Календар медицини

Бец Володимир Олексійович (1834-1894) анатом, гістолог, громадський діяч, доктор медицини (1863), професор. Закінчив Київський університет (1860). Працював на кафедрі анатомії цього університету. Від 1868 – екстраординарний професор кафедри анатомії.

Брав активну участь у громадському житті Києва, зокрема в створенні Товариства дослідників природи, був членом багатьох наукових товариств, директором Анатомічного театру в Києві, членом Паризького антропологічного театру, Лейпцизького етнографічного музею, Імператорського товариства любителів природи та ін. Палкий патріот міста та Київського університету, подарував останньому величезну колекцію гістологічних препаратів мозку (10 тис. штук).

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Бец В. О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

• К топографии и анатомии человеческого мозга, (1871) Шифр зберігання: 611.8 Б-565
• Морфология остеогенеза. Систематический очерк истории развития и роста костей человека, (1887) Шифр зберігання: 611 Б-56
• Анатомические и гистологические исследования, (1950) Шифр зберігання: 611 Б-56

Всеукраїнський день психолога представники цієї професії можуть відзначати 23 квітня. У наше століття психологія стала надзвичайно популярною. Нею цікавляться не тільки на науковому, а й на побутовому рівні. Це унікальне значення психології передбачив ще Жан Піаже, який став найвідомішим психологом свого часу.

За останнє сторіччя психологія пройшла дуже стрімкий шлях розвитку. Вона була офіційно визнана як наука тільки в 1879 році. Але за минулий час психологи всього світу змогли накопичити величезний багаж знань про суть людини, її стани та почуття, самопізнання та соціальні ролі.

Поява Всеукраїнського дня психолога теж цілком виправдана, оскільки в Україні психологія є однією з ключових наук. Сьогодні психологи працюють не тільки в медустановах, а й у навчальних закладах, оскільки рішення психологічних проблем людини вважається базовим у процесі її особистісного становлення.

На фото: Андрій Козинчук, психолог

Клименко Віктор Іванович (1939-2003) гематолог, доктор медичних наук (1987), професор (1998). Закінчив Київський медичний інститут (1964). Працював лікарем. У 1967-1987 – у Київському НДІ гематології та переливання крові; від 1987 – завідувач відділу гематології Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМНУ (Київ).

Наукові дослідження були присвячені моніторингу гемопоетичної системи в осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС; механізмам формування злоякісних пухлин кровотворної системи на клітинно-молекулярному рівні у віддалений період після опромінення; ранній діагностиці, перебігу та лікуванню лейкемії, лімфом і мієлодиспластичного синдрому.

Наукові праці: “Features of myelodysplastic syndrome in the persons suffered from the Chernobyl accydent” (1999); “Ультраструктурна характеристика елементів кісткового мозку у реконвалесцентів гострої променевої хвороби у період віддалених наслідків” (2000); “Результати лікування хронічного В-клітинного лімфолейкозу в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому періоді” (2003).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Клименка В. І.:

• • Обмен гистамина и проницаемость сосудистой стенки у больных с различными формами острого лейкоза (1974). Шифр зберігання: Р-14075
  • Комплексная терапия острых лейкозов с дифференцированным применением цитостатических препаратов и активных методов дезинтоксикации (1988). Шифр зберігання: Р-33529

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені Клименком В. І. одноосібно або у співавторстві:

• Клініко-гематологічні особливості мієлодиспластичного синдрому в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (2001). Шифр зберігання: Б-81283
• Миелодиспластический синдром: диагностика и основные принципы лечения (1996). Шифр зберігання: Б-75631

Корж Олексій Олександрович (1924-2010) ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1962), професор (1964), академік НАН України (1992), НАМН України (1993) та Російської АМН (1988). Заслужений діяч науки УРСР (1982). Закінчив Харківський медичний інститут (1951). Відтоді працював у Інституті патології хребта та суглобів НАМНУ (з перервою): директор (1965-1996), завідувач клінічного відділу (від 1996); водночас у 1956-1987 – в Українському інституті удосконалення лікарів: від 1966 – завідувач кафедри ортопедії та травматології. Голова правління Всеукраїнського товариства ортопедів-травматологів (1991-1996).

Вивчав пато­­логії хребта, захворювання й ушкодження великих суглобів, проблеми алотрансплантації кі­­сток і суглобів, регенерації кісткової тканини, протезування. Зробив значний внесок у виокремлення та становлення таких напрямів, як ортопедична вертебрологія, ортопедична артрологія й ортопедична онкологія. Під його керівництвом уперше в СРСР обґрунтовано та впроваджено в практику експрес-протезування безпосередньо після ампутації кінцівки. Розробив низку методик хірургічних втручань, зокрема реконструкції грудної клітки при тяжкій формі сколіозу, кульшового суглоба при вродженому вивиху стегна, трансплантації головки стегнової кістки, з’єд­­нання кісткового транс­плантата з кіст­­кою реци­пієнта.

Наукові праці: “Ушкодження ліктьового суглоба та основні принципи їх лікування” (1962); “Гетеротопические трав­­матические оссификации” (1963); “Оперативные доступы к грудным и поясничным позвонкам: Анатомо-хирургическое обоснование” (1968); “Репаративная регенерация костей” (1971); “Восстановление опорности нижних конечно­­стей у больных с последствиями полиомиелита” (1984); “Диспластический коксартроз: Хирургическая профилактика и лечение” (1986); “Повреждение кос­­тей и суставов у детей” (1994); “Методологічні та організаційні проблеми ре­­абілітації при ураженнях опорно-рухової системи” (2009).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Коржа О. О.:

• Некоторые морфологические изменения при застарелых вывихах предплечья в эксперименте и клинике (1956). Шифр зберігання: 617.3 К 665а
• Гетеротопические посттравматические оссификаты (клинико-морфологическое и экспериментальное исследование) (1961). Шифр зберігання: 616.011 К 665.

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені Коржем О. О. одноосібно або у співавторстві:

• Ампутации конечностей и экспресс-протезирование (1977). Шифр зберігання: Б-21307
• Гомопластика в лечении опухолей костей (1973). Шифр зберігання: Б-7953
• Побутовий травматизм (1973). Шифр зберігання: Б-6961
• Повреждения костей и суставов у детей (1994). Шифр зберігання: Б-73851
• Як запобыгти травмы кысток (1986). Шифр зберігання: Б-55016
• Medical treatment of musculoskeletal lesions (1985). Б-51325

Калюжна Лідія Денисівна (1939) дерматовенеролог, доктор медичних наук (1990), професор (1991), заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закінчила Київський медичний інститут (1962). Від 1965 працює в Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): завідувачка кафедри дитячої дерматовенерології (1986-1993), дерматовенерології (від 1993). Головний дерматовенеролог (1994-2004), дитячий дерматовенеролог (1996-2007, 2010) МОЗ України.

Вивчає патогенез і проблеми лікування алергодерматозів, захворювань придатків шкіри, сифілісу.

Наукові праці: “Болезни волос” (1991); “Косметика у нас дома” (1998); “Хвороби шкіри обличчя, слизової оболонки ротової порожнини та червоної облямівки губ” (2007); “Хвороби похідних шкіри” (2008); “Хвороби шкіри жінок у віковому аспекті” (2009).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Калюжної Л. Д.

• Некоторые нейро-гуморальные факторы в патогенезе круговидного облысения. Автореферат дисс. на соиск. уч. ст. канд. мед. наук, (1968), 1968 К179
• Клинико-иммунологическое обоснование неспецифической иммунокоррекции атопического дерматита. Автореферат дисс. на соиск. уч. ст. доктора мед. наук. (1990), Р-35572
• Болезни волос, (1991), Б-69286

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

• Фармакотерапевтический справочник дерматовенеролога. Лекарственные препараты. Средства лечебной косметики, (1999), Б-78390

Нещадименко Марко Петрович (1869-1942) мікробіолог, епідеміолог, доктор медицини (1910), професор, член-кореспондент ВУАН по відділу мікробіології (1929). Засновник і керівник першої в Україні кафедри мікробіології (1919-41), кафедри епідеміології (1933-39) Київського медичного інституту. Одним з перших вивчав дію дифтерійного токсину на організм, застосував анатоксин для профілактики дифтерії (1926), специфічної профілактики туберкульозу за допомогою вакцини БЦЖ.

Марко Петрович народився в с. Сердегівці (тепер – Шполянського району Черкаської обл.) у селянській родині; медичну освіту здобув на медичному факультеті Університету св. Володимира (1896). Слухав навчальний курс патологічної анатомії і опановував автопсію у Г. М. Мінха; після завершення навчання обійняв посаду асистента Сироваткового відділу Київського бактеріологічного інституту. Працював в інституті з 1896 по 1941 р. (з 1919 по 1931 р. – директор інституту, з 1931 по 1941 р. – заступник директора з наукової частини та завідувач мікробіологічного відділу); у 1898-1900 рр. на базі інституту
вів практичні заняття на Курсах удосконалення з бактеріології; двічі бував за кордоном з метою
влосконалення: 1902 р. – в Австрії (м. Відень) у Серотерапевтичному інституті професора
Paltauf a; 1908 р. – бактеріологічних інститутах Німеччини (міста: Берлін, Дрезден, Франк-фурт-на-Майні); Австрії (м. Ві-день); Франції (м. Париж); там опрацював низку питань з бактеріології і написав та опублікував сім праць.

З 1906 по 1912 р. – завідувач « … Заразного відділення Київського військового клінічного госпіталю, з 1912 по 1921 рік був прозектором-консультантом цього ж госпіталю»; у 1910 р. захистив докторську дисертацію – монографію «Экспериментальные исследования расстройств кро-вообращения при отравлении дифтерийным токсином».

У 1911-1912 роках читав лекції студентам 3-го і 4-20 курсів і вів практичні заняття з бактеріології із ученням про пошесні хвороби у Київському військовому клінічному госпіталі»; у 1912-1917 рр. лекційний курс бактеріології з вченням про інфекційні хвороби М. П. Нещадименко читав у приміщенні Київського бактеріологічного інституту; до програми входили: предмет бактеріології та її завдання, методика, загальна морфологія та фізіологія мікробів, розповсюдження мікробів у природі, вчення про патогенні мікроби, сутність інфекції, імунітет, анафілаксія, способи збирання матеріалу для бактеріологічних досліджень, дезінфекція, найважливіші патогенні мікроби, аероби й анаероби, патогенні коки, бацили, вібріони та спірохети, дріжджі, пліснява та protozoa, реакції імунітету, аглютинація, бактеріолізини, опсоніни, реакція звʼязування комплементу, вакцинація й серотерапія, обрані розділи з вчення про інфекційні хвороби.

У 1914 р. здобув звання приват-доцента кафедри патологічної анатомії (Лабораторія бактеріології); 1918 р. – професор; в 1919-1941 рр. – завідувач (організатор) кафедри епідеміології та мікробіології в Київському університеті (з 1921 р. – Київський медичний інститут). За часів УНР став одним із організаторів першого українського медичного факультету, очолив кафедру загальної патологічної анатомії з бактеріологією; голова Київського слиного медичного товариства (1928-1930); володів німецькою і французькою мовами (читав, писав, розмовляв), англійською (читав).

Автор 46 наукових публікацій. Наукові праці присвячені різним проблемам мікробіології та імунології, М. П. Нещадименко одним із перших вивчив вплив дифперійного токсину на організм, застосував анатоксин для профілактики дифтерії, специфічної профілактики туберкульозу за допомогою вакцини БЦЖ.

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Нещадименко М.П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Одновременная и однократная иммунизация оспенной вакциной и дифтерийным анатоксином, (1936) Шифр документа: 616.093.1 Н-598
2. Цереброспінальний менінгіт, (1935) Шифр документа:616.92 Н-598
3. Коллекция Экспериментальное исследование расстройств кровообращения при отравлении дифтерийным токсином. Из отделения экспериментальной медицины киевского бактериологического института, (1909) Шифр документа: 616.092 А-465
4. Экспериментальное исследование расстройств кровообращения при отравлении дифтерийным токсином, (1909) Шифр документа: 616.093. Н-598