Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Починаючи з 1997 р., 17 травня відзначається професійне свято “День пульмонолога”.
Пульмонологія – це розділ клінічної медицини, що вивчає хвороби органів дихання (трахеї, бронхів, легень і плеври). Дихання належить до основних функцій організму. Без нього людина може прожити не більше 7 хвилин. Тому справедливо вважається, що дихання є ознакою життя. Хто не дихає, той не живе.
Захворювання органів дихання є серйозною проблемою сучасної медицини через широке поширення, прогресуючий перебіг, скорочення якості та тривалості життя. Хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженими в Україні.
Анатолій Федосійович Левицький (1953) ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1998), професор (2005), заслужений лікар України, Головний позаштатний дитячий ортопед-травматолог МОЗ України (2003).
Анатолій Федосійович закінчив лікувальний факультет Донецького медичного інституту (1976). У 1998 захистив докторську дисертацію “Воронкообразные деформации грудной клетки (ВДГК) у детей и подростков и ее оперативное лечение”. У 1999 очолив відділення дитячої ортопедії та травматології Української дитячої спеціалізованої лікарні “Охмадит”.
У 2001-2005 – доцент кафедри дитячої хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, 2001-2005 – начальник медичного управління Державного управління справами Президента України. З 2005 – професор кафедри дитячої хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Основні напрями наукової діяльності: захворювання та вади розвитку грудної клітки та хребта, природжені та набуті деформації великих суглобів, травми опорно-рухового апарату. Володіє багатьма методами консервативного й оперативного лікування хворих з вадами та захворюваннями опорно-рухового апарата.
Наукові праці: “Показания к различным методам лечения множественных переломов длинных трубчастых костей у детей” (1981); “Новые методы функциональной диагностики ортопедо-травматологической патологии” (1987); “Результаты оперативного лечения воронкообразной деформации грудной клетки у детей” (1998); “Особливості оперативного лікування переломів стегна та гомілки у дітей з політравмою” (2002).
Валентин Володимирович Кальниш (1948) доктор біологічних наук (1996), професор, професор кафедри авіаційної, морської медицини та психофізіології Української військово-медичної академії, завідувач лабораторії психофізіології праці ДУ “Інститут медицини праці НАМН України”.
Наукові дослідження пов’язані з декількома напрямами: фізіологією праці, психологією праці, біофізикою, фізіологією збудливих середовищ, біологічною та медичною кібернетикою й інформатикою. Різноманітне сполучення цих дисциплін було основою для його інтелектуальних розробок.
Під керівництвом Валентина Володимировича були створені проекти побудови медичної комп’ютерної мережі для забезпечення обміну інформацією між медичними установами України, галузева комісія з сертифікації програмних продуктів і апаратно-програмних комплексів медичного призначення та визначені правила сертифікації.
Також брав участь у створенні державної системи професійного психофізіологічного відбору осіб, робота яких пов’язана з підвищеною небезпекою. Ним разом з його учнями були здійснені важливі для теорії та практики психофізіології праці методичні розробки в області професійного психофізіологічного відбору. Цікавими є його розробки в області вивчення соціально-психологічних людських мереж.
Працює над розвитком проблем формування професійної надійності при операторській діяльності, впливу емоційного напруження на працездатність людини, що мають важливе теоретичне та прикладне значення.
З 19 травня 2011 р. Всесвітня організація сімейних лікарів WONCA започаткувала святкування Всесвітнього дня сімейного лікаря.
За визначенням WONCA, сімейний лікар (лікар загальної практики) – фахівець, який надає первинну медико-санітарну допомогу всім членам сім’ї, незалежно від віку, статі, характеру захворювання, з урахуванням психологічних, соціальних, культурних та особистих особливостей пацієнта та родини.
Цей день присвячений ролі сімейного лікаря (лікаря загальної практики) в системах охорони здоров’я всього світу, він дає можливість підкреслити важливий внесок сімейних лікарів у охорону здоров’я населення.
За даними світової статистики, близько 80 % усіх проблем, пов’язаних зі здоров’ям, у розвинутих країнах світу сьогодні вирішуються на етапі загальної лікарської практики. І сьогодні в більшості країн світу система сімейної медицини є основою національної охорони здоров’я, а в університетах активно створюються програми (кафедри) для підготовки сімейних лікарів
В Україні впровадження інституту лікаря загальної практики розпочато в 2011 р. в рамках реформування й удосконалення первинної медико-санітарної допомоги в окремих областях. Сімейні лікарі доказали, що вони можуть проводити ефективну профілактику захворювань та лікувати широке коло захворювань.
Анатолій Іванович Тріщинський (1923-2009) заслужений діяч науки України (1983), доктор медичних наук (1963), професор (1964), завідувач кафедри анестезіології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (1967-1996).
Анатолій Іванович у 1950 закінчив Вінницький медичний інститут. У 1963 захистив докторську дисертацію “Знеболювання та забезпечення безпеки операцій на відкритому серці з штучним кровообігом”. Учень професора Г.Д. Дінабург, академіка М.М. Амосова.
Напрям наукових досліджень: лікування гострого та хронічного больового синдрому, клініко-фізіологічні та клініко-фармакологічні аспекти загального та регіонального знеболювання, клініко-фізіологічні, діагностичні аспекти й інтенсивна терапія тяжких гнійно-запальних процесів і сепсису. Засновник і фундатор вітчизняної наукової анестезіології й інтенсивної терапії, організатор системи анестезіологічної служби в Україні. Головний анестезіолог МОЗ України (1966). Голова правління Наукового товариства анестезіологів України (1964).
Наукові праці: “Операции на сердце с искусственным кровообращением” (1962); “Лечебная гипотермия” (1969); “История отечественной анестезиологии” (1976); “Обезболивание в амбулаторной практике” (1978); “Неврологические синдромы при поражениях тройничного нерва” (1983); “Искусственная вентиляция легких” (1983); “Интенсивная терапия и дыхательная реанимация при астматических состояниях” (1985); “Ферментные процессы и их коррекция при экстремальных состояниях” (1985).
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Тріщинського А.І. підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Анестезіологія та інтенсивна терапія (2000)
- Дифференциальная диагностика, интенсивная терапия и реанимация при острой сердечной недостаточности (1984)
- Из истории отечественной анестезиологии (1973)
- Интенсивная терапия и дыхательная реанимация при астматических состояниях (1985)
- Интенсивная терапия тяжелых форм менингоэнцефалита у детей (1979)
- Использование спинальной и комбинированной спинальной опиоидной анестезии в хирургической практике (1991)
- Наркоз в амбулаторных условиях (1978)
- Неврологические синдромы при поражении тройничного нерва (1983)
- Руководство по интенсивной терапии (2004)
- Наркоз в амбулаторных условиях (1978)
У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації А.І. Тріщинского “Обезболивание и обеспечение безопасности операций на открытом сердце с искусственным кровообращением” (1963); “Неврологические синдромы, обусловленные поражением тройничного нерва” (1955)
Щорічно 20 травня лікарі всього світу, які спеціалізуються в травматології та ортопедії, відзначають своє професійне свято.
Травматологія – мати всіх хірургічних спеціальностей, один з найдавніших розділів клінічної медицини, історія якого нараховує багато століть. З початку зародження цивілізації та до сьогодні людство страждає від поранень і каліцтв.
У сучасному світі травматизм і смертність внаслідок травми постійно зростають. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від травм щороку гинуть 2 млн чоловік, а травми різного ступеня тяжкості отримують близько 30 млн людей. Травматизм – це не тільки медична, а й соціальна проблема сучасного суспільства.