Календар медицини

Мечников Ілля Ілліч (1845—1916) — видатний біолог, мікробіолог, імунолог, лауреат Нобелівської премії.

Ілля Ілліч народився в селі Іванівці Куп’янського повіту Харківської губернії в родині поміщика. З 1856 по 1862 рік навчався у 2-й Харківській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю.

У 1862 році зробив спробу вступити до Вюрцбурзького університету, проте вищу освіту здобув на природничому факультеті Харківського університету (1864), закінчивши курс за два роки.

У 1864–1867 роках перебував у науковому стажуванні в Німеччині та Італії.
У 1867 році при Петербурзькому університеті захистив магістерську дисертацію, а в 1868 році — докторську.

З 1867 року — доцент, з 1870 року — професор зоології та порівняльної анатомії Новоросійського університету в Одесі. За вісім років юний гімназист перетворився на професора з європейським ім’ям.

У 1886 році разом із М. Ф. Гамалією та Я. Ю. Бардахом заснував в Одесі першу в Російській імперії бактеріологічну станцію.

Наукові дослідження І. І. Мечникова стосуються зоології, антропології, патології, мікробіології та імунології.

Ключові досягнення:

• Під час роботи в Одесі займався порівняльною ембріологією безхребетних, організував антропологічні експедиції в Калмикію, вперше звернувся до вивчення патології уражень у хлібного жука та заразності крові при поворотному тифі, експериментуючи на собі.
• Відкрив явище фагоцитозу (1883) під час дослідів над личинками морської зірки, що стало основою “теорії фагоцитів”, якій він присвятив 25 років життя.
• У 1888 році за запрошенням Луї Пастера переїхав до Парижа і очолив лабораторію в Пастерівському інституті, якою керував до кінця життя.
• У 1908 році разом із Паулем Ерліхом отримав Нобелівську премію за роботи в галузі імунітету.

Наукова боротьба:

Фагоцитарна теорія зустріла спротив у науковій спільноті, особливо в Німеччині, де її заперечували такі вчені, як Пауль Баумгартен, Карл Вайгерт і Ернст Ціглер. Однак підтримку йому надавав Рудольф Вірхов.

Інші дослідження:

• Дослідження етіології азіатської холери та встановлення ролі вібріона Р. Коха.
• Внесок у дослідження сифілісу, туберкульозу, паразитології та експериментальної патології.
• Розробка філогенетичних взаємовідносин між тваринами та етапів розвитку багатоклітинних організмів.

Філософські погляди:
Своє світоглядне кредо виклав у книгах:

• «Сорок років пошуків раціонального світогляду» (1913),
• «Етюди про природу людини» (1903),
• «Етюди оптимізму» (1907).

У своїх працях І. І. Мечников висловлював віру в науку як засіб досягнення довгого й щасливого людського життя. Розробив теорію старіння та смерті. У 1895–1896 роках надавав консультації при створенні Київського бактеріологічного інституту та у 1911 році відвідав Київську санітарно-бактеріологічну станцію.

Серед його учнів були українські науковці: В. Підвисоцький, В. Високович, О. Безредка, брати Чистовичі, В. Хавкін, І. Савченко, Л. Тарасевич, В. Ліндеман, М. Нещадименко, Г. Острянин та інші.

Нагороди та визнання:

• Лауреат премії імені К. Бера (1867, 1870, 1891),
• Лауреат Нобелівської премії (1908),
• Почесний академік Академії наук США, Росії, Італії, Румунії, Ірландії, Нью-Йорка, член-кореспондент Академії наук Болоньї, Філадельфії, Національної медичної академії Венесуели та інших наукових установ.

Публікаційна діяльність: Автор понад 320 наукових праць.

У фонді ННМБУ зберігаються праці Мечникова І. І., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Академическое собрание сочинений в 16-ти томах (1952-1964). Шифр зберігання: 616.093 М-557
2. Избранные биологические произведения. (1950). Шифр зберігання: 57 М-557
3. Избранные произведения. (1956). Шифр зберігання: 616.093 М-557
4. Избранные работы по дарвинизму (1958). Шифр зберігання: 57 М-557.
5. Етюди про людську природу (1930). Шифр зберігання: 612 М-557
6. Иммунитет (1898). Шифр зберігання: 616.093 М-557

Починаючи з 1997 р., 17 травня відзначається професійне свято “День пульмонолога”.

Пульмонологія – це розділ клінічної медицини, що вивчає хвороби органів дихання (трахеї, бронхів, легень і плеври). Дихання належить до основних функцій організму. Без нього людина може прожити не більше 7 хвилин. Тому справедливо вважається, що дихання є ознакою життя. Хто не дихає, той не живе.

Захворювання органів дихання є серйозною проблемою сучасної медицини через широке поширення, прогресуючий перебіг, скорочення якості та тривалості життя. Хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженими в Україні.

Кот Олег Миколайович (1940) є українським кардіологом, доктором медичних наук (1994) та професором (1995).

Олег Миколайович закінчив Тернопільський медичний інститут у 1968 році і розпочав свою професійну кар’єру в цьому ж закладі, де працює з 1970 року.

Основні напрямки його досліджень

проблеми діагностики та хірургічного лікування ускладненої виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки

захворюваня жовчних шляхів і підшлункової залози.

Наукові праці суттєво сприяли розширенню знань у кардіології та хірургії.

Олег Миколайович Кот активно залучений до навчальної діяльності, підготовки молодих спеціалістів у медичній галузі й залишає помітний слід у розвитку української медицини.

З 19 травня 2011 р. Всесвітня організація сімейних лікарів WONCA започаткувала святкування Всесвітнього дня сімейного лікаря.

За визначенням WONCA, сімейний лікар (лікар загальної практики) – фахівець, який надає первинну медико-санітарну допомогу всім членам сім’ї, незалежно від віку, статі, характеру захворювання, з урахуванням психологічних, соціальних, культурних та особистих особливостей пацієнта та родини.
Цей день присвячений ролі сімейного лікаря (лікаря загальної практики) в системах охорони здоров’я всього світу, він дає можливість підкреслити важливий внесок сімейних лікарів у охорону здоров’я населення.

За даними світової статистики, близько 80 % усіх проблем, пов’язаних зі здоров’ям, у розвинутих країнах світу сьогодні вирішуються на етапі загальної лікарської практики. І сьогодні в більшості країн світу система сімейної медицини є основою національної охорони здоров’я, а в університетах активно створюються програми (кафедри) для підготовки сімейних лікарів

В Україні впровадження інституту лікаря загальної практики розпочато в 2011 р. в рамках реформування й удосконалення первинної медико-санітарної допомоги в окремих областях. Сімейні лікарі доказали, що вони можуть проводити ефективну профілактику захворювань та лікувати широке коло захворювань.

Щорічно 20 травня лікарі всього світу, які спеціалізуються в травматології та ортопедії, відзначають своє професійне свято.

Травматологія – мати всіх хірургічних спеціальностей, один з найдавніших розділів клінічної медицини, історія якого нараховує багато століть. З початку зародження цивілізації та до сьогодні людство страждає від поранень і каліцтв.

У сучасному світі травматизм і смертність внаслідок травми постійно зростають. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від травм щороку гинуть 2 млн чоловік, а травми різного ступеня тяжкості отримують близько 30 млн людей. Травматизм – це не тільки медична, а й соціальна проблема сучасного суспільства.

Яремко Євген Омелянович (1930) український фізіолог, доктор медичних наук (1970), професор.

Євген Омелянович народився в місті Дрогобичі (тепер — Львівська область). Медичну освіту здобув на лікувальному факультеті Львівського медичного інституту, який закінчив у 1953 році.У 1953–1956 роках навчався в аспірантурі.

Працював на таких посадах:

• асистент кафедри нормальної фізіології Львівського медичного інституту (1956–1963),
• доцент цієї кафедри (1963–1975),
• завідувач Центральної науково-дослідної лабораторії Львівського медичного інституту (1975),
• завідувач кафедри нормальної фізіології Запорізького медичного інституту (1975–1985),
• професор (1984–1985),
• завідувач кафедри фізіології Львівського державного університету фізичної культури (1985–1996),
• професор кафедри анатомії та фізіології цього ж університету (від 1996 року).

У 1957 році захистив кандидатську дисертацію:«Функціональні зміни у діяльності всмоктувального апарата тонкого кишечника при тривалому всмоктуванні глюкози»,
а у 1969 році — докторську дисертацію: «Ультраструктурні й функціональні фактори всмоктувальної діяльності тонкого кишечника». Звання професора отримав у 1977 році.

Основні напрями наукової діяльності:

• дослідження фізіологічних механізмів регуляції функцій травної системи,
• вивчення фізіологічних механізмів адаптації спортсменів до фізичних навантажень різної спрямованості залежно від спортивної спеціалізації та рівня тренованості,
• відкриття нових механізмів дії гастрину та секретину на секреторно-транспортні та трофічні процеси в травному тракті.

Наукові здобутки:

автор понад 320 наукових публікацій, включаючи 3 авторські свідоцтва на винаходи та 6 навчальних посібників, науковий керівник 12 кандидатських дисертацій.

У фонді ННМБУ зберігається автореферати дисертацій Яремко Є. О.:

1. Функциональные изменения в деятельности всасывающего аппарат тонкого кишечника при длительном всасывании глюкозы. (Эксперим. исследование). Автореф. дисс. канд. мед. наук (1957). Шифр зберігання 612.3 Я-722а
2. Ультраструктурные и функциональные факторы всасывательной деятельности тонкого кишечника. Автореф. дисс. д-ра мед. наук (1969). Шифр зберігання 1969 Я 722е

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Яремко Є. О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Фізіологія людини: Метод. посіб. до лаб. занять (2008). Шифр зберігання
   Б-88869
2. Фізіологія фізичного виховання і спроту: навч. посіб. для практ. занять (2014).
   Шифр зберігання Б-94602