санітарно-гігієнічного факультету (1979-1981) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця.

Ігор Вікторович закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1954). Учень Г.X. Шахбазяна. У 1971 захистив докторську дисертацію “Комбинированное действие на организм химических веществ группы тя­желых металлов и высокой температурной среды”.

Автор понад 40 наукових праць, присвячених токсиколого-гігієнічній оцінці якості харчових продуктів, що контактують з новими видами полі­мерних матеріалів.

Наукові праці: “Токсикологическая оценка летучих веществ, выделяющихся из полимерных синтетических материалов” (1968); “Гігієна праці у громадському харчуванні” (1980).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій Савицького І.В. “Гигиеническая и токсикологическая характеристика новых фунгицидов – гексахлорбензола и пентахлорнитро-бензола” (1959); “Изменения азотнобелкового состава крови при различных функциональных состояниях центральной нервной системы” (1954); “Комбинированное действие на организм химических веществ группы тяжелых металлов и высокой температуры воздушной среды” (1971)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці І. В. Савицького, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Биологическая химия (1982)
  2. Біологічна хімія (1973)
  3. Гигиена праці в громадському харчуванні (1980)
  4. Медицинские укладки ОІМ (1962)

Фотографія з фонду Національного музею медицини України

Чер
11
Нд
Лейник Михайло Володимирович (1908-1960)
Чер 11 день

Лейник Михайло Володимирович (1908-1960)Лейник Михайло Володимирович (1908-1960) фізіолог, доктор медичних наук (1951), професор (1952). Учасник 2-ої світової війни.

Михайло Володимирович закінчив Київський медичний інститут (1936). Відтоді працював у Київському НДІ гігієни праці та професійних захворювань (нині Інститут медицини праці НАМНУ): 1944-1954 – завідувач лабораторії фізіології м’язової працездатності, від 1954 – заступник директора з наукової роботи. У 1937-1940 очолював Управління науково-дослідних інститутів Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР.

Наукові дослідження в галузі фізіології праці. Засновник вчення про типи м’язової працездатності людини.

Наукові праці: “Режим труда и отдыха в свете новых данных о состояниях рабочего органа во время и после работы” (1949); “К учению о физиологических основах рационального режима труда и отды­ха” (1951); “Питання фізіології праці в соціалістичному сільському господарстві” (1967).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертації Ленника M. B. «Режим труда и отдыха в свете новых данних о состояниях рабочего органа во время и после работы» (1949)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці М.В. Ленника, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Питання фізіології праці в соціалістичному сільському господарстві (1957)
  2. К учению о физиологических основах рационального режима труда и отдыха (1951)
Чер
14
Ср
Всесвітній день донора крові
Чер 14 день

У травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, міністри охорони здоров’я світу одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові. У резолюції WHA58.13 вони постановили щорічно проводити Всесвітній день донора крові 14 червня. Цього дня у 1868 р. народився австрійський лікар К. Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.

Цього року Всесвітній день донора крові знову проводиться у всьому світі та буде координуватися Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародним товариством з переливання крові та Міжнародною федерацією організацій донорів крові.

Регулярне донорство омолоджує організм та покращує роботу імунної системи, печінки, підшлункової залози й інших органів травлення. А головне, замислюючись над важливістю донорства, варто пам’ятати – один донор рятує життя трьом людям. Щомиті в усьому світі в людей будь-якого віку та походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями.

Законом передбачено присвоєння донору статусу “Почесного донора України”, якщо він безоплатно здасть кров у кількості 40 разових максимальних доз. Такі особи отримують посвідчення, їм вручається відповідний нагрудний знак.

Посвідчення “Почесний донор України” мають майже 100 тис. донорів, звання “Заслужений донор України” – 60 осіб. А Володимиру Костянтиновичу Ніколаєву, який здав кров та плазму крові більше 500 разів, присвоєно звання “Герой України”.