Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Щороку 10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я World Mental Health Day. Його засновано 1992 року Всесвітньою федерацією психічного здоров’я, за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Метою проведення цього дня – є привернення уваги до проблем психічного здоров’я людей у світі, з метою скоротити поширення депресивних розладів, шизофренії, хворіб Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості.
На сьогоднішній день в сучасній медицині гостро стоїть питання збереження здоров′я людини та пошуку чинників, що його обумовлюють. Адже здоров′я громадян – є індикатором благополуччя суспільства, країни в цілому. Зростання числа екстремальних ситуацій, в тому числі бойових дій та пандемії COVID – 19, що різко змінили наше повсякденне життя, диктує необхідність проведення медико–психологічної реабілітації осіб, постраждалих внаслідок негативного впливу емоційно–стресових факторів.
Високоповажні користувачі, у фондах ННМБУ ви знайдете монографії, практичні та навчальні посібники, клінічні настанови, підручники, методичні рекомендації та твори з популярної психіатрії. В літературі підняті питання необхідності поширення здорового способу життя та першочергових заходів, направлених на збереження психічного здоров′я людини.
Пропонуємо вашій увазі роботи, де фахівці знайдуть інформацію з актуальних питань психіатрії у практиці сімейного лікаря, медсестринства в психіатрії, способів досягнення психологічного благополуччя, раннього втручання в психоз, вікових аспектів психічного здоров′я, психіатрії та наркології, психотерапії та психокорекції бойового стресу, тривожності і панічних атак.
Шановні читачі, за допомогою інформації з фондів бібліотеки (покрокових керівництв) ви дізнаєтесь, як зупинити паніку і перестати відчувати тривожність, упоратися з будь якою тривожною ситуацією, котрої ви уникали (водіння авто, польоту, покупки і т. д.), покласти край тривожним або нав′язливим думкам, підвищити свою впевненість і знову почати жити сміливим і авантюрним життям.
Читайте, і будьте здорові!
Грицюк Олександр Йосипович (1923-1990) терапевт, доктор медичних наук (1966), професор (1968), член-кореспондент АМН СРСР (1978). Заслужений діяч науки УРСР (1985). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1951), де й працював (1951-1970; у 1973-1990 очолював кафедру шпитальної терапії № 1); директор Київського НДІ клінічної медицини (нині Інститут кардіології АМНУ, 1970-1974). Головний терапевт МОЗ УРСР (1967-1970, 1974-1979).
Олександр Йосипович вивчав проблеми кардіології, ревматології, організації терапевтичної служби, процеси згортання крові, фібринолізу та тромбоутворення. Вперше описав перехід дрібновогнищевого інфаркту міокарда у великовогнищевий. Очолював Товариство кардіологів України.
Наукові праці: “Тромбозы и эмболии при ревматизме” (1973); “Инфаркт миокарда” (1979); “Пособие по кардиологии” (1984); “Воспалительные заболевания сердца” (1986); “Клиническая ангиология” (1988); “Лекарственные средства в клинической кардиологии и ревматологии” (1992); “Практическая гемостазиология” (1994).
Всесвітній день боротьби з артритом проводиться з ініціативи ВООЗ, відзначається щорічно 12 жовтня. Мета Всесвітнього дня боротьби з артритом – привернення уваги та збільшення інформованості широкої громадськості щодо проблем ревматологічних захворювань.
Головченко Юрій Іванович (1943) невропатолог, доктор медичних наук (1979), професор (1980), заслужений діяч науки і техніки України (2006). Закінчив Київський медичний інститут (1966). Працював лікарем. Від 1971 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): від 1980 – завідувач кафедри неврології № 1, одночасно 1985-1993 – декан терапевтичного факультету. Головний невропатолог МОЗ України (1983-2003), заступник голови Українського товариства невропатологів та психіатрів (від 1990).
Юрій Іванович робив досдлідження в галузі неврології, зокрема з проблем лікування захворювань периферичної нервової системи та судинних захворювань головного мозку.
Наукові праці: “Парастетическая мералгия” (1971); “Возрастные изменения нервных стволов” (1983); “Збірник питань та тестових завдань на здобуття сертифікату спеціаліста” (2001); “Тести з неврології” (2002).
Тихомиров Михайло Андрійович (1848-1902) доктор медицини (1880), професор, завідувач кафедри анатомії (1890-1902), декан медичного факультету (1898-1902) Університету св. Володимира. Закінчив Московський інститут (1869) і Петербурзьку медико-хірургічну академію (1872). Учень Д.М. Зернова. У 1880 захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини на тему “Распределение и взаимное отношение артерий большого мозга у человека”.
Основні наукові роботи були присвячені проблемам еволюційної морфології.
Наукові праці: “Обзор успехов анатомии за 1874-й год” (1875); “Отчет санитарного врача Пречистенской части” (1878); “Отчет санитарного врача Пречистенского участка. Дополнение к предыдущему отчету” (1879); “Два случая неправильного развития слепой кишки и червеобразного отростка” (1893); “Метод преподавания анатомии и положение человека в царстве животных” (1890); “Случай врожденного отсутствия легкого и сохранения левой верхней полой вены у взрослого человека” (1894); “Брюшина. Пересмотр. и дополн. издание” (1896) та ін.
