Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Проводиться щорічно під егідою ВООЗ.
13 листопада 1745 р. у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі та Петербурзі декілька шкіл і підприємств для сліпих. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата відзначається як День сліпих.
14 листопада у день народження Фредеріка Бантінга, відкривача інсуліну, відзначається Всесвітній день діабету. Його було запроваджено ВООЗ у 1991 р. за ініціативи Міжнародної діабетичної федерації.
Цукровий діабет — це порушення обміну речовин внаслідок абсолютної чи відносної недостатності інсуліну. На тепер хвороба набула масштабів глобальної епідемії, адже за даними ВООЗ, її виявлено у 347 млн людей у світі. Прогнозують, що до 2030 р. їхня кількість може зрости ще на 183 млн. Наслідками цукрового діабету можуть бути ампутації кінцівок, втрата зору, ниркова недостатність і серцево-судинних захворювання.
За офіційними даними в Україні на цукровий діабет страждають 1,3 млн людей, проте, на думку лікарів-ендокринологів, таких хворих щонайменше вдвічі більше. Проблема полягає у тому, що більшість людей про свій діагноз дізнаються лише тоді, коли розвиваються серйозні ускладнення.
Розрізняють два типи цукрового діабету. Більш поширений ІІ тип, який зустрічається в 90% випадків. До розвитку цукрового діабету ІІ типу призводять: спадкові (генетичні) чинники, ожиріння, малорухливий спосіб життя, незбалансоване харчування. Поза тим, цукровий діабет може бути зумовлений метаболічними причинами, вагітністю, артеріальною гіпертензією, похилим віком, певною расовою належністю.
Однією з непрямих ознак цукрового діабету вважається хронічна втома, яка є результатом того, що м’язи і мозок не отримують достатньої кількості глюкози.
Симптоми захворювання:
- Постійне відчуття спраги.
- Прискорене сечовиділення.
- Відчуття голоду.
- Швидка зміна маси тіла.
- Свербіж, пов’язаній із сухістю шкірних покривів і порушенням кровообігу.
- Повільне загоєння ран.
- Часті грибкові інфекції.
- Втрата гостроти зору.
- Оніміння, печіння в кистях і стопах, набряклість, які можна пояснити пошкодженням нервових закінчень при цукровому діабеті.
Мамчич Володимир Іванович (1938) хірург, доктор медичних наук (1980), професор (1985). Закінчив Івано-Франківський медичний інститут (1962).
Володимир Іванович працював лікарем. Від 1965 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): у 1989-2010 – завідувач, від 2010 – професор кафедри хірургії та проктології. Голова Асоціації хірургів-гепатологів України (від 1997).
Наукові дослідження присвячені хірургії гепатопанкреатодуоденальної зони шлунково-кишкового тракту, невідкладній, лапароскопічній, судинній хірургії, хірургічній ендокринології, герніології, проктології.
Наукові праці: “Калькулезный холецистит” (1985); “Профилактика желчно-каменной болезни” (1986); “Послеоперационные абсцессы брюшной полости” (1990); “Облитерирующий эндартериит. Клиника, диагностика, лечение” (2007); “Тканесохраняющая высокочастотная электросварочная хирургия” (2009); “Хирургическое лечение гигантских язв желудка” (2014).
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Мамича В.І., підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Диагностика, профилактика и лечение вызванных бесспоровыми анаэробами и перитонитов, ассоциациями микроорганизмов (1998)
- Облитерирующий эндартериит (клиника, диагностика, лечении) (2007)
- Профилактика и основные принципы лечения абдоминальной хирургической инфекции (2003)
На сьогодні від хронічного обструктивного захворювання легень страждає понад 210 млн людей в світі. За оцінками ВООЗ, до 2030 року ХОЗЛ посяде третє місце у структурі причин смертності після ішемічної хвороби серця та травм внаслідок дорожньо-транспортних пригод. З метою поширення знань серед населення про його причини і наслідки 17 листопада оголошено Всесвітнім днем боротьби з хронічним обструктивним захворюванням легень.
ХОЗЛ – патологія, при якій у дихальних шляхах виникає стійке порушення руху повітряного потоку. Поширеними симптомами є:
- свистяче дихання;
- задишка або відчуття нестачі повітря не тільки при фізичних навантаженнях, але й у стані спокою;
- хронічний кашель, який супроводжується виділенням мокротиння;
- зовнішньою ознакою може бути ціанотичний (синюшний) колір нігтів, шкіри пальців та носа.
Чинники ризику розвитку ХОЗЛ:
- куріння;
- генетично зумовлені чинники;
- екологічне забруднення навколишнього середовища;
- гіперреактивність бронхів;
- вроджені вади легень;
- часті серйозні інфекційні захворювання легень;
- зловживання алкоголем;
- низький рівень життя.
Особливостями ХОЗЛ є тривалий безсимптомний перебіг і відтермінування клінічних проявів. Недуга негативно впливає на серцево-судинну, нервову і кістково-м’язову системи, тобто уражає не лише легені. Це прогресуюче захворювання суттєво впливає на якість життя людей. Сповільнити ХОЗЛ можна лише за допомогою правильного лікування та фізичної реабілітації.
Фудель-Осипова Софія Іванівна (1898-1987) фізіолог, доктор медичних наук (1953), професор, завідувачка кафедри нормальної фізіології Київського медичного інституту (1944-1946 і 1953-1955), лабораторій Інституту геронтології (1959-1964) та Інституту гігієни і токсикології пестицидів і пластичних мас в Києві (1964-1982).
Софія Іванівна закінчила Київський медичний інститут (1922). Від 1931 р. – керівник організованої нею фізіологічної лабораторії в Інституті охорони материнства і дитинства та водночас асистент кафедри нормальної фізіології Київського медичного інституту.
Перші наукові праці були присвячені електрофізіологічним методам визначення швидкості поширення збудження в нерві та характеристиці фаз нерва і м’яза (1937-1941).
У 1953 р. захистила докторську дисертацію “Об основных физиологических свойствах нервного процесса, определяющих его функциональную роль”. З 1956 р. перебувала у відрядженні в Індії (м. Делі), де проводила консультативну роботу серед лікарів, читала лекції з фізіології. Була обрана почесним членом товариства невропатологів Індії.
Наукові праці: “Капиллярное кровообращение у человека при физической дозированной работе” (1941); “Старение нервно-мышечной системы” (1968); “Физиолого-биохимический механизм действия пестицидов” (1981).
У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Фудель-Осипової С.І.
«Об основных физиологических свойствах нервного процесса, определяющих его функциональную роль» (1951)
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Фудель-Осипової С.І., підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Физиолого-биохимический механизм действия пестицидов (1981)
- Старение нервно-мышечной системы (1968)
Бруско Антон Тимофійович (1938-2016) патоморфолог, доктор медичних наук (1986), професор (1992).
Антон Тимофійович народився в с. Прутівка Дзержинського району Житомирської обл.; медичну освіту (з відзнакою) здобув у Кишинівському медичному інституті (1962). Працював на посадах лікаря та заступника головного лікаря Ніспоренського району Молдовської РСР (1962-1967); навчався в аспірантурі (1967-1970) та працював на посадах молодшого наукового співпрацівника, старшого наукового співпрацівника, керівника (з 1990 р.) відділу патоморфології і патофізіології Інституту травматології та ортопедії НАМН України. У 1972 р. захистив кандидатську дисертацію «Динамика морфологических изменений и васкуляризации коленного сустава после артропластики (экспериментальное исследование)», а в 1985 р. – докторську дисертацію «Изменения организации длинных костей под влиянием функциональной перегрузки (экспериментально-клиническое иссле-дование)»; професор (1992); автор близько 300 наукових публікацій, зокрема 8 монографій, посібника та 15 авторських свідоцтв на винаходи.
Основні напрями наукової діяльності: мікроциркуляція в життєдіяльності кісткових тканин у нормі та патології, функціональні, фізіологічні та патологічні перебудови кісток, зрощення й перебудова кісткових трансплантатів, дегенеративно-дистрофічні ураження суглобів.
Наукові праці: “Биомеханические условия активации остеогенеза: Эксперим.-морфол. исследование” (1994); “Функциональная перестройка кости в условиях перегрузки. Патологическая перестройка” (1996); “Изменения в скелете при воздействии нагрузки” (1997); “Экспериментально-теоретическое обоснование механизма трофического влияния функции на структурную организацию кости. Физиологическая перестройка” (1999); “Перспективы использования стеклокерамики, содержащей биологический гидроксилапатит для восстановления костной ткани” (2000).
У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферати дисертацій Бруско А.Т.
«Изменения структурной организации длинных костей под влиянием функциональной перегрузки» (1985); «Динамика морфологических изменений и васкуляризации коленного сустава после артропластики» (1972)
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці А.Т. Бруско, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
Функциональная перестройка костей и ее клиническое значение (2005)