Календар медицини

Бернасовська Єлизавета Петрівна (1925—2002) — український мікробіолог, доктор медичних наук (1976), професор (1981).

Єлизавета Петрівна народилася в місті Гайсин (нині — Вінницька область). Медичну освіту з відзнакою здобула у Вінницькому медичному інституті (1944).

У 1948–1949 роках працювала завідувачем пастерівського відділу Вінницької санітарно-епідеміологічної станції (СЕС).

У 1949–1952 роках навчалася в аспірантурі та працювала в Київському науково-дослідному інституті епідеміології, мікробіології та паразитології (нині — Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України), де обіймала посади:

• молодшого наукового співробітника,
• старшого наукового співробітника (1959–1965),
• керівника лабораторії загальної мікробіології (1965–1994),
• головного наукового співробітника (1994–2000),
• заступника директора з наукової роботи (1976–1978).

У 1953 році захистила кандидатську дисертацію на тему:
«Мікробіологічна та епідеміологічна характеристика безжовтяничного лептоспірозу у Вінницькій області».

У 1976 році захистила докторську дисертацію: «Лептоспірози в Українській РСР».Отримала звання професора у 1981 році.
Обіймала посаду головного бактеріолога Міністерства охорони здоров’я УРСР.
Була заступником голови республіканської проблемної комісії «Епідеміологія, мікробіологія та паразитарні хвороби» при Вченій раді МОЗ УРСР, а також керівником мікробіологічної секції та заступником голови лабораторної ради при Головному санітарно-епідеміологічному управлінні МОЗ УРСР.

Основні напрями наукової діяльності:

• дослідження умовно-патогенних мікроорганізмів, чинників їх патогенності та механізмів взаємодії з іншими мікроорганізмами і макроорганізмом,
• розробка профілактики внутрішньолікарняних інфекцій,
• вивчення біології та епідеміології лептоспірозу,
• створення препаратів для діагностики та лікування лептоспірозу.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Бернасовської Є. П.:

1. Микробиологическая и эпидемиологическая характеристика безжелтушного лептоспироза в Винницкой области. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. 1953. Шифр зберігання: 616.92 Б-51.
2. Лептоспиры и лептоспирозы в Украинской ССР. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора медицинских наук. 1975. Шифр зберігання: Р-19982.

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Бернасовської Є. П.:

1. Лептоспирозы. 1978. Шифр зберігання: Б-25902.
2. Острые кишечные инфекции, вызванные условно патогенными микроорганизмами. 1984. Шифр зберігання: Б-46346.
3. Лептоспироз. 1989. Шифр зберігання: Б-63343.
4. Методические рекомендации по эпидемиологии, клинике и профилактике лептоспирозов в Украине. 1976. Шифр зберігання: Б-21478.
5. Методические рекомендации по лабораторной диагностике, эпидемиологии, клинике и лечению заболеваний, вызваемых условно патогенными энтеробактериями. 1980. Шифр зберігання: Б-35082
6. Методические рекомендации по использованию иммунологических методов в диагностике протейной инфекции. 1985. Шифр зберігання: Б-49223.

Бобров Олександр Олексійович (1850—1904) хірург-новатор, винахідник, доктор медицини (1880).

Олександр Олексійович народився в місті Орел. Медичну освіту з відзнакою здобув на медичному факультеті Московського університету (1874).

У 1875–1877 роках працював ординатором госпітальної хірургічної клініки Московського університету. Під час російсько-турецької війни (1877) служив лікарем у діючій армії. Після війни удосконалював хірургічні навички за кордоном.

У подальшому працював на таких посадах:

• доцент кафедри оперативної хірургії та хірургічної анатомії Московського університету (1884–1885),
• професор цієї ж кафедри (1885–1892),
• консультант при хірургічному відділенні Басманної лікарні (з 1884),
• керівник хірургічної клініки Ново-Катерининської лікарні (1892),
• завідувач факультетської клініки Московського університету (1892–1904).

У 1880 році захистив докторську дисертацію: «Про механізм переломів трубчастих кісток від дії куль і лікування вогнепальних переломів кінцівок». Був професором і головою Московського хірургічного товариства. Автор близько 60 наукових праць.

Основні напрями наукової діяльності:

• нейрохірургія,
• хірургічне лікування урологічних захворювань,
• судинна хірургія,
• гінекологія,
• щелепно-лицева хірургія,
• травматологія та ортопедія,
• хірургія грудної порожнини,
• анестезіологія.

Наукові досягнення та винаходи:

• розробка методик оперативних втручань у галузі хірургії печінки, нирок і кісток,
• впровадження оперативного доступу до червоподібного відростка та обробки його кукси,
• визначення проекцій кровоносних судин, нервів і органів на поверхню тіла,
• запропонував спосіб ушивання грижових воріт при пахових грижах (спосіб Боброва-Шампіоньєра),
• винахід апарата для підшкірного вливання (апарат Боброва).

Інша діяльність:

• засновник консервативного напряму в лікуванні кісткового туберкульозу у дітей,
• ініціатор створення у 1902 році в Алупці (Крим) дитячого санаторію для лікування кісткового туберкульозу, який нині носить ім’я О. О. Боброва.

У фонді ННМБУ зберігаються праці Боброва О. О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Курс оперативной хирургии и хирургической анатомии (1889). Шифр зберігання: 617.9(02) Б-725
2. Оперативная хирургия. Ч. 1. Курс лекций (б.г.). Шифр зберігання: 617.9 Б-725
3. Описание факультетской хирургической клиники (1897). Шифр зберігання:610.2 Б-725
4. Руководство к изучению хирургических повязок. Десмургия (1915). Шифр зберігання: 617.93 Б-725
5. Руководство к хирургической анатомии (1892). Шифр зберігання: 611.9 Б-725
6. Современная хирургия в деле врачевания. Речь, произнесенная на первом общем собрании членов VII съезда Общества русских врачей в память Н.И. Пирогова (1889). Шифр зберігання: 617 Б-725
7. Учение о вывихах. Курс лекций (1890). Шифр зберігання: 617.3 Б-725
8. Что делать при упадке деятельности сердца во время хлороформирования (при хлорофорном syncope) (1892). Шифр зберігання: 617.9 Б-725

1 червня, чудового літнього дня в Україні, як і у всьому світі, відзначається Міжнародний день захисту дітей – “International Day for Protection of Children” ‒ прекрасне свято маленьких громадян України.

Відповідно до Конвенції ООН, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН – діти мають права на життя і здоровий розвиток, на сім’ю, на освіту, дозвілля, свободу думки тощо. І ми – дорослі, повинні забезпечити нашим дітям їх права, піклуватися про їх здоров′я, дарувати любов.

У ″Міжнародний день захисту дітей″ нагадуємо та привертаємо увагу медичних працівників, громадськості до вирішення проблем охорони здоров’я материнства і дитинства. Здоров′я дітей – це сучасне і майбутнє нації, продовження роду людського та запорука успішного розвитку суспільства.

Пропонуємо до вашої уваги книжкову виставку до ″Міжнародний дня захисту дітей″. У книгах та періодичних виданнях з фондів Національної наукової медичної бібліотеки України висвітлені питання особливостей нормального росту й розвитку дитини, діагностики, лікування та профілактики поширених дитячих захворювань і розладів, психологічного стану дітей, освіти, сексуального виховання підлітків та багато іншої цікавої та важливої інформації.

Ферт Ольга Григорівна. Інклюзія дітей з порушеннями психічного розвитку / О. Г. Ферт; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2020. – 431 с.

У книзі (монографії) викладено сучасні обгрунтування, погляди, на дослідження інклюзивної парадигми в Україні. Наведено теорію і практику впровадження інклюзивної форми освіти дітей із порушеннями психічного розвитку, диференційного підходу до таких дітей в освітньому процесі, аспекти комплексної роботи з сім′єю дитини.

Практичний посібник з педіатрії : для студентів старших курсів медичного університету, лікарів-інтернів, педіатрів, лікарів, лікарів загальної практики- сімейної медицини / О. С. Яблонь [та ін.] ; за заг. ред. О. С. Яблонь ; Вінниц. нац. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова. – Вінниця : Рогальська І. О., 2018. – 246 с.
У посібнику викладені сучасні погляди на етіологію та патогенез найпоширеніших захворювань дитячого віку, сучасні методи діагностики та лікування згідно з протоколами і настановами з педіатрії країн з високим рівнем економічного розвитку та України. Кожен розділ містить тести з еталонами відповідей та клінічні задачі, які дозволять перевірити та застосовувати на практиці набуті знання.

Ткач, Христина. Обстеження мовленнєвого розвитку у дітей з аутизмом та тяжкими порушеннями мовлення на основі поведінкового підходу : практичний посібник / Х. Ткач. – Дрогобич : Коло, 2020. – 159 с.
Чудовий посібник – це своєрідна карта, на якій ви легко зможете побудувати індивідуальний маршрут для кожної дитини. Ним можуть користуватися як спеціалісти, так і батьки та всі хто дотичний до теми розвитку мовлення у дітей з порушеннями мовлення.

Катілов, Олександр Васильович. Клінічна пульмонологія дитячого віку : навчальний посібник для вищих медичних навчальних закладів / О. В. Катілов, Д. В. Дмитрієв, К. Ю. Дмитрієва ; Вінниц. нац. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова МОЗ України. – Вінниця : Нова кн., 2020. – 316 с.
Дану книгу присвячено практичним питанням клінічної пульмонології дитячого віку. Автори висвітлюють з практичної точки зору головні питання діагностики, лікування основних клінічних синдромів та захворювань органів дихання у дітей.

Розенфельд Леонід Георгійович (1930–2016) вчений у галузі медичної радіології, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, член-кореспондент НАН України

Наукові та академічні звання:

• Доктор медичних наук — 1973
• Професор — 1988
• Член-кореспондент НАН України — 1991
• Академік НАМН України — 2000
• Заслужений діяч науки і техніки України — 1989

Керівні посади:

• Заступник директора з наукової роботи Інституту отоларингології НАМН України — з 1994
• Начальник науково-координаційного управління НАМН України — 1994–2007
• Віце-президент НАМН України — 2007–2011

Наукова діяльність:

Леонід Розенфельд — один із провідних вчених у галузі медичної радіології та променевої діагностики, відомий своїм вагомим внеском у розвиток методів візуалізації в отоларингології та онкології. Його наукові здобутки охоплюють низку напрямів:

Основні наукові досягнення:

• Систематизував рентгенологічні ознаки хвороб оперованого та штучного стравоходу.
• Розвинув основи рентгенодіагностики захворювань голови та шиї.
• Один із засновників нового напряму — дистанційної термографії як неіонізуючого, безпечного та екологічно чистого методу діагностики.
• Ініціатор створення першого в Україні Центру клінічної термодіагностики, школи термодіагностики, служби термографії.
• Один із авторів нового напряму в клінічній онкології — інтегративної радіомодифікованої терапії злоякісних пухлин голови та шиї.
• Розробив концепцію неіонізуючої діагностики на основі подвійного електронно-ядерного резонансу.
• Вивчав застосування магнітно-резонансної та спіральної комп’ютерної томографії для діагностики пухлин спинного мозку, краніо-орбіто-синусоназальних новоутворень.
• Досліджував механізми демінералізації кісток людини при космічних польотах із використанням методів:
• електронного парамагнітного резонансу (EPR)
• ядерно-магнітного резонансу (NMR)
• подвійного електронно-ядерного резонансу (ENDOR)

Ці розробки мали значення не лише для космічної медицини, але й для імплантології в ортопедії, травматології, стоматології.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Розенфельда Л.Г.:

1. Рентгенодиагностика дивертикулов пищевода и их осложнений (1966). Шифр зберігання 616.3 Р-646
2. Рентгенодиагностика болезней оперированного и искусственного пищевода (1973). Шифр зберігання Р-12403

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Розенфельда Л. Г., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Радіологічна термінологія (українська, англійська, російська): довідник (1999). Шифр зберігання В-4912
2. Основы клинической дистанционной термодиагностики (1988). Шифр зберігання Б-59373
3. Неионизирующие методы лучевой диагностики заболеваний околоносовых пазух (1994). Шифр зберігання Б-72651
4. Магнітнорезонансні зображення. Фізичні принципи, поняття, термінологія (2003). Шифр зберігання В-6159

Здоров’я кожного з нас залежить від здоров’я планети, зокрема від довкілля, в якому ми зростаємо і живемо. Ми хочемо побудувати світ, в якому сучасні та майбутні покоління можуть отримувати насолоду від чистого навколишнього середовища, від довгого і здорового життя – без шкідливих для здоров’я хімічних речовин, з чистим повітрям та здоровою їжею, стійкою економікою і суспільством.

День охорони навколишнього середовища проголошений Генеральною асамблеєю ООН 5 червня 1972 року й відзначається в понад 100 країнах світу з метою формування екологічної свідомості, культури, освіти, цілісного екологічного світогляду та є іще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля.

У фонді ННМБУ представлені наукові, науково-популярні, довідкові видання, монографії, де розглянуто питання демографії і урбанізації, екологічні процеси змін навколишнього середовища, економічні наслідки забруднення та його вплив на стан біосфери і здоров′я людей, питання раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища, умови подальшого співіснування системи «Суспільство-природа» і взаємодій різних систем всесвіту.

Завжди раді бачити Вас серед читачів нашої бібліотеки.

Верхоглядова Тетяна Петрівна
(1925 – 2006) — доктор медичних наук (1970), професор (1977), завідувачка лабораторії культивування тканин Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова (з 1983).

Тетяна Петрівна народилася в м. Києві. Медичну освіту здобула в Київському медичному інституті (1953). У 1953–1956 рр. навчалася в аспірантурі та працювала в Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії (нині — Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України).

Професійний шлях:

• молодший науковий співробітник (1956–1961),
• старший науковий співробітник (1962–1975),
• керівник відділу нейропатоморфології (1976–1983),
• провідний науковий співробітник (з 1992).

У 1958 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Патоморфология эпендимом», а в 1970 році — докторську дисертацію:
«Макрогліальні пухлини головного мозку (патоморфологія, гістохімія, культура тканин)».
З 1977 року — професор.

У 1962 році організувала лабораторію культивування тканин, якою керувала до 1992 року.

Авторка 156 наукових публікацій, серед яких — 5 монографій (у співавторстві) та 5 винаходів (у співавторстві).

Основні напрями наукової діяльності:

• нейроонкологія (структурно-біологічні властивості пухлин головного мозку),
• культивування пухлин нервової системи,
• дослідження черепно-мозкової травми.

Під її науковим керівництвом та за консультативної участі захищено 5 докторських і 18 кандидатських дисертацій.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Верхоглядової Т. П.:

1. Патоморфология эпендимом (1957). Шифр зберігання 616.8 В-363
2. Макроглиальные опухоли головного мозга. Патоморфология, гистология, культура ткани (1970). Шифр зберігання 1970 В-363

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Верхоглядової Т. П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Нейрохирургическое лечение психических заболеваний (1997). Шифр зберігання Б-76844
2. Саркомы головного мозга (1877). Шифр зберігання Б-24490