Календар медицини

Професійне свято медичних працівників у сфері урології у світі щорічно відзначають 2 жовтня. Вже в часи Гіпократа (VI-V вік до н.е.) існували “каменесіки” – люди, які вміли видаляти камені з сечового міхура через розріз промежини. Засновником урології як окремої медичної дисципліни історики вважають Франциско Діаса. Його монографія, надрукована в Мадриді в 1588 р., цілком присвячена причинам виникнення, клінічним проявам, діагностиці та лікуванню урологічних захворювань, техніці урологічних операцій, опису урологічного інструментарію.

Історія походження цього дня не відома. Американський генетик та біохімік Джошуа Ледерберг казав, що віруси є найбільшою перешкодою домінування людей на планеті. Але мішенню вірусів можуть бути не тільки представники Homo Sapiens, а й тварини, рослини, бактерії та археї.

Упродовж останнього століття вчені не одноразово змінювали свій погляд на природу вірусів. Спочатку їх вважали отруйними речовинами, згодом однією з форм життя, пізніше – специфічними біохімічними сполуками. Припускали також, що вони існують між живим і неживим світом. Дослідження останніх років змінили думку з цього питання. Тож віруси – це класичні паразити, оскільки для їх подальшого існування та відтворення необхідна чужа клітина. Вірус складається з ядра РНК або ДНК та білкової оболонки. Проникаючи в чужу клітину, він скидає оболонку й підлаштовує під себе весь клітинний апарат, змушуючи його синтезувати власні вірусні ДНК або РНК та вірусні білки відповідно до власного геному. Далі відбувається збирання нових вірусів із цих компонентів і з’являється нова вірусна частка, готова інфікувати інші клітини. Це відбувається майже нескінченно. На сьогодні відомо близько 2 тисяч різноманітних хвороб, які виникають внаслідок інфікування вірусами.

Разом із тим слід зауважити, що віруси є основними учасниками еволюції, у тому числі й людини. Вчені припускають, якщо всі віруси раптом зникнуть, найбільш конкурентоспроможні види розростуться, і ми втратимо значну частину біорозмаїття нашої планети.

Сергієнко Микола Маркович (1934-2017) офтальмолог, член-кореспондент НАМН України (1993), член-кореспондент НАН України (1991), доктор медичних наук (1972), професор (1974), заслужений діяч науки і техніки України (1995), головний офтальмолог МОЗ України (1978-2005), завідувач кафедри офтальмології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л Шупика МОЗ України (1978-2008), професор тієї ж кафедри (з 2009).

Провідний фахівець у галузі фізіологічної оптики та мікрохірургії ока. Основні напрями наукової діяльності: офтальмологічна оптика, мікрохірургія переднього відділу ока, рефракційна хірургія. Ним розроблена концепція рефракції ока, виходячи з фізіологічних оптичних аберацій, що дозволило по-новому інтерпретувати багато феноменів клінічної офтальмології щодо акомодації, корекції короткозорості, астигматизму. Розробив нові моделі інтраокулярних лінз, оригінальну технологію в галузі рефракційної хірургії, брав участь у створенні першого у світі аберометра, що впроваджено в Україні та за її межами. З його ініціативи в 1988 була заснована Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня “Центр мікрохірургії ока”.

Наукові праці: “Офтальмологическая оптика” (1988); “Интраокулярная коррекция” (1990); “Три патенти на акомодуючі штучні кришталики” (2000); “Accommodative function of eyes in persons exposed to ionizing radiation” (2002); “Model of IOL with changeable optical power” (2004); “Depth of focus: clinical manifestation” (2007); “Dosimetry for a study of low-dose radiation cataracts among Chernobyl clean-up workers” (2007); “Evaluation of the Synchrony dualoptic accomodating intraoculary” (2008); “Depth of focus in pseudophakic eyes” (2008); “Determining corneal hysteresis and pre-existing intraocular pressure” (2009); “The scleral rigidity of the eyes with different refractions” (2012); “Офтальмологическая оптика” (2015); “Evaluation of the risk of corneal ectasia” (2016).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій М. М. Сергієнка:

1. Влияние качества изображения на глазном дне на остроту зрения (1963). Шифр зберігання: 617.7 С 323
2. Исследования к теории клинической рефракции человеческого глаза (1971). Шифр зберігання: Р-2507

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені М. М. Сергієнком одноосібно або у співавторстві:

1. Бактерійні ендофтальміти (2007). Шифр зберігання: Б-86638
2. Интраокулярная коррекция (1990). Шифр зберігання: Б-66592
3. Как уберечь зрение при глаукоме (1985). Шифр зберігання: Б-51380
4. Офтальмологическая оптика (2015). Шифр зберігання: В-9277
5. Очні хвороби (1999). Шифр зберігання: Б-77391

Товстуха Євген Степанович (1934) український науковець, лікар-фітотерапевт, письменник. Закінчив Київський медичний інститут (1959). Понад 50 років працює лікарем. Академік Української міжнародної академії оригінальних ідей. Член Національної спілки письменників України.

Опублікував 15 фундаментальних праць з української народної медицини та фітотерапії. За його участю та сценаріями створено кілька десятків хроніко-докуметальних фільмів, теле- та радіопередач, що повертають українській народній медицині, фітотерапії та фітоетнології світовий престиж глибинної науки та високої культури тисячоліть. У 1990 під егідою НДІ фармакології і токсикології вперше у світовій практиці (офіційно) був створений “Фітоцентр” — амбулаторна установа для надання лікувальної та профілактичної допомоги засобами фітотерапії.

У фонді ННМБУ зберігаються праці Товстуха Є. С., підготовлені одноосібно:

1. Золоті рецепти української народної медицини. (2010). Шифр зберігання: В-7619
2. Лікувальна магія українців. (1996). Шифр зберігання: Б-75401
3. Новітня фітотерапія (2003). Шифр зберігання: Б-82128
4. Ужиткова культура етносу і здоров’я. (2004). Шифр зберігання: Б-88341
5. Українська народна медицина: 1000 унікальних авторських рецептів. (1994). Шифр зберігання: Б-73263
6. Фітоетнологія українців. (2002). Шифр зберігання: Б-81248
7. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. (1992). Шифр зберігання: Б-71581
8. Фітотерапія. (2000). Шифр зберігання: Б-79211

Щороку 10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я World Mental Health Day. Його засновано 1992 року Всесвітньою федерацією психічного здоров’я, за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Метою проведення цього дня – є привернення уваги до проблем психічного здоров’я людей у світі, з метою скоротити поширення депресивних розладів, шизофренії, хворіб Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості.

На сьогоднішній день в сучасній медицині гостро стоїть питання збереження здоров′я людини та пошуку чинників, що його обумовлюють. Адже здоров′я громадян – є індикатором благополуччя суспільства, країни в цілому. Зростання числа екстремальних ситуацій, в тому числі бойових дій та пандемії COVID – 19, що різко змінили наше повсякденне життя, диктує необхідність проведення медико–психологічної реабілітації осіб, постраждалих внаслідок негативного впливу емоційно–стресових факторів.

Високоповажні користувачі, у фондах ННМБУ ви знайдете монографії, практичні та навчальні посібники, клінічні настанови, підручники, методичні рекомендації та твори з популярної психіатрії. В літературі підняті питання необхідності поширення здорового способу життя та першочергових заходів, направлених на збереження психічного здоров′я людини.

Пропонуємо вашій увазі роботи, де фахівці знайдуть інформацію з актуальних питань психіатрії у практиці сімейного лікаря, медсестринства в психіатрії, способів досягнення психологічного благополуччя, раннього втручання в психоз, вікових аспектів психічного здоров′я, психіатрії та наркології, психотерапії та психокорекції бойового стресу, тривожності і панічних атак.

Шановні читачі, за допомогою інформації з фондів бібліотеки (покрокових керівництв) ви дізнаєтесь, як зупинити паніку і перестати відчувати тривожність, упоратися з будь якою тривожною ситуацією, котрої ви уникали (водіння авто, польоту, покупки і т. д.), покласти край тривожним або нав′язливим думкам, підвищити свою впевненість і знову почати жити сміливим і авантюрним життям.

Читайте, і будьте здорові!

Грандо Олександр Абрамович (1919-2004) фахівець у галузі соціальної медицини й організації охорони здоров’я, історії медицини, доктор медичних наук (1968), професор (1970), заслужений діяч науки і техніки України (1994). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди.

Закінчив Київський медичний інститут (1941). Працював у Казанському університеті (РФ, 1945-1947); Київському інституті удосконалення лікарів (1948-1959); НДІ загальної та комунальної гігієни (Київ, 1959-1961); Київському медичному інституті (1961-1990): завідувач кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я (від 1972). Заснував (1982) і відтоді очолював Центральний (нині Національний) музей медицини України. Засновник (1994) і головний редактор журналу “Агапіт”. Голова (1970-і рр.), почесний голова (1980-і рр.) Українського, почесний член Російського та Болгарського наукових товариств істориків медицини.

Вивчав розвиток медико-санітарної справи в ХІХ ст., земської медицини в Україні, проблеми лікарської етики, медичної деонтології, організації охорони здоров’я.

Наукові праці: “Развитие гигиены в Украинской ССР” (1975); “Участковый врач” (1975); “Врачебная этика и медицинская деонтология” (1982, 1988, 1994); “Медицина в зеркале истории: О Музее медицины УССР” (1990); “Врачебная этика” (1994); “Очима художників. Медицина в українському образотворчому мистецтві” (1994); “Путешествие в прошлое медицины” (1995); “Визначні імена в історії української медицини” (1997); “Сховище медичної історії України (До 25-ліття Центрального музею медицини України)” (1998); “Визначні імена у світовій медицині” (2001).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати О. А. Грандо:

1. Сергей Николаевич Игумнов – выдающийся деятель общественной медицины (1952). Шифр зберігання: 61(09) Г 77
2. Развитие гигиены и санитарной деятельности в Украинской ССР (1967). Шифр зберігання: 613 Г 77

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці О. А. Грандо, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Визначні імена в історії української медицини (1997). Шифр зберігання: А-2974
2. Подорож у минуле медицини (1995). Шифр зберігання: Б-74846
3. Історія гігієни та санітарії на Україні (1964). Шифр зберігання: 016:61 Г 77
4. Очима художників : медицина в українському образотворчому мистецтві (1994). Шифр зберігання: В-4193
5. Визначні імена у світовій медицині (2001). Шифр зберігання: В-5705
6. Центральний музей медицини України (1996). Шифр зберігання: В-4458
7. Врачебная этика (1994). Шифр зберігання: Б-73516
8. Врачебная этика и медицинская деонтология (1988). Шифр зберігання: Б-59163