Календар медицини

70 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, члена-кореспондента НАМН України Михайла Юхимовича Ничитайла (1948)

Член-кореспондент НАМН України (2017), доктор медичних наук (1996), професор кафедри хірургії та трансплантології НМАПО ім. П.Л. Шупика (2001), лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки (2004), заслужений лікар України (2008), завідувач відділу лапароскопічної хірургії і холелітіазу ДУ “Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України” (1999), заступник директора з наукової роботи ДУ “Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України” (2003).

Основні напрямки науково-практичної діяльності: планова та невідкладна хірургія; невідкладні стани в хірургії; хірургія жовчних шляхів; лапароскопічна абдомінальна хірургія; хірургічне лікування жовчнокам’яної хвороби та її ускладнень (холедохолітіаз, гнійний холангіт, механічна жовтяниця) з пріоритетним використанням малотравматичних (лапароскопічних та ендоскопічних) методик; лікування захворювань печінки, селезінки і підшлункової залози з використанням сучасних лапароскопічних технологій і методів електрозварювання; реконструктивні хірургічні втручання при пошкодженнях позапечінкових жовчних протоків і післяопераційних рубцевих стриктурах; лапароскопічні втручання на органах черевної порожнини та заочеревинного простору: апендектомія, пластика кил різних локалізацій, видалення кіст і пухлин наднирників, операції при захворюваннях матки та її придатків.

Наукові праці: “Острый панкреатит и его осложнения” (1990); “Хирургия печени и желчевыводящих путей” (1993); “Хирургия поджелудочной железы” (1997); “Видеоэндоскопические операции в хирургии и гинекологии” (1999); “Минимальноинвазивная хирургия желчных путей” (2005); “Повреждения желчных протоков при холецистэктомии и их последствия” (2006); “Желчный перитонит” (2006); “Кисты и кистозные опухоли поджелудочной железы” (2012); “Спаечная болезнь: патогенетические аспекты развития, профилактика и лечение” (2014); “Шпитальна хірургія” (1999); “Невідкладна хірургія” (2000); “Клінічна хірургія” (2001); “Лекції з хірургічних хвороб та атлас операцій” (2008); “Хірургія” (2010).

80 років від дня народження гематолога, доктора медичних наук, члена-кореспондента НАМН України Володимира Григоровича Бебешка (1938)

Педіатр-гематолог, радіопатолог, доктор медичних наук (1982), професор (1983). Закінчив Київський медичний інститут (1960). Працював лікарем (1960-1962); керівником дитячого гематологічного відділу Інституту гематології та переливання крові МОЗ України (1962-1986); від 1986 – завідувач відділу гематології, від 1987 – директор Інституту клінічної радіології, від 2001 – генеральний директор Наукового центру радіаційної медицини АМНУ. Директор Центру трансплантації кісткового мозку та Центру швидкого реагування при радіаційних аваріях у складі ВООЗ.

Наукові дослідження в галузі клінічної гематології (переважно дитячої) та радіаційної медицини, зокрема вивчення гострих лейкозів та гіпоплазій кровотворення у дітей, дослідження механізмів формування та розроблення методів діагностики й лікування хвороб, спричинених аварією на ЧАЕС. Вперше в Україні сформулював концепцію відновлення гемопоетичного мікрооточення при гемобластозах.

Наукові праці: “Molecular factors of hematopoiesis and stem celes” (1990); “Open problems of human Radiobiology the Post-Chernobyl” (1993); “Health consequences of the chernobyl accident” (1996); “Чернобыльская атомная электростанция” (1996); “Про деякі особливості розподілу антигенів системи НLА у дітей з гострою лімфобластною лейкемією” (1997); “Функціональний стан тиреоїдної системи у опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС” (1999);” Профілактика і лікування порушень кісткової тканини у дітей з гострими лейкеміями” (2000).

Чому Міжнародне професійне свято стоматологів, святкують щороку 9 лютого?

Згідно з легендою, Аполлонія — дочка александрійського імператора, увірувала в Христа, що на той час було неприпустимо. Дівчину схопили і піддали жорстоким тортурам і навіть вирвали всі зуби. Тоді Аполлонію вивели на майдан і поставили умову: або вона зречеться своєї релігії, або її спалять живцем. Дівчині розв’язали руки, щоб вона могла стати на коліна і виконати умову катів. Однак коли її звільнили від канатів, Аполлонія кинулася у вогонь і згоріла живцем. Це сталося 9 лютого 249 року.

Відтоді склалося повір’я: якщо болить зуб, зверніться – до Аполлонії з молитвою, і біль вщухне. У 300 році церква канонізувала Аполлонію святою мученицею, та ікона святої Аполлонії (гарної дівчини з щипцями в руках) була майже в кожному храмі.

65 років від дня народження фахівця в галузі внутрішньої (екстрагенітальної) патології вагітних, доктора медичних наук, члена-кореспондента НАМН України Володимира Ісааковича Медведя (1953)

Завідувач відділення внутрішньої патології вагітних ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України”, професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, експерт Державного експертного центру МОЗ України, член-кореспондент НАМН України (2011), доктор медичних наук (1992), професор (1996), заслужений лікар України (2009), терапевт вищої категорії, Відмінник охорони здоров’я (1986).

Провідний фахівець у галузі внутрішньої (екстрагенітальної) патології вагітних. Основні напрями наукової діяльності: акушерська кардіологія, акушерська нефрологія, акушерська діабетологія, фармакотерапія в період вагітності, організація спеціалізованої допомоги вагітним з екстрагенітальною патологією. Наукові розробки охоплюють широке коло терапевтичних проблем у сучасній акушерській клініці. Сформулював концепцію оцінки ризику вагітності як основи лікарської стратегії та тактики в клініці екстрагенітальної патології вагітних. На її підґрунті запропоновано та впроваджено нову класифікацію ступенів ризику вагітності при хворобах серця. Зробив суттєвий внесок у розробку проблеми «Цукровий діабет і вагітність». Запропонував нову класифікацію гестаційного діабету, був ініціатором запровадження в Україні перинатального моніторингу цукрового діабету, створення Державного реєстру вагітних з цукровим діабетом. Уперше запропонував поняття і термін «вагітність-асоційована патологія». Удосконалив тактику ведення та лікування вагітних з високою легеневою гіпертензією.

Наукові праці: “Введение в клинику экстрагенитальной патологии беременных”( 2007); “Экстрагенитальная патология беременных. О главном” ( 2010); “Тромбоэмболия легочной артерии” (2016); “Вроджені вади серця і вагітність” (2016); “Ефективний антенатальний догляд” (2012); “Невідкладні стани в акушерстві” (2011); “Гипертензия у беременных” (2008); “Основы акушерской кардиологии” (2009); “Медикаментозное лечение во время беременности: особенности, опасности, ограничения” (2008); “Беременность и новообразования” (2010); “Экстрагенитальная патология беременных: клиническая значимость, проблемы, принципы ведения”(2011); “Беременность-ассоциированная патология” (2012); “Акушерская кардиология в доказательствах” (2017).

У вересні 2001 р. в Люксембурзі на черговій зустрічі Міжнародної конфедерації батьків, чиї діти хворі на онкологічні захворювання, було прийнято рішення про проведення Міжнародного дня дитини, хворої на рак. З 2003 р. 15 лютого офіційно вважається Міжнародним днем дитини, що хвора на рак. Основна мета цього дня – покращити інформування суспільства про проблеми дитячих онкологічних хвороб. В Україні відзначається з 2003 р.

75 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора В’ячеслава Григоровича Передерія (1943)

Закінчив Кримський медичний ін­ститут (1966), працював на посадах асистента, доцента, професора Кримського медичного інституту; у 1984 захистив докторську дисертацію “Ефек­тивність рибонуклеїнової кислоти при виразкових ура­женнях гастродуоденальної зони”; від 1986 – завідувач кафедри факультетської терапії № 1 Київського медич­ного інституту (нині – Національний медичний універ­ситет імені О.О. Богомольця); 1987-1990 – проректор з навчальної роботи цього ж університету; 1990-1994 – перший заступник, від 2003 – заступник міністра охорони здоров’я України; від 1995 – директор Українського НДІ харчування; голова Українського товариства терапевтів України (з 1986); народний депутат Верхо­вної ради України 5-го та 6-го скликання; перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я (з 2006).

Основні напрями наукової діяльності: дослідження актуальних проблем гастроентерології та гастроімунології

Наукові праці: “Источники и био­логические эффекты ионизирующего излучения” (1988); “Взаимодействия пищи и лекарств” (1995); “Иммунный статус: методы и принципы меди­каментозной коррекции” (1995); “Гастроентерологія” (1995); “Клинические лекции по внутренним болезням” (1998).