Календар медицини

Рак – це загальний термін, яким позначають групу захворювань, що можуть вражати будь-яку частину тіла. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вона є однією з головних причин смерті сьогодні. 4 лютого відзначають Всесвітній день боротьби з раком для привернення уваги громадськості до цієї хвороби.

Одна з ознак раку – швидке зростання аномальних клітин, які згодом метастазують у інші органи. Ця патологія є основною причиною смерті в усьому світі. Так, онкологічні захворювання відповідальні за майже 10 млн смертей у 2020 році. Що стосується нашої країни, то на різні форми раку хворіє понад мільйон українців. У тому ж 2020 році від онкологічних захворювань померло близько 70 тис. наших співвітчизників. На жаль темпи поширення даної патології в нас дуже високі. У 2020 році Україна посідали сумне 2 місці в Європі за темпами його поширення. Одна з причин – пізнє виявлення хвороби.

За даними ВООЗ, найчастіше діагностують злоякісні новоутворення молочної залози, легень, а також колоректальний рак, передміхурової залози, шкіри (не меланома), шлунку.

Факторами ризику розвитку захворювання є:

• Погані звички – вживання тютюну, алкоголю;
• Нездорове харчування;
• Відсутність фізичної активності;
• Несприятлива екологічна ситуація.

Вчені вважають, що деякі хронічні інфекції також можуть сприяти розвитку онкологічного захворювання. Канцерогенними інфекціями називають Helicobacter pylori, віруси папіломи людини, гепатиту B і C та Епштейна–Барра.

У досягненні глобальних цілей щодо зниження кількості випадків онкологічних захворювань та передчасної смертності ключовим є лікування раку на ранніх стадіях. На жаль, багато випадків діагностують занадто пізно. Тож терапія стає складніше, а прогноз – непередбачуваним. Разом із тим 30–50 % випадків раку можна запобігти. ВООЗ радить зміцнювати національні системи охорони здоров’я, впроваджуючи розроблені стратегії профілактики. Окрім того, раннє виявлення раку значно зменшує фінансові наслідки – зменшує вартість лікування і зберігають життя людей, які можуть продовжувати працювати.

Сучасні стратегії профілактики передбачають ранню діагностику та скринінг. До стратегії ранньої діагностики входить:

• поширення знань про фактори ризику і симптоми різних форм раку серед населення;
• наголошення на своєчасному зверненні за медичною допомогою при виявленні аномальних симптомів;
• доступ до клінічної оцінки та діагностики.

У поняття «скринінг» входить виявлення осіб, у яких результати аналізів показують високу ймовірність розвитку онкологічного захворювання. Виявлення таких осіб до появи симптомів допомагає своєчасно направити їх на профілактику та лікування.

Всесвітній день боротьби з раком відзначається 4 лютого і спрямований на підвищення обізнаності населення щодо онкологічних захворювань та зменшення соціальної стигматизації. Цей день було обрано на Всесвітньому саміті, присвяченому боротьбі з раком у новому тисячолітті, який проходив у Парижі в 2000 році.

У фондах ННМБУ ви можете знайти літературу за цією темою:

1. Військова екологія : підручник / М. І. Хижняк [та ін.] ; за ред. І. М. Хижняка. – Київ : Чалчинська Н. В., 2020. – 677 с.
2. Довідник з медико-соціальної експертизи і реабілітації : навчальний посібник : у 3 т. / Л. Ю. Науменко [та ін.] ; за ред. Л. Ю. Науменка; Дніпров. держ. мед. ун-т. – Дніпро : Ліра, 2021.
   Т. 3 : Захворювання нервової системи, онкологічні захворювання, патологія органа зору. – 2021. – 453 с. : табл.
3. Онкологічні захворювання: врятує рання діагностика : бібліографічний список / Вінниц. обл. наук. мед. б-ка, Від. наук.-мед. інформації та бібліогр. ; підгот.: Гаєвик О.Є. – Вінниця : [б. в.], 2014.
4. Жук В.І. Ефективність та безпечність інтратекального введення морфіну гідрохлориду для лікування хронічного больового синдрому у хворих на онкологічні захворювання в термінальній стадії / В. І. Жук, Ю. І. Новосад // Лікар. справа = Врачебное дело. – 2017. – N 5/6. – С. 104-108.
5. Журавльова Л.В. Цукровий діабет та онкологічні захворювання [] / Л. В. Журавльова, Н. В. Сокольнікова // Ліки України. – 2021. – № 2. – С. 32-40.

70 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, члена-кореспондента НАМН України Михайла Юхимовича Ничитайла (1948)

Член-кореспондент НАМН України (2017), доктор медичних наук (1996), професор кафедри хірургії та трансплантології НМАПО ім. П.Л. Шупика (2001), лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки (2004), заслужений лікар України (2008), завідувач відділу лапароскопічної хірургії і холелітіазу ДУ “Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України” (1999), заступник директора з наукової роботи ДУ “Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України” (2003).

Основні напрямки науково-практичної діяльності: планова та невідкладна хірургія; невідкладні стани в хірургії; хірургія жовчних шляхів; лапароскопічна абдомінальна хірургія; хірургічне лікування жовчнокам’яної хвороби та її ускладнень (холедохолітіаз, гнійний холангіт, механічна жовтяниця) з пріоритетним використанням малотравматичних (лапароскопічних та ендоскопічних) методик; лікування захворювань печінки, селезінки і підшлункової залози з використанням сучасних лапароскопічних технологій і методів електрозварювання; реконструктивні хірургічні втручання при пошкодженнях позапечінкових жовчних протоків і післяопераційних рубцевих стриктурах; лапароскопічні втручання на органах черевної порожнини та заочеревинного простору: апендектомія, пластика кил різних локалізацій, видалення кіст і пухлин наднирників, операції при захворюваннях матки та її придатків.

Наукові праці: “Острый панкреатит и его осложнения” (1990); “Хирургия печени и желчевыводящих путей” (1993); “Хирургия поджелудочной железы” (1997); “Видеоэндоскопические операции в хирургии и гинекологии” (1999); “Минимальноинвазивная хирургия желчных путей” (2005); “Повреждения желчных протоков при холецистэктомии и их последствия” (2006); “Желчный перитонит” (2006); “Кисты и кистозные опухоли поджелудочной железы” (2012); “Спаечная болезнь: патогенетические аспекты развития, профилактика и лечение” (2014); “Шпитальна хірургія” (1999); “Невідкладна хірургія” (2000); “Клінічна хірургія” (2001); “Лекції з хірургічних хвороб та атлас операцій” (2008); “Хірургія” (2010).

80 років від дня народження гематолога, доктора медичних наук, члена-кореспондента НАМН України Володимира Григоровича Бебешка (1938)

Педіатр-гематолог, радіопатолог, доктор медичних наук (1982), професор (1983). Закінчив Київський медичний інститут (1960). Працював лікарем (1960-1962); керівником дитячого гематологічного відділу Інституту гематології та переливання крові МОЗ України (1962-1986); від 1986 – завідувач відділу гематології, від 1987 – директор Інституту клінічної радіології, від 2001 – генеральний директор Наукового центру радіаційної медицини АМНУ. Директор Центру трансплантації кісткового мозку та Центру швидкого реагування при радіаційних аваріях у складі ВООЗ.

Наукові дослідження в галузі клінічної гематології (переважно дитячої) та радіаційної медицини, зокрема вивчення гострих лейкозів та гіпоплазій кровотворення у дітей, дослідження механізмів формування та розроблення методів діагностики й лікування хвороб, спричинених аварією на ЧАЕС. Вперше в Україні сформулював концепцію відновлення гемопоетичного мікрооточення при гемобластозах.

Наукові праці: “Molecular factors of hematopoiesis and stem celes” (1990); “Open problems of human Radiobiology the Post-Chernobyl” (1993); “Health consequences of the chernobyl accident” (1996); “Чернобыльская атомная электростанция” (1996); “Про деякі особливості розподілу антигенів системи НLА у дітей з гострою лімфобластною лейкемією” (1997); “Функціональний стан тиреоїдної системи у опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС” (1999);” Профілактика і лікування порушень кісткової тканини у дітей з гострими лейкеміями” (2000).

Чому Міжнародне професійне свято стоматологів, святкують щороку 9 лютого?

Згідно з легендою, Аполлонія — дочка александрійського імператора, увірувала в Христа, що на той час було неприпустимо. Дівчину схопили і піддали жорстоким тортурам і навіть вирвали всі зуби. Тоді Аполлонію вивели на майдан і поставили умову: або вона зречеться своєї релігії, або її спалять живцем. Дівчині розв’язали руки, щоб вона могла стати на коліна і виконати умову катів. Однак коли її звільнили від канатів, Аполлонія кинулася у вогонь і згоріла живцем. Це сталося 9 лютого 249 року.

Відтоді склалося повір’я: якщо болить зуб, зверніться – до Аполлонії з молитвою, і біль вщухне. У 300 році церква канонізувала Аполлонію святою мученицею, та ікона святої Аполлонії (гарної дівчини з щипцями в руках) була майже в кожному храмі.

65 років від дня народження фахівця в галузі внутрішньої (екстрагенітальної) патології вагітних, доктора медичних наук, члена-кореспондента НАМН України Володимира Ісааковича Медведя (1953)

Завідувач відділення внутрішньої патології вагітних ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України”, професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, експерт Державного експертного центру МОЗ України, член-кореспондент НАМН України (2011), доктор медичних наук (1992), професор (1996), заслужений лікар України (2009), терапевт вищої категорії, Відмінник охорони здоров’я (1986).

Провідний фахівець у галузі внутрішньої (екстрагенітальної) патології вагітних. Основні напрями наукової діяльності: акушерська кардіологія, акушерська нефрологія, акушерська діабетологія, фармакотерапія в період вагітності, організація спеціалізованої допомоги вагітним з екстрагенітальною патологією. Наукові розробки охоплюють широке коло терапевтичних проблем у сучасній акушерській клініці. Сформулював концепцію оцінки ризику вагітності як основи лікарської стратегії та тактики в клініці екстрагенітальної патології вагітних. На її підґрунті запропоновано та впроваджено нову класифікацію ступенів ризику вагітності при хворобах серця. Зробив суттєвий внесок у розробку проблеми «Цукровий діабет і вагітність». Запропонував нову класифікацію гестаційного діабету, був ініціатором запровадження в Україні перинатального моніторингу цукрового діабету, створення Державного реєстру вагітних з цукровим діабетом. Уперше запропонував поняття і термін «вагітність-асоційована патологія». Удосконалив тактику ведення та лікування вагітних з високою легеневою гіпертензією.

Наукові праці: “Введение в клинику экстрагенитальной патологии беременных”( 2007); “Экстрагенитальная патология беременных. О главном” ( 2010); “Тромбоэмболия легочной артерии” (2016); “Вроджені вади серця і вагітність” (2016); “Ефективний антенатальний догляд” (2012); “Невідкладні стани в акушерстві” (2011); “Гипертензия у беременных” (2008); “Основы акушерской кардиологии” (2009); “Медикаментозное лечение во время беременности: особенности, опасности, ограничения” (2008); “Беременность и новообразования” (2010); “Экстрагенитальная патология беременных: клиническая значимость, проблемы, принципы ведения”(2011); “Беременность-ассоциированная патология” (2012); “Акушерская кардиология в доказательствах” (2017).

У вересні 2001 р. в Люксембурзі на черговій зустрічі Міжнародної конфедерації батьків, чиї діти хворі на онкологічні захворювання, було прийнято рішення про проведення Міжнародного дня дитини, хворої на рак. З 2003 р. 15 лютого офіційно вважається Міжнародним днем дитини, що хвора на рак. Основна мета цього дня – покращити інформування суспільства про проблеми дитячих онкологічних хвороб. В Україні відзначається з 2003 р.