Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Лип
25
Чт
Кошель-Плескунова Олена Сидорівна (1904-1990)
Лип 25 день

Кошель-Плескунова Олена Сидорівна (1904-1990)Кошель-Плескунова Олена Сидорівна (1904-1990) педіатр, доктор медичних наук (1957), професор (1958). Закінчила Московський університет (1929). Працю­вала в Московському (1929-1935 і 1936-1937) і Київському (1944-1945) інститутах охорони материнства і дитинства; Київському інституті удосконалення лікарів (1935-1936); Київському медичному інституті: декан педіатричного факультету (від 1946), завідувачка (1950-1969), професор-консультант (1969-1974) кафедри пропедевтики дитячих хвороб. Голова Українського наукового товариства дитячих лікарів.

Вивчала фізіологію та патологію травлення в дітей ранньо­го віку, клініку та проблеми лікуван­ня туберкульозного менінгіту, особливості вищої нервової діяльності в дітей.

Наукові праці: “Досвід лікування стрептоміцином туберкульозного менінгіту у дітей” (1951); “Як уберегти дитину від грипу” (1954); “Стан вищої нервової діяль­ності в дітей при туберкульозному менінгіті” (1957); “Стан серцево-судинної системи при захворюваннях органів травлення у дітей” (1965).

Лип
28
Нд
Всесвітній день боротьби з гепатитом
Лип 28 день

Всесвітній день боротьби з гепатитомУ 2010 році на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я було вирішено встановити та відзначати щорічно 28-го липня Всесвітній день боротьби з гепатитом.

Всесвітній Альянс боротьби з гепатитом за підтримки ВООЗ щорічно 28 липня проводить заходи з популяризації знань про вірусні гепатити для профілактики нових заражень серед населення.

Мета цих заходів – підвищення обізнаності світової громадськості про симптоми, методи діагностики, профілактики та лікування гепатитів, особливо групи В і С, а також привернення уваги урядів і неурядових організацій до необхідності надання підтримки людям, які живуть з гепатитом В і С.

Статистика невблаганна – в середньому кожна дванадцята людина у світі є носієм вірусу гепатиту В або C. Ця статистика перевищує показники ВІЛ-інфікованих або хворих на рак, проте рівень обізнаності людей про гепатит вкрай низький. Вірусні гепатити – це група дуже розповсюджених небезпечних захворювань, що вражають печінку людини. Захворювання починається поступово, перебігає без симптомів і не проявляється тривалий час, тому гепатит ще називають “ласкавий вбивця”. Саме гепатит є основною причиною цирозу та раку печінки.

Стратегію з гепатиту було розроблено вперше в історії та в ній встановлені глобальні цілі боротьби проти вірусного гепатиту. Зокрема, до 2020 року пропонується знизити кількість нових випадків захворювання гепатитом В і С на 30 %, скоротити смертність на 10 %. Стратегія спирається на такі ключові підходи, як розширення програм вакцинації від гепатиту А і В; запобігання передачі гепатиту В від матері до дитини; підвищення безпеки ін’єкцій, крові та хірургічних втручань; зниження шкоди  для уживачів ін’єкційних наркотиків; розширення доступу до лікування гепатиту В і С.

Лікування гострих вірусних гепатитів у місті Києві здійснюють інфекційні відділення міських клінічних лікарень. Кваліфіковану медичну допомогу хворим на хронічні вірусні гепатити в Києві надає гепатологічний центр на базі Київської міської клінічної лікарні № 15 та  інфекційне відділення для хворих на вірусний гепатит Київської міської клінічної лікарні № 5.

Лип
31
Ср
Візір Анатолій Дмитрович (1929-2002)
Лип 31 день

Візір Анатолій Дмитрович (1929-2002)Візір Анатолій Дмитрович (1929-2002) терапевт, доктор медичних наук (1967), професор (1968), академік НАН України (1992), НАМН України (1993). Закінчив Харківський медичний інститут (1953), де й працював до 1966; відтоді – в Запорізькому медичному університеті: завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, 1974-2002 – ректор. Засновник школи терапевтів.

Досліджував роль нейрогуморальних механізмів у патогенезі серцево-судинних захворювань, а також хвороб органів шлунково-кишкового тракту та дихання. Започаткував в Україні вивчення ролі симпатоадреналової, ренін-ангіотензин-альдостеронової та калікреїнкінінової систем, нейропептидів, простагландинів у розвитку гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та порушень серцевого ритму. У практичну медицину впровадив нові антиаритмічні препарати та біогенні стимулятори, зокрема оригінальний вітчизняний кардіопротектор “Тіотриазолін”.

Наукові праці: “Загальний догляд за хворими в терапевтичному і хірургічному стаціонарі” (1986); “Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии” (1986); “Роль некоторых прессорных и депрессорных факторов в патогенезе начальных стадий гипертонической болезни” (1992); “Ритмы сердца” (1993); “Антигипертензионная активность ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента и блокаторов кальциевых каналов при артериальной гипертензии с нарушением мозгового кровотока” (1995); “Охорона здоров’я України – погляд у майбутнє” (2001).

Сер
1
Чт
Базаров Володимир Григорович (1929-2009)
Сер 1 день

Базаров Володимир Григорович (1929-2009) отоларинголог, доктор медичних наук (1970), професор (1980), заслужений діяч науки і техніки України (1989). Закінчив Військово-медичну академію в Ленінграді (1954). Працював лікарем у військово-медичних закладах (1954-1968); викладачем, старшим викладачем у Київському інституті вдосконалення лікарів (1968-1972); завідувачем (1972-2003), провідним науковим співробітником (від 2003) лабораторії клінічної аудіології та вестибулології Інституту отоларингології АМНУ.

Фахівець у галузі фізіології та патології слухової та вестибулярної системи. Засновник наукової школи в Україні з сурдології та вестибулології. Голова наукового медико-технічного товариства України (1982-1991).

Наукові праці: “Основы аудиологии и слухопротезирования” (1984); “Клиническая вестибулометрия” (1988); “Вестибулярные и слуховые нарушения при шейном остеохондрозе” (1990); “Импедансная аудиометрия в диагностике нарушений слуховой функции” (1995); “О трактовке вибрационных ощущений при оценке тяжелых нарушений слуха” (1996); “Клиническая вестибулология” (1996); “Субъективный ушной шум: влияние акустической и электрической стимуляции” (1998).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Базарова В.Г.:

  1. Особенности взаимодействия некоторых анализаторов и перспективы использования их в оториноларингологии и авиационной медицине. (1970). Шифр зберігання: 1970 Б-173в
  2. Влияние некоторых экстрараздражителей на выраженность вестибуло-вегетативных реакций. (1964). Шифр зберігання: 616.21 Б-173

У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Оториноларингологія: підручник для студентів вищих навчальних медичних закладів III і IV рівнів акредитації. (1999). Шифр зберігання: Б-77662
  2. Основы аудиологии и слухопротезирования. (1984). Шифр зберігання: Б-48186
  3. Основные принципы и методика определения потребности населения в слуховых аппаратах: методические рекомендации. (1986). Шифр зберігання: Б-55790″
Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування
Сер 1 – Сер 7 день

Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовуванняЩорічна літня акція “Тиждень підтримки грудного вигодовування” в усьому світі проводиться, починаючи з 1-го серпня. Дата проведення була обрана невипадково, цього дня в 1990 р. була прийнята Декларація про захист, заохочення та підтримку грудного вигодовування. Цю Декларацію підписали 32 країни та 10 агентств ЮНІСЕФ.

Проходить ця акція під егідою WABA – Міжнародного Союзу, що об’єднує організації та приватних осіб, які вірять у право матері на годування дитини грудьми та право дитини харчуватися материнським молоком. Ця організація присвячує свою роботу захисту, освіті та підтримці цих прав. WABA працює в тісному співробітництві з ЮНІСЕФ.

Всесвітня акція “Тижня підтримки грудного вигодовування” була задумана як один зі стратегічних методів популяризації та підтримки природного вигодовування дітей, для пожвавлення та відновлення, в умовах втраченої традиції – годувати діток грудьми.

Різні організації, що підтримують традиційне природне грудне вигодовування, проводять різні заходи для привернення уваги широкої громадськості до даної проблеми. Проводяться роз’яснювальні лекції для вагітних жінок, матерів-годувальниць, для персоналу медичних закладів, що надають допомогу матерям і дітям. За участю засобів масової інформації з’являються репортажі, замітки про користь і необхідність природного вигодовування.

Сер
6
Вт
Книшов Геннадій Васильович (1934-2015)
Сер 6 день

Книшов Геннадій Васильович (1934-2015)Книшов Геннадій Васильович (1934-2015) кардіохірург, доктор медичних наук (1976), професор (1984), академік НАМН України (1994), НАН України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (1994). Герой України (2004).

Закінчив Сталінський медичний інститут (нині Донецьк, 1958). Працював лікарем. Від 1962 – в Інституті серцево-судинної хірургії НАМНУ: від 1989 – директор, від 1993 – завідувач відділення рентґенохірургічних методів лікування гострої вінцевої недостатності; водночас від 1992 – завідувач кафедри хірургії серця і магістральних судин Національної медичної академії післядипломної освіти (обидва – Київ). Президент Асоціації серцево-судинних хірургів України (від 1992).

Вивчав анатомію й електрофізіологію серця, зокрема будову та функціонування серцевого м’яза. Започаткував новий підхід у розвитку теорії серцевої недостатності на основі дослідження порушення синхронності та послідовності скорочення різних відділів серця, запропонував нові методи її лікування за допомогою запрограмованих двошлуночкових електрокардіостимуляторів. Уперше в Україні застосував операції з аортокоронарного шунтування в лікуванні ішемічної хвороби серця, загальну гіпертермію при гострому інфекційному ендокардиті, хірургічну корекцію складних порушень ритму серця.

Наукові праці: “Набуті вади серця” (1997); “Принцип “золотого перетину” в регуляції серцево-судинної системи: теоретичні та клініко-фізіологічні дослідження” (2000); “Кровоносні судини, ренін-ангіотензинова система та артеріальні гіпертензії” (2000); “Новий підхід до патогенезу гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії та її лікування методом послідовної двохкамерної електрокардіостимуляції” (2001); “Опухоли сердца” (2005); “Сучасні проблеми вроджених вад серця та їх корекція у новонароджених дітей” (2009); “Хірургія” (2010).

У фонді ННМБУ зберігаються праці Книшова Г.В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Хірургічна корекція складних порушень ритму серця: методичні рекомендації. (2002). Шифр документа: Б-81481
  2. Клініка, діагностика та хірургічне лікування міксом серця: методичні рекомендації. (2005). Шифр документа: Б-85652
  3. Невідкладна допомога при основних патологічних синдромах у немовлят з уродженими вадами серця. (2001). Шифр документа: Б-81297
  4. Серцева недостатність. (2000). Шифр документа: Б-79454
  5. Сучасні принципи діагностики та лікування пацієнтів з фібриляцією передсердь: методичні рекомендації. (2007). Шифр документа: Б-86733