Календар медицини

Рішення ВООЗ щодо відзначення цього дня було прийнято у 1998 році на Всесвітній нараді по бронхіальній астмі, яка проходила в м. Барселона, Іспанія. Його мета – поліпшення обізнаності населення про бронхіальну астму, привернення уваги громадськості до вирішення проблем пацієнтів, підвищення доступності та якості медичної допомоги.

Бронхіальна астма – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке спричиняє гіперреактивність бронхів і проявляється свистячим диханням, скутістю у грудній клітці, кашлем. Це захворювання діагностують приблизно в 5–10% населення світу. Від нього страждають діти і дорослі. Найбільш часто бронхіальна астма маніфестує у дітей шкільного віку. Особливо високий рівень захворюваності припадає на промислові регіони з несприятливою екологією. У мешканців міста бронхіальна астма реєструється частіше, ніж у мешканців сільської місцевості (7,1 % та 5,7 % відповідно). В Україні, за статистичними даними МОЗ України, поширеність захворювання серед дітей коливається в межах від 0,60 % до 0,56 %, що свідчить про проблему своєчасної діагностики.

Бронхіальна астма вважається невиліковною хворобою, але її перебіг та прояв симптомів можна контролювати.

Більшість експертів вважає, що причинами захворювання є генетична схильність в поєднанні з зовнішніми подразниками, якими виступають:

• алергени;
• шкідливі умови праці;
• куріння.

Факторами ризику розвитку бронхіальної астми можуть виступати:

• часті респіраторні захворювання;
• ожиріння;
• низька фізична активність;
• деякі медикаментозні засоби.

Для профілактики захворювання необхідно уникати сирості, холоду, а також намагатись мінімізувати контакт з алергенами у навколишньому середовищі. Велике значення в профілактиці даної патології має санація носоглотки, зміцнення імунітету та здоровий спосіб життя.

День всесвітніх молитов про мир, заснований Папою Павлом VI у 1967 р., спочатку був святом Католицької церкви. Щорічно 1 січня Папи робили важливі заяви щодо прав людини, прав жінок, миру, загрози тероризму тощо. Згідно з листами «Pacem in Terris» і «Populorum Progressio», Церква і Папи закликали зосередитись на роботі по досягненню миру. На їх думку, головним в цьому питанні є соціальна толерантність. Церква закликала розвивати стосунки в чотирьох напрямках: між людьми, між особою та державою, між державами, а також окремих осіб і держав зі світовим співтовариством. Церква визначає, що для досягнення справжнього миру необхідно розвивати культуру розуміння і толерантності, починаючи від окремої людини до державного, а потім глобального рівня.

17 грудня 1969 р. Генеральна Асамблея ООН визнала це свято офіційно. Воно отримало нову назву – Всесвітній день миру (World Day of Peace). Не звертаючи увагу на соціальні і політичні проблеми, людина не помічає, наскільки наш світ є крихким. ООН закликає людей до усвідомлення існуючих проблем та активної громадської позиції задля створення кращого світу. Поширюйте інформацію про загрози та проблеми, допомагайте людям, які опинилися у скруті – біженцям, жертвам війни і насилля.

Всесвітній день миру – це символ надії стражденних на те, що їх не покинули і світ може бути кращим.

У 2019 році Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення щодо відзначення 4 січня Всесвітнього дня азбуки Брайля. Мета – підвищення обізнаності населення про проблеми незрячих та слабозорих людей. Згідно ст. 2, 21 та 24 Конвенції про права інвалідів, азбука Брайля є не тільки засобом спілкування, але й має велике значення для забезпечення права на доступ до інформації, освіти, здійснення права на свободу вираження поглядів, а також для їх соціальної інтеграції.

Шрифт Брайля – це унікальна азбука, яка являє собою тактильне поєднання графічних символів за допомогою 6 точок, що дає змогу передавати букви, цифри, музичні, математичні та інші знаки.

Унікальний метод письма був запропонований у 1829 році Луї Брайлем. У його  основі лежить код для шифрування, розроблений ще у 1809 р. під час Наполеонівських воєн капітаном Шарлем Барб’є. За допомогою його «нічної азбуки» донесення можна було читати безшумно і навіть у темряві.

У 1837 р. у Франції вийшла перша книга надрукована шрифтом Брайля. Це була історія Франції.

У 2005 р. ЮНЕСКО визнала систему Брайля життєво необхідною мовою спілкування, легітимною нарівні з іншими мовами світу.

Фрідріх Есмарх видатний німецький хірург, впровадження антисептиків у медицині, розробник операції з ампутації плеча та автора «штучного знекровлення», одного із творців кровоспинного джгута з гумової стрічки, а також транспортної шини для іммобілізації кінцівки, еластичного бинта, наркозної маски, безлічі корисних хірургічних інструментів (зокрема ніж Есмарха), які широко використовують і в наш час, та інших засобів, таких от як кружка Есмарха.

Фрідріх Есмарх отримав освіту в університетах Кіля та Геттінгену. Брав участь у кількох війнах, опікуючись наданням медичної допомоги пораненим, працюючи в військових шпиталях і лазаретах Кіля, Фленсбурга, Зундевітта, Гамбурга та Берліна.

Фрідріх Есмарх сприяв поширенню в Німеччині самаритянських шкіл для догляду за хворими та пораненими. Лікар видав першу книгу–посібник «Перша допомога при раптових нещасних випадках», яка стала бестселером і перекладена 30-ма мовами світу.

Кайзер Вільгельм І на знак визнання заслуг Фрідріха Августа фон Есмарха посвятив його у лицарі в 1887 р.

Валерій Семенович Бітенський – психіатр вищої категорії, нарколог, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (2007), доктор медичних наук (1990), професор (1991).

В. С. Бітенський – відомий вчений в галузі психіатрії та наркології, засновник нової концепції патогенезу наркологічних і психічних захворювань, що базується на дослідженнях порушень пароксизмальної активності головного мозку та пластичності нервової тканини, творець нових високоефективних методик терапії психічних і наркологічних захворювань. Автор нових напрямів в психіатрії та наркології: підліткова наркологія, психіатрія й медична психологія у немовлят, клінічна наркологічна рецепторологія. Валерій Семенович розробив унікальну методику умовно-рефлекторної терапії алкоголізму і наркоманії. Вивчав вплив соціально-психологічної кризи в сучасному суспільстві на психіку людини, виявив нові клінічні та патогенетичні аспекти психогенних захворювань – патогенні неврози.

У 1976 р. В. С. Бітенський захистив кандидатську дисертацію «Эффективность применения некоторых биологически активных веществ для лечения алкогольного делирия и изучение динамики показателей гемокоагуляции и электролитного баланса под влиянием терапии», а в 1989 р. – докторську дисертацію «Опыт лечения алкогольного делирия комплексом некоторых биологически активных веществ».

З 1993 р. працював на посаді завідувача кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Одеського національного медичного університету. З грудня 2020 р. кафедра носить ім’я Валерія Семеновича Бітенського.

В. С. Бітенський був головним редактором журналів «Вісник психічного здоров’я», «Вісник психіатрії та психофармакотерапії». Провів понад 360 телевізійних лекцій, присвячених актуальним психолого-психіатричним темам для дітей, підлітків, дорослих, осіб похилого віку.
Валерій Семенович – автор 235 наукових праць, зокрема 9 монографій, підручників і посібників. Підготував і видав підручник «Psychiatry. Course of lectures», який визнаний кращим у конкурсі навчальних посібників з психіатрії імені академіка В. П. Протопопова (2006).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій В. С. Бітенського:

1. Опыт лечения алкогольного делирия комплексом некоторых биологически активных веществ : автореф. дис. … канд. мед. наук. – Москва, 1976. – 24 с. Шифр зберігання: Р-30843.
2. Эффективность применения некоторых биологически активных веществ для лечения алкогольного делирия и изучение динамики показателей гемокоагуляции и электролитного баланса под влиянием терапии : автореф. дис. … д-ра мед. наук. – Ленинград, 1979. – 23 с. Шифр зберігання: Р-24916.

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В. С. Бітенського, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Наркомании у подростков. – Киев. 1989. Шифр зберігання: Б–64105.
2. Подростковая наркология: руководство для врачей. – Ленинград, 1991. Шифр зберігання: Б–68218.
3. Психіатрія. Курс лекцій : навч. посіб. для студентів вищ. мед. закладів освіти. – Одеса, 2004. – 352 с. Шифр зберігання: Б–84266.
4. Психіатрія. Курс лекцій : навч. посібник. – Одеса, 2005. – 335 с. Шифр зберігання: Б–84771.
5. Психіатрія і наркологія : підруч. для студентів вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації. – Київ, 2015. – 533 с. Шифр зберігання: Б-95486.
6. Клініко-нейрорецепторні співвідношення за наявності хронічного алкоголізму й опійної наркоманії // Одес. мед. журнал. – 1999. – № 4. – С. 34–35.
7. Коррекция нарушений психической активности у больных хроническим алкоголизмом и опийной наркоманией с помощью актопротектора // Таврийский журн. психиатрии. – 1999. – № 3. – С. 46–48.
8. Прогнозирование риска формирования злоупотребления психоактивными веществами // Укр. вісн. психоневрології. – 1999. – Т. 7, № 4. – С. 37–39.
9. Нейрофіологічний критерій оцінки стану хворих на наркологічні захворювання // Одес. мед. журнал. – 1999. – № 5. – С. 64–65.
10. Нарушения процессов нейрорецепции при алкоголизме и наркоманиях и их коррекция // Архів психіатрії. – 1998. – № 2/3. – С. 169–176.

В’ячеслав Володимирович Бережний – лікар-педіатр, доктор медичних наук (1983), професор кафедри факультетської педіатрії Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця (1987–1989), завідувач кафедри педіатрії № 2 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (1990–2017), заслужений лікар України (1998), головний педіатр МОЗ України (1989–2012).

Народився в селі Сміле Роменського району Сумської області. У 1962 р. закінчив педіатричний факультет Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця.

Трудову діяльність В’ячеслав Володимирович розпочав у 1962 р. лікарем-педіатром та завідувачем дитячою консультацією Хорольської центральної районної лікарні Полтавської області. У 1966–1969 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі факультетської педіатрії Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця.

У 1969 р. захистив кандидатську дисертацію «Клинико-инструментальная характеристика функционального состояния сердечной мышцы при хроническом тонзиллите у детей». З 1969 р. працював асистентом, пізніше – доцентом кафедри факультетської педіатрії Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця, на якій успішно захистив докторську дисертацію «Стафілококова інфекція з затяжним, рецидивуючим та хронічним перебігом у дітей» (1982).

У 1990 р. професор В. В. Бережний став завідувачем кафедри педіатрії № 2 Київського інституту удосконалення лікарів (нині – Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика).

Понад 20 років є членом спеціалізованої Вченої ради при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця, протягом 8 років був членом Експертної ради Вищої атестаційної комісії України.

У період 1989–2012 рр. професор В. В. Бережний працював головним позаштатним спеціалістом МОЗ України за спеціальністю «Педіатрія» і зробив значний внесок у розвиток системи охорони здоров’я дітей та підлітків. Всебічно сприяв розвитку відділень гемодіалізу, становленню неонатальної кардіохірургії, сімейної медицини, плідно співпрацював із Міжнародним дитячим фондом ООН/ЮНІСЕФ за галузевими програмами МОЗ України.

За ініціативою професора В.В. Бережного були вперше розроблені стандарти та протоколи надання медичної допомоги дітям при найбільш поширених соматичних захворюваннях.

В’ячеслав Володимирович – вчений світового рівня, він неодноразово презентував результати науково-дослідної роботи кафедри на міжнародних педіатричних форумах та конгресах (Амстердам, Каїр, Афіни, Мельбурн, Прага, Порто, Ріо-де-Жанейро тощо).

Професор В. В. Бережний – автор 550 наукових публікацій, серед яких 15 монографій та навчальних посібників, 2 довідники, національний підручник «Педіатрія».

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій В. В. Бережного:

1. «Клинико-инструментальная характеристика функционального состояния сердечной мышцы при хроническом тонзиллите у детей» (1969).
2. Шифр зберігання: 1969 Б484в«Стафилококковая инфекция с затяжным рецидивирующим и хроническим течением у детей» (1982). Шифр зберігання: Р-27851.

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В. В. Бережного, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря : навч. посіб. для лікарів-інтернів і лікарів-слухачів закл. (факультетів) післядиплом. освіти. – Київ, 2015. – 340 с. Шифр зберігання: Б-95561.
2. Антибактеріальна та протигрибкова терапія в педіатрії : довід. для педіатрів та лікарів заг. практики – сімейн. медицини. – Київ, 2008. – 295 с. Шифр зберігання: Б-90486.
3. Антигомотоксична терапія в дитячій ревматології : метод. рекомендації. – Київ, 2008. – 31 с. Шифр зберігання: Б-88347.
4. Ацетонемічний синдром у дітей: діагностика та лікування метод. рекомендації. – Київ, 2007. – 18 с. Шифр зберігання: Б-87518.
5. Диагностика и лечение лимфаденопатий у детей : метод. рекомендации. – Киев, 1992. Шифр зберігання: Б–71051.
6. Діагностика та терапія атопічного дерматиту (стандарти діагностики та терапії) : метод. рекомендації. – Київ, 2002. – 30 с. Шифр зберігання: Б-88011.
7. Екстрена медична допомога (догоспітальні протоколи) : посібник. – Київ, 2016. – 211 с. Шифр зберігання: Б-97310.
8. Залізодефіцитна анемія у дітей : метод. рекомендації. – Київ, 2003. – 26 с. Шифр зберігання: Б-83031.
9. Затяжное рецидивирующее и хроническое течение стафилококковой инфекции у детей. – Киев, 1990. – 188 с. Шифр зберігання: Б–66562.
10. Клінічна ревматологія дитячого віку : навч. посібник. – Київ ; Черкаси, 2009. – 190 с. Шифр зберігання: Б-98457.
11. Пароксизмальна вегетативна недостатність у дітей. Діагностика та лікування : метод. рекомендації. – Київ, 2004. – 30 с. Шифр зберігання: Б-83464.
12. Педіатрія : нац. підручник : у 2 т. – Київ, 2013.
    Т. 1. – 1037 с. Шифр зберігання: В-8980
    Т. 2. – 1021 с. Шифр зберігання: В-8981
13. Порушення випорожнень у дітей: закрепи та енкопрез : навч. посібник. – Київ, 2018. – 547 с. Шифр зберігання: Б-98183.
14. Синдром зригувань і блювання в дітей : навч.-практ. посібник. – Хмельницький, 2017. – 270 с. Шифр зберігання: Б-97030.
15. Сучасні аспекти терапії ревматоїдного артриту у дітей : метод. рекомендації. – Київ, 2003. – 32 с. Шифр зберігання: Б-84735.